Пептичною виразкою шлунка називається патологія, при якій на слизовій органу виникає глибока виразка, що не гоїться протягом тривалого часу. Найчастіше така недуга розвивається внаслідок впливу на слизову агресивного травного ферменту.
Захисні властивості стінок шлунка при цьому можуть послаблюватися хронічним гастритом, викликаних бактерією хелікобактер пілорі. Пептична виразка відрізняється хронічним перебігом і часто схильна до рецидивів. Тому її діагностики та лікування слід приділити особливу увагу.
Зміст статті
- 1 Причини
- 2 Симптоми
- 3 Діагностика
- 4 Лікування
- 4.1 Медичні препарати
- 4.2 Народні засоби
- 5 Можливі ускладнення
- 5.1 Прорив
- 5.2 Стеноз
- 5.3 Кровотеча
- 5.4 Малігнізація
Причини
На даний момент причини розвитку патології є до кінця не вивченими. Щодо останніх досліджень, поява пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки обумовлено нестійкістю слизової до агресивного впливу шлункового соку.
Виділяють декілька негативних факторів, які здатні призвести до розвитку хвороби. Як правило, патологія виникає на фоні гастриту, при наявності наступних умов:
- зловживання алкоголем або регулярне куріння;
- генетична схильність;
- підвищена кислотність;
- частий прийом таких ліків, як Аспірин, Ібупрофен або Напроксен.
Важливо! Розвиток виразки може бути спровоковано захворюваннями печінки і суглобів, перевтоми, стресами, неправильним харчуванням. Також патологія спостерігалася в аматорів міцного кави.
Симптоми
Основним симптомом виразки є біль. За характером больових відчуттів можна визначити вид захворювання і ступінь його розвитку. До прикладу, в залежності від локалізації патології, болі можуть носити наступний характер:
Крім болю, у пацієнтів, які страждають пептичною виразкою, спостерігаються наступні симптоми:
- сильна нудота і блювання;
- наявність кров’яних згустків в калі;
- різке зниження маси тіла;
- відсутність апетиту.
Багато людей, які страждають від пептичної виразки, і зовсім не відчувають ніякого дискомфорту. У деяких з них виникає незначне печіння у верхній частині живота. Також можливе незначне розлад шлунка.
Діагностика
Зважаючи на те, що клінічна картина пептичної виразки шлунка нерідко є змащеній, то для постановки вірного діагнозу використовується комплексна діагностика. У цьому випадку рентгенологічне дослідження є лише початком процедур, оскільки виразку на знімку можна легко сплутати з запаленням протоки або жовчного міхура, новоутворенням або роздратуванням кишечника.
Диференціальна діагностика передбачає проведення наступних методик:
- Тест на хелікобактерну інфекцію. Передбачає дихальне дослідження, аналіз крові або калу.
- Біопсія. За допомогою ендоскопії береться тканинна проба з поверхні виразки. Такий підхід дозволяє відрізнити виразку від онкології.
- Ендоскопія. Передбачає введення в шлунок пацієнта спеціальної трубки через рот. Вона оснащується камерою, що дозволяє оцінити стан слизової.
- Аналіз крові. Дозволяє виявити анемію, що свідчить про розвиток внутрішньої кровотечі.
- Рентгенографія з контрастним речовиною, в якості якого використовується барієва сіль. Дозволяє виявити проблеми органів ШКТ.
Лікування
У більшості випадків патологія лікується прийомом медикаментів. І чим раніше буде розпочато таке лікування, тим краще. Препарати призначаються тільки після проведення комплексної діагностики.
Основний упор робиться на зниження кислотності шлункового соку і боротьбу з бактеріями-збудниками захворювання. Також пацієнту прописується спеціальна дієта, що виключає жирну, солону, перченую і смажену їжу. Правильне харчування вважається основою одужання.
Медичні препарати
Лікування пептичної виразки шлунка медикаментами передбачає прийом препаратів наступних груп:
Медикаментозне лікування слід проводити тільки при призначенні спеціаліста. Самолікування виразки є неприпустимим.
Народні засоби
Засоби народної медицини дозволяють багато в чому полегшити стан пацієнта. Їх слід використовувати в якості допоміжних ліків, але ні в якому разі не у вигляді основної терапії. Найбільш популярними засобами для лікування пептичної виразки шлунка є:
Рада! Для поліпшення загального стану, хворим на пептичну виразку шлунка рекомендується з’їдати по 2 банана на день.
Можливі ускладнення
На жаль, навіть при своєчасному початку лікування, можливі ускладнення пептичної виразки. Це може бути наслідком хірургічних помилок при оперуванні шлунка або ж в результаті неправильно підібраних медикаментозних препаратів.
Пептична виразка після резекції шлунка може перерости в щось більш небезпечне, бо якщо після операції стан пацієнта не нормалізувався, йому слід якомога швидше звернутися за професійною допомогою.
Прорив
При цій патології відбувається повне руйнування стінки органу, в результаті чого його вміст може потрапляти безпосередньо в черевну порожнину. Такі дефекти є вкрай небезпечними.
Одним з найбільш поширених симптомів прориву є гострий біль у животі. Зважаючи високої інтенсивності больових відчуттів, пацієнт перебуває у збудженому стані. Його передня черевна стінка напружена, нагадуючи дерев’яну дошку.
Стеноз
Йдеться про звуження шлунка в місці виходу їжі в кишечник. Можливе формування стенозу безпосередньо на цибулині дванадцятипалої кишки.
Важливо! При розвитку стенозу ускладнюється процес перетравлення і засвоєння їжі. У пацієнта виникає нудота та біль у животі розпираючого характеру. Можливе виникнення блювоти неперетравленою їжею. З часом відбувається виснаження організму.
Кровотеча
Характеризується раптовим виникненням. У пацієнта розвивається блідість, слабкість, блювання «кавовою гущею», а також баріться стілець. При подібних симптомах людина підлягає негайній госпіталізації.
Внутрішні кровотечі дуже небезпечні і найчастіше лікуються хірургічним методом. При найменшому зволіканні можливий летальний результат.
Малігнізація
Мова йде про переродження здорових клітин в ракові. Подібні процеси частіше всього відбуваються при локалізації пептичної виразки в шлунку. Сам процес переродження може не супроводжуватися вираженою симптоматикою. Навпаки, стан пацієнта може навіть покращитися. Явні симптоми з’являються при прогресуванні ракової пухлини.
Пептична виразка шлунка – вкрай небезпечне захворювання органів ШКТ. Вона потребує ретельної діагностики та початку лікування, адже в іншому випадку можливий розвиток низки ускладнень.
