Блювота, пронос, температура у дитини 37-38: що робити, чим лікувати – поради Комаровського

Кожне дитяче захворювання проявляє себе по-різному, але звертати увагу потрібно не на окремі ознаки: важливо розпізнати комплекс симптомів. Якщо у дитини на тлі підвищення загальної температури тіла виникають блювання і пронос, потрібно негайно звернутися до лікарні і пройти обстеження. Спектр ймовірних причин зазначеного стану досить широкий: від банального харчового отруєння до більш небезпечної патології інфекційного походження.

83de6c24932c0950450867579e0eea63

Зміст

  • 1 Причини розвитку захворювань
  • 2 Клінічна картина захворювань
  • 3 Неправильна тактика батьків
  • 4. Що можна і потрібно робити батькам?
  • 5 Лікування

Причини розвитку захворювань

Блювоту і температуру у дитини, які супроводжуються розладом функції травного тракту, викликає проникнення хвороботворної флори в організм. Виникає це в таких випадках:

  • Інфекції. Сальмонельоз, харчова токсикоінфекція, ротавірус, дизентерія.
  • Бактеріальне зараження. Ентероколіт, панкреатит, холецистит, гепатит.
  • Апендицит, недостатність ферментів, ацетонемическое стан.
  • Вживання забруднених або прострочених продуктів, попадання отрут, кислот або лугів в організм, неконтрольований прийом лікарських засобів.
  • Батькам на замітку! Достроково визначити першопричину стану малюка можна за спостереженням рівня температури: при сальмонельозі або вірусних захворюваннях вона не тільки підвищується до 38-39 °C, але і зберігається від двох до декількох днів.

    Помилково думку дорослих, що при порушеннях в організмі виникнуть симптоми одночасно. Температура може виникнути після появи блювоти і проносу у дитини або навпаки.

    Клінічна картина захворювань

    Пронос і температуру супроводжують інші ознаки – слабкість, млявість, сонливість. Якщо захворіла дитина грудного віку – батьків має стривожити відмова від вигодовування. Якщо він старший, звернуть на себе увагу роздратованість, плаксивість, небажання їсти.
    Пронос і блювота у дитини – це ознака, який потрібно піддати ретельному вивченню. До приїзду лікаря, батьки, крім проведення першої допомоги, повинні відстежувати кратність нападів, колір рідкого стільця.

    Батькам на замітку! Особливу небезпеку представляє домішки крові в калових масах. Якщо випорожнення мають червоний колір, потрібно повідомити про своє спостереження лікаря – не виключено, що розвинулася дизентерія.

    При відсутності терапевтичних дій, блювання і пронос у дитини викликають зневоднення організму – риси обличчя пацієнта загострюються, маса тіла скорочується за рахунок втраченої (і не восполненной) рідини. Звідси слабкість, виснаження, авітаміноз (оскільки поживні елементи евакуйовані з організму під час діареї).

    Неправильна тактика батьків

    Незважаючи на зрозуміле занепокоєння, властиве батькам в такій ситуації, оперативність їх дій зумовлює подальший розвиток подій. Саме на цьому етапі існує ймовірність неправильної тактики, що тягне за собою погіршення стану дитини або труднощі з постановкою діагнозу.
    До приїзду лікаря треба здійснити ряд дій: вони допоможуть полегшити не тільки стан малюка, але і спростять лікаря в призначенні терапевтичних заходів.

    Батькам не можна:

  • Примушувати дитину їсти, якщо він не хоче. При інтоксикації відсутність апетиту – характерне явище. Коли в організмі прогресує інфекційний процес, навіть запах їжі здатний спровокувати напад блювоти, що тягне за собою зневоднення. Другий момент: якщо діагноз ще не встановлений, розглядається ймовірність апендициту (або інших патологій, які передбачають оперативне втручання), прийом їжі – вкрай небажаний. Оскільки при наповненому шлунку категорично заборонено проводити, якщо буде потрібно хірургічне втручання, маляті будуть робити промивання шлунку. На тлі вже наявних проблем – проносу, підвищеної температури і блювоти, це створить не тільки додаткові незручності медичному персоналу, але і, в першу чергу, позначиться на психологічному стані дитини.
  • Давати анальгетики. Коли у дитини блювота виникає на тлі болю всередині живота і супроводжується запорами або навпаки, розладом кишечника, не можна виключати такі небезпечні стани, як апендицит, перитоніт, холецистит, ниркову коліку. Прийом знеболюючих препаратів у кожному з перерахованих випадків «змаже» клінічну картину. Спеціаліст, проводячи обстеження, не зможе в точності встановити локалізацію неприємних відчуттів, при тому, що характер больового синдрому – визначальним при встановленні діагнозу. Сумнів щодо існуючого захворювання, неточне або неправильне твердження попереднього діагнозу тягне за собою неправильне лікування, а значить, може коштувати життя малюка.
  • Давати антибіотики або інші протимікробні лікарські засоби широкого спектра дії. Протипоказання пояснюється тим, що зазначені медикаментозні препарати сприяють порушенню фізіологічної кишкової мікрофлори, що посилить загальний стан і діарея стане більш інтенсивною.
  • Давати препарати ферментного походження. Поширений засіб – Фестал, але приймати його не можна побоювання посилити пронос у дитини. Особливо діарея посилюється, якщо лікарський засіб прийнято при захворюванні вірусного походження.
  • Також заборонено прикладати грілку на область нирок або живота (незалежно від ступеня больових відчуттів); розтирати дитини зігріваючими мазями; давати препарати, які зміцнюють стінки кишечника; ставити клізми або самостійно намагатися зондувати шлунок.

