Зміст
- 1 Симптоми захворювання
- 2 Діагностика захворювання
- 3 Причини
- 4 Лікування
- 5 Дієта
- 6 Гастродуоденопатия
Ерозивний гастродуоденіт – це небезпечна різновид його поверхневої форми, для якої характерні запальні процеси, а також наявність множинних ерозій на слизових поверхнях дванадцятипалої кишки і шлунка. Захворювання починає розвиватися переважно у молодих людей, в однаковій мірі, як у чоловіків, так і у жінок. Дану патологію відрізняє наявність виразок і ерозій в гасродуоденальной області. Причина їх виникнення — прийом жарознижуючих та протизапальних препаратів, а також нераціональне харчування, куріння і алкоголь.
Також причиною захворювання можуть бути тривалі стреси, спадкові генетичні порушення і деякі захворювання ШКТ
Симптоми захворювання
Як правило, ерозивний гастродуоденіт буває гострим і хронічним.
Детальніше про кожного з них:
Захворювання вимагає тривалого лікування, тому в стадію ремісії переміщається досить довго. Найпоширенішим симптомом патології є постійна або нападоподібний біль вгорі живота. Характерним для неї є те, що вона виникає безпосередньо під час їжі або через деякий час після прийому їжі. Також хворі відзначають систематичне здуття живота, а також схильність до закрепів.
При загостренні захворювання відзначають диспетические розлади, для яких характерні:
- Рідкісні напади блювоти;
- Нудота;
- Відрижка повітрям або з кислим присмаком;
- Чергування проносів і запорів;
- Наявність чорного стільця;
- Згустки крові.
Вираженість цих симптомів обумовлена в основному локалізацією ерозій, ступенем пошкодження слизових. Також спостерігається збій у роботі систем організму і розвитку патологій інших органів — холециститу і панкреатиту.
Розвиток ерозивного гастродуоденіту призводить до погіршення самопочуття хворого, а також проявляється астена-невротичним синдромом: безсонням, головним болем, слабкістю
На тлі регулярних ерозивних кровотеч, може з’явитися постгеморагічна анемія. Для неї характерні:
- Запаморочення;
- Швидка втомлюваність;
- Прискорене серцебиття.
Симптоми гострої форми не залишаються непоміченими, вони проявляються раптово, з сильним больовим синдромом. Хронічну форму відрізняє відсутність виражених симптомів, підозра на які-небудь проблеми ШКТ може вказувати наявність темного калу.
Діагностика захворювання
Найпоширеніший метод діагностування захворювання – езофагогастродуоденоскопія. Цей спосіб дослідження допомагає виявити зміни слизової пошкоджених органів, а також розмір ерозійних утворень і їх локацію. Обстеження дозволяє виявити набряк, пухкість слизової і ступінь запалення.
Огляд порожнини шлунка і дванадцятипалої кишки виробляється за допомогою гастроскопа, що вводиться у шлунок через рот і стравохід
Важливим критерієм цього методу діагностики є виявлення множинних ерозій і крововиливів
Зазвичай розмір утворень знаходиться у межах до 0,5 міліметра. Щоб визначити причину морфологічних змін застосовують ендоскопічну біопсію.
З причини розвитку даного захворювання на тлі інфікування бактерією Helicobakter pylori, виникає необхідність у використанні спеціальних додаткових методів діагностики цього мікроорганізму. Хелікобактер пілорі допомагає виявити морфологічне дослідження биопатов дванадцятипалої кишки, а також слизової шлунка за допомогою мікроскопії.
ПЛР-діагностика хелокобактер найбільш правильний метод. Крім цього, наявність в крові антитіл і бактерії в калі можливо виявити методом ІФА
Якщо є підозри на наявність у хворого ерозивного гастродуоденіту, обов’язково призначають загальний аналіз крові. Наявність ерозійних утворень і тривалих кровотеч, проявляється в аналізі падінням рівня гемоглобіну, еритроцитів і кольорових показників. Вони є свідченням анемії, внаслідок значних крововтрат.
Причини
Зазвичай виділяють ендогенні (внутрішні) екзогенні (зовнішні) причини розвитку ерозивного дуоденіту. Він може виникати при агресивному впливі негативних чинників. Досить часто патологія розвивається внаслідок генетичних порушень, стресів, неправильного харчування, інфікування хелікобактер пілорі.
Шкідливі звички – одна з основних причин виникнення ерозивного гастродуоденіту
Унаслідок активного кислотоутворення, з подальшим закинув назад з дванадцятипалої кишки, в епітеліальному шарі пригнічується регенерація клітин. Як наслідок – виникнення ерозивних дефектів.
На появу екзогенних факторів максимально згубний вплив робить:
- Наявність хелікобактер пілорі;
- Вживання дуже гарячих або ж, навпаки, дуже холодних напоїв;
- Куріння і пристрасть до алкоголю;
- Негативний вплив іонізуючого випромінювання;
- Регулярне вдихання хімічних речовин;
- Тривалий прийом протизапальних засобів з стероїдної та нестероїдної групи.
Лікування
Лікування ерозивного гастродуоденіту у його гострій стадії починається після виявлення причини, що сприяла виникненню захворювання. При наявності травм, а також ниркової або печінкової недостатності, у першу чергу необхідно відновити в організмі стан гомеостазу, тобто купірувати загрозливе життя стан.
При хронічній формі хворому прописується дієта і лікування за допомогою народної терапії, яка збільшує терапевтичний ефект у поєднанні з прийомом лікарських препаратів.
Лікування ерозивного гастродуоденіту спрямоване на дотримання раціонального харчування та суворого дотримання дієти. Харчування має бути дробовим, 5-6 разів у добу. Під час загострення лікар рекомендує виключити пацієнта гостру і жирну їжу, алкоголь і наваристі бульйони. Також на їжу вводяться температурні обмеження, щоб не дратувати слизову шлунка.
