Зміст
- Які порушення розвиваються у жовчному міхурі?
- Що служить причиною захворювання?
- Класифікація
- Симптоми безкам’яного холециститу
- Перебіг захворювання
- Значення атипових форм
- Діагностика
- Лікування
- Народні засоби в лікувальному процесі
- Як проводити профілактику рецидивів?
Хронічне запалення жовчного міхура може супроводжуватися утворенням конкрементів солей з різних компонентів жовчі. Якщо цей процес відсутнє або за деяким думкам затримується, то хвороба називають «безкам’яного холецистит» (некалькульозний).
У Міжнародній Класифікації розрізняються: просто холецистит без явищ холелітіазу (каменеутворення) і холецистит при жовчнокам’яній хворобі, відповідно форми кодуються, як До 81 і До 80. Термін «безкам’яного» можна віднести до народної трактуванні.
Захворювання частіше протікає у вигляді хронічного з періодичними загостреннями. Але зустрічаються і гострі форми. Серед усіх гастроентерологічних хвороб на частку некалькулезного холециститу припадає 5-10%. Встановлено, що жінки страждають в 4 рази частіше.
До причин хронічного захворювання відносять неправильне харчування, ожиріння, ендокринні збої при клімаксі. Тому лікування безкам’яного холециститу завжди пов’язане із зміною звичок, способу життя.
Які порушення розвиваються у жовчному міхурі?
Серед медиків утримується думка, що безкам’яного холецистит є формою трансформації хронічного запалення в жовчокам’яна хвороба. Однак тривале спостереження за пацієнтами не підтверджує цю теорію.
Міхур при хронічному перебігу захворювання (праворуч) перетворюється в потовщений деформований «мішок»
Внутрішня слизова оболонка має сітчастий малюнок у зв’язку з чергуванням товстих складок, ділянок атрофії та поліпозних розростань. Заміна запальної тканини на рубці призводить до фіброзірованія і необоротного зміни форми.
Втрата м’язових волокон супроводжується зниженням скорочувальних можливостей, а залучення в процес нервових закінчень сприяє атрофії стінок та припиненню викиду жовчі в дванадцятипалу кишку. Всі клінічні ознаки холециститу пов’язані з подальшим порушенням процесу травлення.
Подальша поширеність запалення на сусідні тканини викликає перихолецистит, абсцеси печінки, псевдодивертикулы кишечника, формування спайок.
Що служить причиною захворювання?
Слід розрізняти причини та провокуючі фактори. Розвиток запалення завжди викликається патогенними мікроорганізмами. Вони можуть потрапити в жовчний міхур:
- з кровотоком (гематогенний шлях) — з віддалених хронічних вогнищ в організмі людини, цей механізм спостерігається у пацієнтів з кариозными зубами, гайморитом і тонзиліт, хронічні пневмонії, у жінок з аднекситом;
- по лімфатичних судинах — із запалених нирок (пієліт, пієлонефрит), підшлункової залози, печінки;
- висхідним шляхом з кишківника — при гострих інфекційних гастроентеритах, колітах, глистової інвазії;
- контактним шляхом — з сусідніх органів при гепатиті, панкреатиті.
Найбільш патогенними вважаються такі види мікроорганізмів:
- ентерокок;
- протей;
- кишкова паличка;
- стафілокок.
Найчастіше виявляється змішана флора. Провокуючі фактори самі не викликають запалення при безкам’яному холециститі, але створюють сприятливі умови для потрапляння та розмноження бактерій. До них відносяться будь-які порушення функції жовчних шляхів, що викликають застій в міхурі (холестаз).
Цьому механізму сприяє порушена нервово-ендокринна регуляція процесу травлення у хворих з ожирінням, в період клімаксу, при відсутності достатньої фізичної активності, під впливом механічного фактора і токсинів глистів і паразитів в кишечнику (амеби, аскариди, лямблії), паразитарної інфекції в печінці.
Тривале перебування перед телевізором лежачи на дивані — яскравий приклад провокування застою жовчі
До зриву адекватної вироблення і надходження жовчі призводять:
- порушений режим харчування;
- переїдання жирної, смаженої та гострої їжі;
- алкоголізм;
- куріння (отруйна дія нікотину);
- часті стресові стани.
Класифікація
Гострий некалькульозний холецистит не має підвидів і характеризується найбільш яскравими клінічними ознаками хвороби. Хронічне бескаменное ураження жовчного міхура протікає тривало і ділиться за стадіями: на період загострення, чергування стихання загострення, стійку або нестійку ремісію.
Залежно від частоти загострень протягом розрізняють:
- монотонне (постійне);
- переміжне.
За ступенем поширення запалення з жовчного міхура припускають дві форми: неосложненную, ускладнену — перехід запалення на сусідні тканини і органи. Прояв клінічної симптоматики дозволяє виділити типову форму, атиповий перебіг.
