Гастрит        03 Січня 2019        31         0

Небезпека хронічного гастроентериту та особливості його лікування

Хронічний гастроентерит – захворювання, пов’язане із запаленням слизової шлунка і кишечника, яке розвивається внаслідок впливу несприятливих факторів. В результаті порушується робота травної системи, з’являється біль і діарея.

Зміст

  • Причини
  • Симптоми
  • Діагностика
  • Лікування
  • Медичні препарати
  • Народні засоби
  • Дієта
  • Профілактика
  • Причини

    Спровокувати розвиток хронічної форми гастроентериту можуть неінфекційні та інфекційні причини (вплив мікроорганізмів). Так, до причин виникнення, мають інфекційну природу, відносяться:

    Небезпека хронічного гастроентериту та особливості його лікування

    • вірусні інфекції;
    • зараження бактеріями;
    • наявність глистів;
    • найпростіші, зосереджені в продуктах харчування.

    Варто відзначити, що часто причиною захворювання ставати бактерія Helicobacter Pylori. В процесі своєї життєдіяльності вона не тільки виділяє шкідливі токсини, але і сприяє підвищеному утворенню соляної кислоти в шлунковому соку. Але також патологія розвивається в результаті наступних неінфекційних причин:

    • безконтрольний прийом ліків або тривала медикаментозна терапія;
    • переїдання, порушення режиму харчування (зловживання шкідливою їжею, їжа всухом’ятку);
    • неповноцінне харчування, отруєння;
    • часте розпивання спиртних напоїв;
    • робота на шкідливому виробництві.

    Небезпека хронічного гастроентериту та особливості його лікування

    Із запаленням шлунка і тонкої кишки також пов’язують різні алергічні реакції і знижений імунітет.

    Симптоми

    Симптоматика хронічного гастроентериту схожа з іншими захворюваннями органів травлення:

    • сильний біль, що виявляється через годину після прийому їжі;
    • підвищене газоутворення;
    • бурчання в животі;
    • нудота, блювання;
    • рідкий стілець.

    Потім поступово приєднуються наступні ознаки:

    • підвищення температури тіла (іноді до 40 градусів);
    • зниження артеріального тиску;
    • зневоднення організму;

    Небезпека хронічного гастроентериту та особливості його лікування

    • запаморочення;
    • головний біль;
    • втрата апетиту;
    • загальна слабкість, швидке перевтома.

    Часто у пацієнтів спостерігається ламкість волосся і нігтів, сухість шкірних покривів, анемія. Ці симптоми розвиваються в результаті порушення всмоктування поживних речовин і мінералів. Для хронічної форми гастроентериту характерні періоди загострення і затишшя, коли симптоми хвороби ніяк не проявляються.

    Діагностика

    Перше, що зробить лікар, це збере анамнез хвороби, огляне пацієнта і зробить аналіз скарг. Досвідчений фахівець може запідозрити хронічний гастроентерит вже при первинному огляді.

    Але для постановки точного діагнозу потрібні додаткові діагностичні заходи. До числа лабораторних досліджень відносяться:

    Небезпека хронічного гастроентериту та особливості його лікування

    • клінічний і біохімічний аналіз крові;
    • аналіз сечі;
    • дослідження калу.

    Діагностичні заходи неможливі без проведення наступних інструментальних досліджень:

    • ендоскопічне дослідження – для оцінки пошкодження слизової;
    • ендоскопічна біопсія – дозволяє оцінити ступінь зміни тканини;
    • внутрішньошлункова рн-метрія – вимірювання кислотності;
    • ультразвукове дослідження органів черевної порожнини – для виявлення супутніх патологій;
    • дихальний тест та інші спеціальні дослідження для виявлення бактерії H. Pylori.

    Лікування

    Тактику терапії визначає гастроентеролог, враховуючи рівень кислотності шлунка і причини, що викликали запалення в шлунку або кишечнику. У будь-якому випадку лікування тривале і комплексне, тому хворому слід набратися терпіння.

