Гастрит        07 Лютого 2018        1200         Коментарі Вимкнено до Причини Аутоімунного гастриту, симптоми і методи лікування

Причини Аутоімунного гастриту, симптоми і методи лікування

Зміст

  • 1 Причини розвитку аутоімунного гастриту
  • 2 Види
  • 3 Симптоми
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування
  • 6 Дієта
  • 7 Медикаменти
  • 8 Народні методи лікування
  • 9 Лікування в санаторіях
  • 10 Ускладнення і прогноз

Аутоімунний гастрит – рідкісна патологія, при якій відбувається відмирання великої кількості клітин слизової оболонки в окремих зонах шлунка. Особливість полягає в тому, що в процесі порушення в діяльності імунітету в організмі активно починають вироблятися антитіла до власних клітин. За статистикою, 10% населення із захворюваннями шлунка страждає від такої проблеми.

Інша назва хвороби: гастрит типу А.

Причини розвитку аутоімунного гастриту

Чому з’являється недуга донині залишається неясним. Вчені припускають, що роль грає кілька факторів:

  • Генетика. Ризик виникнення патології пов’язаний з виникненням генетичних порушень. Якщо в родині хоча б один чоловік мав подібну патологію, то велика ймовірність появи симптомів і у інших членів сім’ї;
  • Порушення аутоімунної системі. При генетичній схильності дуже високий ризик виникнення хвороби. Але і без таких порушень гастрит аутоімунної природи може виникнути із-за захворювань щитовидної залози або інших органів, робота яких пов’язана з формуванням антитіл до власних тканин шлунка;
  • Груба їжа. Вона запускає ланцюжок неприємних подій. Спочатку відбувається механічне або хімічне травмування. Слизова оболонка починає реагувати на нього за допомогою імунної регуляції;
  • Інфекції. Хвороба може з’явитися з-за герпесу, цитомегаловірусу або вірусу Епштейна-Барра. Патогенні клітини проникають у внутрішні органи, що призводить до стимуляції імунітету до знищення ШКТ.

Під впливом зовнішніх або внутрішніх чинників починають вироблятися антитіла до гастромукопротеину.

Цей білок відповідає за якість процесу засвоєння з їжі фолієвої кислоти, яка створює захист для шлунка.

Одночасно з цим тканини починають випускати антитіла до специфічних молекул тканин, що порушує виробництво соляної кислоти.

Під впливом зміни роботи імунітету відбувається порушення, кислотність шлункового соку зменшується. З-за цього відбувається зниження швидкості розщеплення і перетравлення їжі.

Види

Лікарі виділяють два основних види:

  • Хронічний. Ураження шлунка відбувається в певній зоні. Воно не зачіпає суміжних ділянок. Характерним є виникнення В12-дефіцитної анемії. Ускладнення такої форми: аденокарцинома, полігіповітаміноз органу;
  • Атрофічний. Зачіпає внутрішню оболонку шлунка. У процесі розвитку виникає секреторна недостатність. Поступово зменшується кількості залоз, шлунок перестає справлятися з навантаженням. При великих зонах пошкодження відновити нормальну роботу шлунка стає дуже складним. До ускладнень відноситься злоякісна пухлина.
  • У більшості випадків мова йде про хронічному аутоімунному гастриті. Його формування часто пов’язано з аутоімунними розладами, наприклад, тиреоїдитом.

    Симптоми

    На тлі розвитку аутоімунних реакцій відбувається порушення в ЦНС. Пацієнт стає більш дратівливим, нервовим. Починає проявляти емоційну нестабільність. Це пов’язано з нестачею в організмі фолієвої кислоти.

    Симптоми аутоімунного гастриту пов’язані з прийомом їжі. Під час їжі і після трапези можуть з’явитися наступні ознаки:

    • Печія;
    • Булькання в животі;
    • Сильні болі;
    • Відчуття тяжкості;
    • Нудота;
    • Метеоризм.

    Характерним є гнильний смак у роті і нестабільність стільця. Майже всі прояви пов’язані з тим, що в шлунку їжа погано перетравлюється. Грудку їжі довгий час залишається неопрацьованим соляною кислотою.

    На тлі цього в ньому починають протікати процеси бродіння або гниття.

    Якщо не відразу виявлені симптоми аутоімунного гастриту, лікування не призначено, можуть з’явитися інші ознаки, що відображають порушення в роботі всього організму. До них відноситься:

    • Сухість шкіри;
    • Блідість;
    • Схуднення;
    • Випадання волосся;
    • Порушення пігментації шкіри.

    Всі симптоми можуть не бути присутніми одночасно. Тому потрібно звернути увагу на появу декількох ознак.

    По мірі прогресування хвороби стан пацієнта погіршується, з’являються порушення у різних системах організму.

    Діагностика

    Особливість хвороби полягає в тому, що на самому початку її появи симптоми бувають розмиті. Збої в роботі імунної системи виявити зазвичай нелегко. Якщо ж з’являються побоювання щодо розвитку хвороби, діагностика аутоімунного гастриту включає:

    Назва Особливості Імунологічні аналізи Відзначається зниження IgA та IgG, збільшення кількості В-лімфоцитів і Т-хелперів. Останніх може бути більше в 6 разів порівняно з нормою. З’являються антитіла до гастромукопротеину. Загальний аналіз крові Дослідження показує зниження кількості еритроцитів, гемоглобіну, тромбоцитів і лейкоцитів. Фіброезофагогастродуоденоскопія За допомогою цього методу вдається побачити атрофічні процеси в шлунку. Рентгеноскопія Показує, що складки слизової шлунка не виражені. Гістологія При аутоімунних процесах відзначається заміщення спеціалізованих залоз на кишковий епітелій. Зондування шлунка Дозволяє визначити кислотність в органі.