Симптоми безкам’яного холециститу
Ознаки некалькулезного холециститу складаються з двох основних синдромів: больового і диспепсичного. Больовий синдром найбільш виражений в період загострення та при гострому захворюванні.
Якщо в період ремісії пацієнт відчуває ниючі непостійні болі в підребер’ї праворуч або в області епігастрію, то в фазу загострення болю стають більш інтенсивними, постійними. Відзначається характерна іррадіація в праву ключицю, поперек.
Пацієнт відзначає зв’язок больового синдрому з вживанням в їжу смажених, гострих і жирних страв. Людина з хронічним холециститом стає дратівливою, страждає від безсоння, часто скаржиться на головні болі. Стан поліпшується в положенні лежачи на правому боці, зігріванні правого підребер’я притиснутими руками.
В залежності від тяжкості перебігу можливе підвищення температури від невисоких цифр до 39 градусів
Диспепсичний синдром характеризується симптомами загальної порушення процесу травлення пацієнти відзначають що:
- у роті постійна гіркота;
- розлади стільця виражаються в чергуванні проносу і запору;
- нудота часом переходить у блювання;
- живіт постійно роздутий (метеоризм);
- відрижка з’їденої їжею виникає після їжі і вночі.
Перебіг захворювання
Безкам’яного холецистит як хронічне захворювання протікає в легкій, середньотяжкій та тяжкій формі. Вони відрізняються за клінічними та лабораторними ознаками.
При легкому ступені
Алкогольне ураження печінки
Періоди загострення тривають не довше 2-3 днів. Часто не вимагають спеціального лікування, і вся симптоматика порушень добре видаляється з допомогою дієти. Загальний стан пацієнта не страждає, температура нормальна.
Додаткове обстеження не виявляє яких-небудь функціональних порушень жовчного міхура, печінки, підшлункової залози. Дослідження жовчі не вказує на ознаки патології.
При середньотяжкій формі
Кожне загострення триває 2-3 тижні. Короткочасні ремісії. У пацієнтів виражені всі характерні ознаки захворювання. Загострення можуть провокуватися перенесеними респіраторними інфекціями.
Хворі скаржаться:
- на зниження апетиту, гіркота в роті, нудоту;
- типові болі в підребер’ї праворуч, у верхній половині живота, в області серця по типу стенокардії;
- іноді додається хворобливість в суглобах;
- здуття живота з проносами або запорами;
- слабкість і часті головні болі;
- можливо схуднення.
Лабораторним шляхом в жовчі знаходять підвищений вміст слизу, солей, лейкоцитів, холестерину, представників патогенної мікрофлори. В аналізах крові спостерігається порушення печінкових проб, яке вказує на функціональні зрушення в печінці.
До них відноситься підвищена активність трансаміназ (особливо аланінової), лужної фосфатази; помірно знижена альбуминовая фракція білків; підвищення тимолової проби. Всі показники приходять в норму в період ремісії, але у пацієнта залишається неприємне відчуття тяжкості в животі праворуч вгорі, метеоризм, нестійкий стілець.
При важкій формі
Запальний процес протікає безперервно без періодів ремісії. Хвороба поширюється на прилеглі органи та тканини, характеризується ускладненнями.
Перехід запалення на жовчний проток супроводжується його набряком, механічною жовтяницею
При тривалій відсутності лікування можливе утворення з жовчного міхура осумкованного гнійника (емпієми) з виходом жовчних пігментів у кров і проявом жовтяниці шкіри, склер та слизових оболонок, загального сепсису.
В першу чергу уражаються жовчні протоки (холангіт), печінка і підшлункова залоза. До симптомів додаються болі дуже інтенсивні, захоплюючі не тільки праве підребер’я, але і всю верхню частину живота, поперек (оперізують), відсутність апетиту, блювання, втрата ваги.
Методом ультразвукового дослідження виявляється збільшення розмірів печінки, застій і зростання жовчного міхура, розширення проток.
В аналізах крові: різко порушуються печінкові проби, виявляється стійка гіпоальбумінемія, підвищується лужна фосфатаза та білірубін. У сечі виявляють білірубінові похідні, високу діастазу.
В аналізі калу — збільшення маси фекалій, жирний блиск (стеаторея), виділення білка. Часто виявляються зміни коронарного кровопостачання, ознаки ішемії міокарда на ЕКГ, явища вегетосудинної дистонії.
Значення атипових форм
Атиповий перебіг некалькулезного холециститу може імітувати ознаки хвороби кишечника, серця, стравоходу, нирок, шлунка. Відповідно на перше місце в клінічному прояві виступають наступні прояви.
При эзофагиальном тип — труднощі при ковтанні, постійна печія, тяжкість в області грудини, у разі кишкового прояви — біль по ходу кишечника, пронос або запор, постійне здуття живота.
Подібні прояви характерні для кишкової форми патології
Для кардиалгической форми характерні — стенокардитические болі за грудиною, напади порушення ритму від екстрасистол до нападів пароксизмальної миготливої аритмії, виявляються порушення на ЕКГ, у молодих людей хронічний холецистит здатний симулювати ревматичний процес, викликає болі в суглобах.