    Що можна і потрібно робити батькам?

    Правильна тактика передбачає негайний виклик швидкої допомоги, а до приїзду бригади медиків:

    • Дитину покласти у горизонтальне положення (будь-яка рухова активність протипоказана).
    • Давати пити якомога більше води (будь напої – соки, компоти – не підходять: саме очищена вода). Це дозволить швидше вивести токсини з організму.
    • Проводити зондування – протипоказано, але очистити шлунок малюка можна і іншим способом: обернувши палець бинтом (бажано стерильною), потрібно натиснути на корінь язика. Блювота у дитини неодмінно виникне, оскільки ця ділянка порожнини рота вразливий до подразнення. Дія бажано повторити 2-3 рази. Важливо звертати увагу на характер блювотних мас – це має велике значення, чи буде це їжа, піна; прозора рідина або інше середовище. Оцінці підлягає й обсяг шлункових виділень – якщо очищення відбувалося до приїзду лікаря, на момент огляду фахівцем, потрібно повідомити, скільки було виділено до того часу (дані знадобляться для підрахунку добового діурезу).
    • Дати ентеросорбент (найпоширеніший — активоване вугілля). Це купірує пронос у дитини і допоможе швидше вивести токсичні речовини з організму. Якщо під рукою активоване вугілля, то потрібно випити з розрахунку 1 табл. на 10 кг ваги. Інші засоби, ефективні у випадку, що розглядається, – Ентеросгель, Фільтрум (обов’язково потрібно прочитати інструкцію перед застосуванням).


    В якості жарознижуючого засобу, припустимо накласти на лоб дитини охолоджуючий компрес, до приїзду фахівця або транспортування в лікарню цього прийому буде достатньо.

    Лікування

    Проведення терапії – зона відповідальності лікаря-інфекціоніста (у певних клінічних випадках, після огляду педіатром). Спеціаліст орієнтується на результати лабораторного аналізу крові і калу, у зразку яких виявляють збудника.
    Госпіталізація, постільний режим – обов’язкові умови для настання одужання.
    Спочатку потрібно зупинити розвиток інтоксикації. Допомогти дитині подолати блювання, що супроводжується стійким проносом і підвищенням загальної температури тіла можливо завдяки Регидрону. Це порошок, розчинний у воді: він призначений для активного, плавного виведення токсичних речовин з організму. Кратність прийому наказує лікар.
    Якщо підтверджено бактеріальне походження захворювання, а температура тримається кілька днів, інфекціоніст наказує Ніфуроксазид.
    Зневоднення усувають шляхом призначення інфузій сольових розчинів і глюкози. Одночасно проводять вітамінотерапію, оскільки дитина втратив корисні сполуки під час розлади стільця.
    Високу температуру у дитини усувають жарознижувальними засобами – від Панадола до Парацетамолу. Враховується, не постраждали нирки (при зневодненні організму, навантаження на них зростає, тому ймовірність порушення функціонування збільшується). Якщо зазначене ускладнення сталося, для проведення лікування можна далеко не всі медикаментозні препарати.
    Коли лікування проводиться дітям дитячого віку, систематичність грудного вигодовування зводять до харчування «на вимогу». Щоб уникнути нападів блювоти, рецидиву діареї, годувати дитину потрібно невеликими порціями, поступово повертаючись до звичайного раціону. Заборонені всі види солодощів, сире молоко, смажені, важкі до засвоєння продукти.
    Якщо стан дитини обумовлено апендицитом, перитонітом або нефролітіазом (сечокам’яною хворобою), не виключено, що знадобиться оперативне втручання. Це крайня міра, що реалізується при відсутності можливості проведення консервативного лікування.
    Якщо проводити лікування вдома, велика ймовірність не тільки розвитку ускладнень, але і летального результату. І чим молодша дитина, тим імовірніше ця загроза.

    Розлад стільця, раптова нудота, апатія дитини – це виражені сигнали, які передбачають звернення за кваліфікованою допомогою.
    Якщо вам сподобалася стаття, ставте лайк, тоді ще більше батьків дізнаються про правильну тактику в разі проблем з кишечником у дитини.

    Оцініть статтю
    Діагноз хвороб