Медикаментозна терапія призначається, якщо причиною захворювання стала хелікобактерна інфекція. Також, використовуючи певні лікарські препарати, можна знизити виділення соляної кислоти, вгамувати спазми і загоїти слизову. Хелікобактерна інфекція лікується антибактеріальними препаратами, які мають стійкість до агресивного впливу шлункового кислого середовища.
У випадках, коли ця інфекція не виявлено, можна обмежитися прийомом антисекреторних препаратів.
Комплексне лікування допускає одночасне призначення антиоксидантів, репаранта, цітопротекторов:
- Саме цитопротекторы захищають від негативного впливу зайвої соляної кислоти слизову оболонку, утворюючи захисну плівку над ерозіями.
- Антиоксиданти допомагають пов’язати діючі форми кисню, які утворюються при хелікобактерної інфекції в клітинах слизової.
- Репаранты регенерують її відновлення.
Щоб зменшити больовий синдром при ерозивно гастродуоденіті, призначають спазмолітичні препарати, наприклад – папаверин або но-шпу. Якщо причина захворювання викликана стресом, пацієнтам рекомендують седативні засоби
Дієта
Під час лікування патології харчуватися необхідно наступним чином:
- Не допускати переїдання;
- Забезпечувати термічну обробку вживаних продуктів;
- Ретельно пережовувати їжу (особливо тверду);
- Відмовитися від їжі, яка подразнює слизову.
Якщо вам поставили діагноз ерозивний гастродуоденіт, потрібно бути готовим відмовитися від багатьох звичних продуктів:
- Свіжого білого і чорного хліба;
- Здоби;
- Консервів, маринадів;
- Пива та квасу;
- Рибних і м’ясних бульйонів;
- Шоколаду, кави;
- Цитрусових, ананасів;
- Сирих овочів: цибулі, огірків, капусти, редиски, щавлю та ін.
У щоденному раціоні хворого повинні бути виключно:
- Пісне м’ясо;
- Галетне печиво;
- Твердий хліб;
- Сир, сир і молоко;
- Яйця;
- Макарони твердих сортів;
- Овочеві супи-пюре;
- Солодкі фрукти;
- Зелений чай.
Гастродуоденопатия
Гастродуоденопатия (або гастропатия) поєднує в собі два абсолютно різних захворювання – дуоденіт і гастрит, які відрізняє патогенетичні механізми різного дії. Однак у них дуже багато загального, і саме з цієї причини вони дуже рідко проявляються окремо.
Гастропатия часто ускладнюється можливими кровотечами, які є наслідком ерозивних дефектів і з часом провокують розвиток анемії.
При запущеній формі ерозивного гастродуоденіту відбувається поступове утворення виразкової хвороби
Ерозивна гастродуенопатия. Для цього виду властивим є наявність ерозій на слизових поверхнях не тільки шлунку, але і кишечника.
Її розвитку часто сприяють:
- Травми, опіки;
- Стреси;
- Сепсис;
- Цукровий діабет;
- Агресивний вплив деяких ліків (преднізолон, аспірин та ін).
Ерозивна гастропатия проявляється при поганому харчуванні кров’ю слизової шлунка або активної вироблення соляної кислоти. Появі ерозивних уражень сприяє шлунковий рефлюкс в просвіт кишечника, а також зараженість хелікобактер пілорі.
Освіти на слизових можуть з’являтися безсимптомно або при наявності:
- Кислою відрижки;
- Печії;
- Шлунковій кровотечі;
- Здутті живота;
- Голодними болями.
Виявити ерозії можна при гастроскопії. Вони бувають хронічні і гострі. Гострі освіти мають розмір не більше 2-х мм і, при виявленні шкідливого чинника, здатні до абсолютного загоєнню протягом тижня. Хронічні виразки зовні виглядають як прищі, близько напівміліметра в діаметрі, злегка вдавлені по середині.
Вживання міцного алкоголю і наркотиків – одна з причин виникнення гастродуоденопатии
Застійну гастродуоденопатию провокує порушення моторики кишечника і шлунка. Вона проявляється в тому, що їжа, що міститься в шлунку, а також кишечнику, переробляється лише частково. У зв’язку зі слабкою моторики шлунково-кишкового тракту і нестачі ферментів слизова поступово атрофується. За рахунок цього хімус (харчова грудка) не в змозі просуватися далі.
При даному патологічному захворювання з’являється дуедено-гастральный рефлюкс, коли відбувається закидання в шлунок із дванадцятипалої кишки харчового комка. Ці явища небезпечні тим, що активні речовини і певні ферменти знаходяться у різних відділах ЖКГ, а при попаданні в інші місця, вони впливають на слизові, провокуючи появу не тільки гастритів, але і виразкової хвороби.
Симптоматика цього стану залишається непоміченою через головного захворювання. Терапевтичні заходи спрямовані, в основному, на дотримання дієти, відмови від спиртного та куріння.
Рекомендується виключити з раціону пряну, гостру, солону і копчену їжу. Меню повинно складатися з нежирних сортів риби і м’яса, овочів, фруктів і каш (крім манної та рисової)
У профілактичних цілях потрібно намагатися дотримуватися дієти, яка виключає вживання грубої, гострої та гарячої їжі. Крім цього, слід уникати прийому (у великих кількостях) протизапальних засобів., провокують поява ерозій. Своєчасна ерадикаційної терапія необхідна при виявленні хелікобактерної інфекції. У цілому прогноз даного захворювання сприятливий, проте, при несвоєчасному зверненні за медичною допомогою, може стати причиною розвитку виразкової хвороби.