Поперековий і пиелонефритический типи протікають під маскою запалення нирок або остеохондрозу в поперековому відділі, максимально турбують болі в області нирок, виявляється позитивний симптом Пастернацького справа, проте в ході обстеження не виявлено ознак запалення в сечі, змін на рентгенограмі хребта.
Гастродуоденальный тип дуже схожий на перебіг виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, гастродуоденіту з підвищеною шлунковою секрецією, болі виникають частіше вночі. При фіброгастроскопії змін не виявляється.
Діагностика
Підступність некалькулезного холециститу змушує лікарів проводити диференціальну діагностику з ураженням жовчного міхура всіх випадків надходження в стаціонар або звернення в поліклініку із захворюваннями шлунка, нирок, серця.
Специфічними для холециститу є симптом Ортнера — посилення болю при пальпації живота в точці проекції жовчного міхура на висоті вдиху, при поколачивании по реберної дузі справа. Підвищений рівень в аналізі крові амінотрансфераз, лужної фосфатази, білірубіну, ?-глутамілтранспептидази.
Для повного візуального підтвердження запального процесу в жовчному міхурі мають значення результати апаратних методів дослідження:
- УЗД — дозволяє побачити нерівність внутрішнього шару епітелію, атрофічні процеси в стінці, неоднорідну консистенцію жовчі;
- рентгенівської холецистографії;
- сцинтиграфії з ізотопами.
Ультразвукові методики оцінюють розміри, розташування, контури міхура, форму, моторну функцію
За допомогою дуоденального зондування виявляється підвищена каламутність за рахунок лейкоцитів, пластівці з слизу, проводиться посів на мікрофлору.
Лікування
Лікування некалькулезного холециститу обходиться частіше нехірургічними методами. Показаннями для оперативного лікування при гострій формі є підозри на гангрену або флегмону міхура, перфорацію (розрив) органу. При хронічному перебігу хірургічного втручання потребують не більше 1,5% хворих.
Насамперед пацієнту порекомендують змінити негативні звички (куріння, прийом алкоголю, небажання ходити пішки). У дієті все життя доведеться дотримуватися правил:
- їсти частіше, малими порціями;
- уникати жирної м’ясної їжі, страв, приготовлених шляхом смаження, копчення, маринованих і солоних овочів, гострих соусів, пива, газованих напоїв;
- у харчування слід включити нежирне м’ясо і рибу у відвареному вигляді, супи, тушковані овочі, салати, фрукти, кисломолочні продукти, каші.
Вибір мінеральної води залежить від кислотності шлункового соку, тому варто проконсультуватися з лікарем. Медикаментозне лікування полягає в проведенні антибактеріальної терапії з метою знищення інфекційного збудника, що спричинив запалення.
Лікувати некалькульозний холецистит, не знаючи флори вмісту міхура починають з антибіотиків широкого спектру дії (Цефазолін, Амоксицилін, Ампіцилін). При отриманні аналізу можлива корекція препаратів. Для усунення болю призначають препарати, спазмолітики (Дротаверин, Но-Шпу, Платифілін). Їх вводять внутрішньом’язово або можна взяти в таблетках, якщо немає блювоти.
За складом Аллохол близький до фітопрепаратів
Для нормалізації жовчовиділення та надходження її в кишечник рекомендуються препарати жовчогінного дії (Аллохол, Фламін, Урсосан) і відновлюють моторику жовчного міхура (Мотиліум, Тримедат, Мотилак). Замінники ферментів (Креон, Пангрол, Панкреатин) допомагають налагодити процес травлення, зменшують диспепсичні розлади.
Народні засоби в лікувальному процесі
Терапія некалькулезного холециститу народними засобами включає застосування рослинних відварів і настоїв з протизапальною і спазмолітичною дією. Вони підключаються до основного лікування і надають хорошу дію в періоді ремісії. Всі трав’яні відвари радять пити в теплому вигляді до їди за 30 хвилин.
Пацієнтам рекомендується чергувати прийом ромашки, квіток нагідок, кореня солодки, плодів шипшини, чай з м’ятою і материнкою. Можна складати з них комбінації. Приймати трави слід курсами по 1,5–2 місяці, потім робити перерву і повторювати.
Ромашку рекомендується мати в домашній аптечці, вона замінить ліки при багатьох проблемах
Як проводити профілактику рецидивів?
Пацієнти повинні навчитися самостійно оцінювати свій стан. Наприклад, при гострих болях не слід займатися спортом. В інших випадках показано піші прогулянки, ранкова гімнастика, плавання.
Дотримання правил дієтичного харчування допоможе замінити ліки. Хворі знають, які порушення викликають посилення болю, тому не варто доводити свій стан до важкої форми хвороби. Постійний режим без переїдання у святкові дні допомагає зберегти здоров’я і гарний настрій.
