Через гормональної перебудови організму, часто зустрічається диспепсія у вагітних. Мускулатура матки і кишечника розслабляється, і виникає уповільнення перистальтики. На різних термінах можна зіткнутися з такими розладами, як: запор, діарея, нудота і блювання. Деякі з них є нормою і не несуть шкоди здоров’ю, але, можливо, нетравлення шлунка під час вагітності сигналізує про патологічному процесі в організмі.
Чому виникає?
Найчастіше, диспепсія при вагітності виникає внаслідок потрапляння в організм інфекції або хвороботворних бактерій. Проблеми травлення можуть бути викликані з наступних причин:
- реакція на медичні препарати або вітаміни для вагітних;
- дисфункція травної системи;
- гормональний фон;
- неадекватні навантаження;
- отруєння харчовими продуктами;
- загострення хронічних захворювань ШКТ;
- різка зміна раціону;
- переїдання;
- глисти;
- стреси.
Різновиди
Нудота і блювота
Блювота може бути ознакою розладу травлення.
На ранніх термінах вагітності цю недугу можна сплутати з токсикозом. Нормою вважається легка нудота вранці. Якщо з’явилася блювота і дискомфорт не покидає протягом дня — прояви слід вважати ознаками розладу шлунка. Для полегшення симптомів потрібно пити більше рідини. Такий стан має спостерігатися лікарем. Фахівець призначить крапельниці з глюкозою або пропише сорбенти.
Тривала блювота є небезпечним станом. Воно може призвести до зневоднення організму, що негативно позначиться на здоров’ї майбутньої матері і плода.
Діарея, запори
Порушення стільця вважається одним з найпоширеніших розладів шлунку при вагітності. Діарея — неприродний процес і, швидше за все, не пов’язаний з періодом очікування дитини. Причиною такої патології може бути:
- отруєння;
- інфекція;
- стрес;
- запальні процеси ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
- синдром роздратованого кишечника;
- загострення хронічних хвороб.
Запори у жінок, що знаходяться в цікавому положенні, обумовлені протікає фізіологічним процесом.
Запори зустрічаються часто і пояснюються фізіологічним процесом. Для запобігання викидня, гладка мускулатура матки і кишечника жінки розслабляються. В результаті рух їжі ШКТ сповільнюється. І також гальмує травний процес прогестерон — гормон, що виробляється у вагітних. Якщо призначалися залізовмісні препарати, вони теж провокують запори. Для боротьби з цією проблемою жінкам необхідно:
- дотримуватися рухову активність;
- вживати в їжу продукти з високим вмістом клітковини;
- пити більше рідини.
Напади печії
Це неприємне відчуття не є симптомом, а окремим захворюванням. Являє собою відчуття печіння в епігастрії і стравоході. Печія викликається підвищеним виробленням шлункового соку і спостерігається у 80% вагітних жінок. Після пологів проходить само собою. Провокують стан збільшення матки і неправильне харчування. Полегшити стан допомагають: «Ренні», «Смекта», «Алмагель» та інші препарати.
Симптоматика
Печія може бути симптомом патологічного стану органу травлення.
Важливо вчасно розпізнати симптоми і відрізнити фізіологічні стани від патологічного. Розлади шлунка може супроводжуватися такими симптомами:
- присмак кислого в роті;
- діарея;
- запор;
- відрижка;
- печія;
- біль у шлунку;
- здуття і відчуття тяжкості в животі;
- нудота і блювання;
- підвищене газоутворення;
- температура;
- слабкість;
- нездужання.
Діагностика
Для виявлення причини диспепсії, необхідно провести комплексне обстеження:
- Збір анамнезу — визначається характер і локалізацію болю, симптоми, коли і при яких умовах проявилися перші ознаки розладу.
- Лабораторна діагностика — загальний і біохімічний аналізи крові, забір калу, копрограма.
- Інструментальні методи — ендоскопія, тест рівня кислотності шлунка, УЗД, колоноскопія, электрогастроэнтерография.
Ендоскопія є інструментальним методом діагностики органів ШКТ.
Як лікувати?
У період вагітності рекомендується відмовитися від лікування народними методами.
Необхідно пити більше рідини і перейти на дробове харчування. Для профілактики диспепсії слід додати у свій раціон йогурти та кефір. Зміст пробіотиків у кисломолочних продуктах допоможе відновити мікрофлору кишечника. Медикаментозне лікування призначається лікарем. Найчастіше терапія включає «Иммодиум», «Лоперамід», активоване вугілля. Коли диспепсія супроводжується болем, можна призначити спазмолітики («Но-шпа»). Якщо виявлена інфекція кишечнику, рекомендується прийом антибіотиків.