    Небезпека хронічного гастроентериту та особливості його лікування

    Лікування легкої форми хвороби проводять в амбулаторних умовах, більш тяжкий перебіг захворювання вимагає госпіталізації та постійного контролю з боку лікаря.

    Рада! При проблемах травлення слід негайно звернутися до лікаря. Тільки він проводить опитування пацієнта, ставить правильний діагноз і призначає лікування.

    Медичні препарати

    Метою медикаментозної терапії є усунення симптомів і причин розвитку захворювання, запобігання ускладнень. Як правило, для лікування хронічного гастроентериту використовують такі групи препаратів:

    • обволікаючі засоби;
    • ферментні препарати;
    • адсорбенти;

    Небезпека хронічного гастроентериту та особливості його лікування

    • пробіотики;
    • протидіарейні та протиблювотні ліки.

    Якщо стан супроводжується авітамінозом, то лікар призначає полівітамінний комплекс, препарати заліза. Антибактеріальна терапія при хронічній формі гастроентериту показана, якщо виявлена патогенна бактерія. В інших випадках антибіотики не приймають.

    Народні засоби

    Для лікування хронічного гастроентериту допускається застосування засобів народної медицини. Вживання народних засобів сприяє відновленню слизових, зняттю запалення, зниження продукування соляної кислоти. Зазвичай використовують відвари і настої з цілющих трав або збори з них. До таких рослин можна віднести:

    • ромашку;
    • звіробій;
    • деревій;
    • кропиву;
    • подорожник;

    Небезпека хронічного гастроентериту та особливості його лікування

    • м’яту;
    • корінь аїру;
    • календулу.

    Рада! Застосовувати засоби народної медицини слід обережно людям, схильним до алергічних реакцій. Адже багато рослин є сильними алергенами.

    Дієта

    Корекція харчування в період загострення – важлива частина лікування. Дієта при гастроентериті досить сувора (особливо в перші дні після рецидиву патології). З раціону хворого виключають:

    • будь-яку шкідливу їжу, подразнюючу слизову (жирну, солону, копчену, мариновану і т. д.);
    • будь-які молочні продукти;
    • їжу з грубою клітковиною;

    Небезпека хронічного гастроентериту та особливості його лікування

    • різні приправи;
    • кислі овочі, фрукти;
    • здобу, кондитерські вироби, солодкі страви;
    • алкогольні і газовані напої.

    Готувати потрібно на пару, варити або запікати продукти. Харчуватися слід часто (до 6 разів на день і невеликими порціями. У щоденному меню повинні обов’язково входити слизові каші та супи.

    З напоїв рекомендується пити несолодкий чай, рослинний відвар, лікувальну мінеральну воду без газу. У міру поліпшення стану в раціон поступово додають і інші продукти.

    Рада! Якщо з боку травлення спостерігаються порушення в роботі, то про це слід повідомити лікаря, який скоректує дієту.

    Профілактика

    Профілактика хронічного гастроентериту, насамперед, спрямована на попередження рецидиву хвороби. Щоб уникнути розвитку патології, необхідно дотримуватися наступних правил:

    Небезпека хронічного гастроентериту та особливості його лікування

    • дотримуватися дієти, режиму харчування;
    • відмовитися від шкідливих звичок;
    • дотримуватися технологію приготування страв;
    • правильно зберігати продукти харчування;
    • не приймати ліки без призначення лікаря;
    • своєчасно лікувати захворювання травлення;
    • не вживати в їжу продукти з вичерпаним терміном придатності;
    • пити тільки чисту (кип’ячену воду з перевірених джерел.

    Хронічний гастроентерит вимагає правильної терапії. Позбутися від захворювання можна дотримуючись дієти і всі рекомендації лікаря. Тільки комплексний підхід до лікування допоможе вийти в стійку ремісію.