Загострення гастродуоденіту – підступний патологічний процес, який вимагає своєчасної терапії. Адже захворювання часто починається без виражених симптомів, що призводить до пізнього звернення пацієнта за лікарською допомогою.
Зміст
Причини
Запальний процес слизової оболонки шлунка розвивається в результаті впливу декількох причин. Як правило, в ролі провокуючих чинників виступають:
- погрішності в харчуванні, часті переїдання;
- зловживання алкогольними напоями;
- тривалі стреси і переживання;
- інтенсивні фізичні навантаження;
- генетична схильність;
- наявність інших патологій ШКТ;
- тривалий прийом певних груп препаратів.
Причиною загострення гастродуоденіту також може стати бактерія Helicobacter Pylori, чиї продукти життєдіяльності негативно впливають на слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки.
Часто захворювання загострюється в осінній і весняний періоди. Фахівці пояснюють цей факт тим, що підвищена вологість повітря, характерна для цих часів року, що негативно позначається на імунній системі людини, послаблюючи її. Але також помічено, що восени і навесні відбувається більш активне продукування соляної кислоти в шлунковому соку.
Рада! Доведено, що причиною розвитку гастродуоденіту у дитячому віці, є неправильне харчування. Тому щоб уникнути патології, потрібно обов’язково стежити за тим, що їсть дитина.
Симптоми
Самостійно розпізнати захворювання складно, оскільки його клінічні прояви схожі з симптомами інших хвороб ШЛУНКОВО-кишкового тракту (наприклад, виразкою дванадцятипалої кишки). Біль у животі – основна ознака гастродуоденіту у дорослих.
Зазвичай вона локалізується вище пупка і може бути ниючий, колючий. Біль виникає через кілька хвилин після вживання їжі або вночі, так звані голодні болі. Про загострення патології також свідчать наступні симптоми:
- печія;
- відрижка;
- нудота;
- блювання;
- метеоризм;
- втрата апетиту;
- важкість у шлунку;
- зниження маси тіла;
- неприємний запах з рота;
- підвищене слиновиділення;
- тремор кистей рук;
- збліднення шкірних покривів;
- зниження артеріального тиску;
- порушення серцевого ритму;
- безсоння, загальна слабкість.
Нерідко фаза загострення супроводжується підвищенням температури тіла, ознобом, лихоманкою і іншими ознаками інтоксикації організму. Якщо захворювання протікає у важкій формі, то лікувати пацієнта лікар повинен в умовах стаціонару.
Діагностика
Для підтвердження або спростування діагнозу лікар гастроентеролог призначає пройти ряд інструментальних обстежень. На сьогоднішній день ендоскопія є найбільш інформативним методом діагностики захворювань ШКТ.
З її допомогою лікар може на власні очі побачити на моніторі комп’ютера) всі зміни, що протікають в шлунку і дванадцятипалої кишці, оцінити глибину і масштаб ураження слизової.
Іноді потрібно гістологічний аналіз для визначення ступеня зміни (переродження) клітин. Але також потрібні такі дослідження:
- внутрішньошлункова рн-метрія;
- аналізи і тести на виявлення патогенного мікроорганізму;
- рентген шлунка і дванадцятипалої кишки;
- бичастотная интрагастральная імпедансометрія;
- ультразвукове дослідження;
- комп’ютерна томографія і магнітно-резонансна томографія (за показаннями).
Проведення загального і біохімічного аналізу крові, аналізу сечі є обов’язковою процедурою. Так, на запальний процес в організмі вказує наявність в сечі лейкоцитів і білка. Знижений рівень еритроцитів у крові свідчить про виснаження організму і його поганому опірності.
Лікування
Лікування загострення гастродуоденіту має бути комплексним, оскільки патологія розвивається в результаті декількох проблем. Цілі терапії захворювання:
- ліквідація H. Pylori;
- усунення больового синдрому та інших симптомів;
- зняття запального процесу;
- зниження продукування соляної кислоти.
Складно сказати, скільки триває загострення. Лікування гастродуоденита – тривалий процес, який вимагає від пацієнта дотримання всіх приписів лікаря. Але при своєчасної комплексної терапії (прийом медикаментів, дотримання суворої дієти), поліпшення не змусять себе чекати.
