Гострий гастродуоденіт – захворювання, що характеризується запальним процесом у слизових шлунка і дванадцятипалої кишки. Зазвичай гостра стадія патології з’являється раптово і при відсутності адекватної терапії здатна перерости в хронічну форму. Щоб цього не сталося, потрібно своєчасне лікування.
Зміст
Причини
Складно виділити одну яку-небудь причину гострого гастродуоденіту, т. к. поява хвороби провокують багато негативні фактори. Але частіше вона виникає за наявності в організмі патогенного мікроорганізму Helicobacter Pylori.
Токсичні продукти життєдіяльності бактерії впливають на слизові оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки. Але також захворювання розвивається на тлі інших станів:
- зниження виділення клітинами шлунка слизу;
- зворотний закид вмісту дванадцятипалої кишки в шлунок;
- підвищена вироблення соляної кислоти в шлунковому соці;
- патології шлунково-кишкового тракту;
- неправильне харчування;
- зловживання шкідливими звичками;
- зниження імунітету;
- отруєння хімічними речовинами;
- прийом деяких ліків;
- спадкова схильність;
- тривалі стреси, депресії.
Рада! Варто відзначити, що гострий гастродуоденіт може виникнути в результаті запущеного гастриту. Ця патологія шлунка вимагає лікування.
Симптоми
Ознаки гострої форми захворювання різноманітні. Зазвичай спостерігається весь спектр клінічних проявів гастродуоденіту. Буквально через кілька годин після вживання їжі можуть виникнути такі ознаки:
- відчуття слабкості;
- нудота;
- блювання;
- печія;
- відрижка;
- запаморочення;
- головний біль;
- неприємний присмак у ротовій порожнині;
- блідість шкірних покривів;
- тремор пальців рук;
- прискорене серцебиття.
Больовий синдром – ще один симптом гострого гастродуоденіту, який виникає раптово і локалізується у верхній частині живота або в лівому підребер’ї. Біль, як правило, сильна і проходить тільки після прийому медикаментів.
Діагностика
На даний момент ендоскопія є найбільш інформативним способом. Фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС) дозволяє оцінити стан слизової шлунка. Для виявлення гастродуоденіту також застосовують наступні методи діагностики:
- рентгеноскопія шлунка та дванадцятипалої кишки;
- ендоскопічна біопсія слизової шлунка;
- різні методики для виявлення H. Pylori;
- электрогастрография (ЕГГ);
- ультразвукове дослідження (УЗД);
- внутрішньошлункова рН-метрія.
Також потрібно здати клінічний і біохімічний аналіз крові, аналіз сечі і калу.
Лікування
Лікування гострого гастродуоденіту проводиться в амбулаторних умовах. Зазвичай в схему терапії входять наступні пункти:
- прийом певних лікарських препаратів;
- дотримання дієти;
- застосування народних засобів.
Тільки комплексний підхід дозволить позбавитися від захворювання і вийти в стійку ремісію.
Рада! У період загострення рекомендується повний спокій і постільний режим, який триває не менше тижня. Терапія тяжкої форми гастродуоденіту має здійснюватися в стаціонарі під постійним наглядом лікаря.
Медичні препарати
У медикаментозну терапію можуть входити декілька препаратів. Вибір ліків залежить від перебігу хвороби та індивідуальних особливостей організму пацієнта. Зазвичай для лікування гострої форми гастродуоденіту застосовують препарати наступних груп:
- антибіотики (при виявленні бактерії);
- блокатори Н2-рецепторів;
- інгібітори протонної помпи;
- антацидні засоби;
- ферментні медикаменти;
- спазмолітики;
- заспокійливі ліки;
- пробіотики;
- вітамінний комплекс.
Поліпшення стану настає тільки після прийому медикаментозних препаратів.
Рада! Для досягнення стійкої ремісії потрібно тривале вживання лікарських препаратів. Деякі медикаменти слід приймати 8-10 тижнів. Якщо ігнорувати цю умову, то хвороба швидко повернеться.
Народні засоби
Успішно лікувати гострий гастродуоденіт можна за допомогою народних засобів. Лікарські трави застосовують для усунення симптомів і підтримки організму в період одужання. Для приготування лікувального відвару можна використовувати:
- м’яту;
- деревій;
- календулу;
- ромашку;
- звіробій;
- насіння льону;
- кропиву;
- насіння кропу і т. д.
Готувати засіб можна, поєднуючи декілька рослинних інгредієнтів. Особливо корисним виявиться відвар вівса. Це засіб володіє обволікаючим і потужним загоюючою властивістю.
Буде потрібно 200 мл води і 1 ст. л. вівса. Отриманий склад кип’ятять протягом 20-30 хвилин, а потім настоюють протягом 3 годин. Вживають відвар (проціджений) перед їжею по 100 мл
Дієта
Без дієти при гастродуоденіті не обійтися. При гострій формі хвороби рекомендують дієту №1. Після того, коли всі клінічні прояви зникнуть, можна переходити на дієту №5. Ці 2 види лікувального харчування об’єднують наступні вимоги:
- вживати потрібно тільки теплу їжу (холодна і гаряча їжа під забороною);
- при приготуванні страв використовують мінімум солі і повністю виключають спеції;
- продукти потрібно відварювати, запікати або готувати на пару;
- харчуватися слід дрібно (до 6 разів на день) і невеликими порціями;
- інтервал між прийомами їжі повинен становити 2-3 години;
- вечеряти потрібно за 3 години до сну.
У раціоні повинні переважати каші, слизисті супи на нежирному бульйоні, молочні продукти, варені м’ясо і риба нежирних сортів, овочі, некислі фрукти і ягоди. Після поліпшення стану (десь через 7 днів) можна їсти і інші продукти, поступово уводячи їх в раціон.
Дотримання дієти дозволить уникнути частих загострень і захистити слизові шлунка від впливу негативних факторів.
Рада! При будь-якій формі гастродуоденіту заборонено вживати газовані та алкогольні напої. У меню слід включити лікувальну мінеральну воду, наприклад, Єсентуки, Боржомі.
Профілактика
З метою профілактики гострого гастродуоденіту необхідно дотримуватися таких правил:
- правильно харчуватися і не переїдати;
- відмовитися від пізніх вечерь;
- своєчасно лікувати патології ШКТ;
- приймати медикаменти тільки з дозволу лікаря;
- уникати стресових ситуацій;
- займатися посильною видом спорту;
- відмовитися від шкідливих звичок;
- зміцнювати імунну систему;
- приймати комплекс вітамінів (за показаннями).
А домогтися стійкої ремісії допоможе дотримання дієти і всіх приписів лікаря. Таким чином, гострий гастродуоденіт добре піддається лікуванню. Але якщо пацієнт не дотримувався дієти і не проходив повний курс терапії, то велика ймовірність розвитку хронічної форми хвороби, яка загрожує небезпечними ускладненнями, наприклад, ерозією або виразкою.