    При аутоімунному атрофічному гастриті призначається ендоскопічне дослідження. У ранньому періоді можуть бути виявлені численні псевдополипы. При прогресуванні хвороби відзначається поява нових шлункових складок або їх усунення.

    Практично у всіх випадках призначається ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. У пацієнтів спостерігається збільшення печінки, лімфовузлів, селезінки. Завдяки діагностичним заходам не тільки встановлюється форма хвороби, але й схильність до розвитку ускладнень і визначається схема подальшого впливу.

    Доцільно проведення аналізу калу. Він дає можливість визначити непрямі ознаки секреторної недостатності органу. При атрофічних процесах з’являється величезна кількість незмінних м’язових волокон, клітковини в кале.

    Лікування

    При аутоімунному гастриті лікування проводиться з використанням симптоматичної терапії. Це пов’язано з тим, що до кінця не вивчені механізми відновлення нормальних реакцій імунітету. Тому головними напрямками роботи стають:

  • Ліквідація виявлених порушень;
  • Підтримка нормальної роботи органу;
  • Купірування симптоматики.
  • Хірургічне вплив при цьому вигляді не проводиться. Якщо на тлі патології з’явилися пухлини, то проводиться видалення шлунка або його частини.

    Дієта

    Для поліпшення загального самопочуття пацієнта обов’язково призначається дієта. У неї входять негострі страви в теплому вигляді. Заборонено їсти продукти, що подразнюють слизову. Під забороною знаходяться чай, кава, шоколад, груба їжа.

    У раціоні має бути різноманітність їжі з великим вмістом білка, вітамінів і клітковини. Урізноманітнити меню можна овочами, нежирним м’ясом, молочною продукцією, кашами, протертими фруктами.

    Завдяки правильно організованого харчування шлунок починає працювати без перенапруги. Що зменшує симптоматику, дозволяє домогтися більш частих і стійких ремісій.

    Медикаменти

    Лікування аутоімунного гастриту потрібно починати ще до того моменту, як слизова повністю атрофується. Якщо не встигнути цього зробити, то доведеться застосовувати ліки, які би заміщали ферменти. До них відносяться Пепсидил, Ацидин-Пепсин, Абомін. Практично завжди в лікувальних дозах лікарі виписують прийом фолієвої кислоти.

    Додатково можуть бути призначені:

    • Знеболюючі і холінолітики при сильному дискомфорті;
    • Засоби для зняття спазматичних явищ;
    • Препарати, що підвищують перистальтику шлунка;
    • Медикаменти для поповнення дефіциту соляної кислоти.

    Складно усунути механізми, які призвели до зміни структури слизової оболонки. Тому часто призначається терапія гормонами, яка дозволяє усунути симптоми. Але їх прийом повинен бути строго під спостереженням лікаря, щоб зменшити негативний вплив препаратів на нирки, печінку і підшлункову залозу.

    Народні методи лікування

    Їх можна задіяти паралельно медикаментозної терапії. Ефективним і безпечним є сік, отриманий з картоплі або капустяного листя. Готувати напій краще прямо перед вживанням. Разова доза становить 150 мл, які потрібно випити на голодний шлунок або перед сном.

    Позитивним ефектом володіє сік з алое. Він дає можливість лікувати запальні процеси, прискорює процес регенерації клітин слизової. Для захисту шлунка від агресивного впливу потрібно змішати сік рослини і яєчний білок в однаковій пропорції. Пити його слід тричі на день по столовій ложці до їжі.

    Лікування в санаторіях

    Курортне лікування завжди показане при такому захворюванні. Вам в санаторії не тільки розкажуть, що це таке «Аутоімунний гастрит», але і призначить комплексне лікування під наглядом досвідчених лікарів. Головним напрямком стає водолікування. Додатково до нього призначається фізіотерапія, дієтичне харчування.

    Відмовитися від такого лікування коштує в тому випадку, якщо захворювання знаходиться в стадії загострення. При виборі відповідного закладу зверніть увагу на клімат того регіону, куди їдете. При можливості віддавайте перевагу вузькоспеціалізованим санаторіям.

    У санаторіях лікування проводиться з використанням фізіотерапевтичних методів. Воно зменшує клінічні прояви гастриту, стимулює секрецію.

    Зазвичай призначається:

    • Електрофорез. Спеціальне обладнання дозволяє доставити ліки з використанням струмових імпульсів до ушкоджених тканин більш швидко;
    • Теплові процедури. Під наглядом лікаря проводяться аплікації, накладання зігрівальних коштів на верхню частину живота;
    • Магнітотерапія. Вона дає можливість під впливом магнітного поля покращити кровообіг, зменшити кількість пошкоджених тканин.

    Ускладнення і прогноз

    Згідно з дослідженнями Всесвітньої Організації охорони Здоров’я, при відсутності лікування не менше 13% пацієнтів мають ризик придбати злоякісну пухлину шлунка. Це пов’язано з тим, що при заміщенні здорових тканин відбувається формування диспластичних клітин. У майбутньому вони можуть трансформуватися в злоякісне утворення.

    Адекватне лікування може вплинути на швидкість патологічних змін. Вплив має бути тривалим, але воно дозволяє зменшити в два рази вогнища ураження.