Медичні препарати
Загального плану медикаментозного лікування не існує, для кожного пацієнта лікар підбирає певну схему. Але, як правило, при гастродуоденіті у стадії загострення в схему терапії входять таблетки з таких груп препаратів:
- Антибіотики. Протимікробне лікування спрямоване на знищення Helicobacter P Зазвичай потрібно 2 види антибіотиків, оскільки бактерія вкрай стійка до їх впливу.
- Блокатори протонний помпи. Застосовуються для зниження продукування соляної кислоти.
- Блокатори Н2-гістамінових рецепторів. Також сприяють зниження продукування соляної кислоти.
- Альгінати, антациди. Застосовують з метою усунення неприємних симптомів (відрижка, печія).
- Протектори. Використовують для виділення захисного слизу, що покриває і захищає стінки шлунка від впливу негативних факторів.
- Спазмолітики. Препарати цієї групи показані для купірування больового синдрому.
- Прокінетики. Призначають при блюванні, проносі, тяжкості в шлунку, підвищеному метеоризмі.
Крім того, лікар рекомендує прийом спеціальних препаратів для усунення ознак анемії (ліки заліза, полівітаміни) і стресу (заспокійливі засоби).
Рада! Всі перераховані групи медикаментів є основними препаратами для лікування загострення гастродуоденіту. Ігнорування рекомендації фахівця може привести до серйозних ускладнень.
Народні засоби
Прискорити процес одужання можна за допомогою засобів народної медицини. Для приготування лікувальних засобів, як правило, використовують цілющі рослини. Їх дія має бути спрямоване на усунення симптомів хвороби, відновлення травлення і зняття запалення.
При загостренні гастродуоденіту можна скористатися наступними рецептами:
Рада! Корисним виявиться звичайне масло обліпихи. Засіб приймають по 1 ч. л. ложці перед прийомом їжі 3 рази в день, курс лікування – місяць.
Варто зазначити, що народні засоби застосовують не тільки для лікування гастродуоденита гострої форми, але і для профілактики захворювання.
Дієта
Дотримання дієти при гастродуоденіті – невід’ємна частина терапії захворювання. Лікувальне харчування ґрунтується на наступних принципах:
- при загостренні патології перші дні слід віддавати перевагу кашеобразным і слизовим страв;
- харчуватися потрібно регулярно (до 6 разів на день) і невеликими порціями (до 200 р.);
- продукти вживати тільки в теплому вигляді, гарячі і холодні страви під забороною;
- з раціону виключають всю шкідливу їжу (смажену, копчену, солону і т. д.);
- готувати продукти потрібно на пару, варити або запікати;
- під час дієти необхідно випивати до 2 л Рідини в добу;
- допускати голод не рекомендується;
- їжу потрібно ретельно пережовувати;
- під забороною вживання спиртних напоїв.
Але також з меню виключають:
- білокачанну капусту, щавель, редьку, редис та інші овочі, провокують виділення соляної кислоти;
- жирні сорти м’яса і риби, наваристі бульйони;
- здобу, випічку;
- шоколад, морозиво;
- міцний чай, каву;
- спеції;
- бобові;
- кислі ягоди, фрукти.
Дієтичний раціон повинен складатися переважно з каш і супів, нежирних молочних продуктів, а також страв, приготованих з нежирної риби, м’яса і відварених овочів. В якості напою вибирають зелений чай, рослинні відвари з ромашки, календули, шипшини, м’яти.
Рада! Необхідно обмежити вживання солі, цукру і солодких продуктів краще повністю відмовитися. Підсолодити чай або кашу можна натуральним медом.
Профілактика
Правильне харчування – основне правило профілактики. Не слід забувати, що дотримуватися дієти потрібно не тільки в профілактичних цілях, але і в період рецидиву. Уникнути загострення гастродуоденіту також допоможе дотримання наступних пунктів:
- відмова від шкідливих звичок;
- дотримання режиму сну і неспання;
- заняття посильними видами спорту;
- обмеження вживання шкідливих продуктів харчування;
- необхідно вчасно лікувати захворювання ШКТ;
- уникати стресових ситуацій та емоційного перенапруження;
- стежити за особистою гігієною;
- більше часу проводити на свіжому повітрі.
Загострення гастродуоденіту вимагає своєчасного реагування з боку хворого. Вкрай небажано лікуватися самостійно і відкладати візит до лікаря, т. к. захворювання часто є попередником виразки шлунка і дванадцятипалої кишки. Тільки адекватна терапія допоможе уникнути ці небезпечні ускладнення.
