Гастрит        13 Червня 2018        793         Коментарі Вимкнено до Небезпека аутоімунного гастриту та методика його лікування

Небезпека аутоімунного гастриту та методика його лікування

Найпоширенішими причинами гастриту є хелікобактерна інфекція, стреси і неправильне харчування. А от така форма, як аутоімунний гастрит, зустрічається набагато рідше.

При цьому типі захворювання відбувається збій, в результаті якого імунна система сприймає клітини епітеліального шару, шлунок вистилає зсередини, як чужорідні і знищує їх. В результаті, великі ділянки слизової атрофуються і процес травлення не може протікати нормально.

Зміст статті

  • 1 Причини
  • 2 Симптоми
  • 3 Форми аутоімунного гастриту
    • 3.1 Атрофічний
    • 3.2 Хронічний
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування
    • 5.1 Медичні препарати
    • 5.2 Народні засоби
    • 5.3 Дієта
  • 6 Профілактика

Причини

Причини виникнення аутоімунного гастриту до теперішнього часу точно не встановлені, однак відомі фактори, які сприяють розвитку хвороби, це:

  • Спадковість. Якщо у когось з родичів є це захворювання, то ризик істотно зростає.
  • Сильні стреси. Нервове напруження може стати причиною збоїв у роботі імунної системи.
  • Механічне або хімічне ураження слизової шлунка. Розвиток хвороби може початися після травми або отруєння яким-небудь їдкою речовиною.

У будь-якому випадку, першопричина цієї серйозної хвороби полягає в збої захисної функції (імунітету). Під дією негативних чинників починають продукуватися антитіла, спрямовані проти здорових клітин епітеліального шару, що вистилає органи травлення.

Результатом руйнування клітин є поступово розвивається атрофія внутрішньої шлункової оболонки, поширюється запальний процес, сильно зменшується вироблення соляної кислоти і травних ферментів.

Рада! Гастрит є «супутником» інших аутоімунних захворювань, зокрема, тиреоїдиту.

Симптоми

При аутоімунному гастриті симптоми мало відрізняються від симптомів гастриту із зниженою кислотністю. Основні ознаки:

  • часта нудота, нерідко переходить у блювання;
  • проноси;
  • неприємний смак металу у роті;
  • «гурчання» у животі, здуття;
  • відсутність апетиту;
  • болі в животі, проявляються після прийому їжі.

Симптоматика проявляється поступово, по мірі розвитку захворювання. Деякі ознаки можуть бути відсутніми або проявитися набагато пізніше, через кілька років після початку хвороби.

Особливими симптомами аутоімунного гастриту, нехарактерними для захворювання іншого типу є підвищена нервозність хворих. Пов’язано це з тим, що при змінах в шлунку організм перестає засвоювати вітамін B12 та інші вітаміни цієї групи.

Наслідком цього є підвищена емоційність, погіршення пам’яті, постійне напруження. Захворювання позначається і на зовнішності хворих. З-за того, що організм відчуває нестачу вітамінів та інших поживних речовин, відзначаються наступні симптоми:

  • блідість шкірних покривів;
  • ламкість нігтів;
  • руйнування зубів;
  • облисіння.

Не варто запускати захворювання, так як воно при відсутності лікування буде тільки прогресувати. Необхідно звернутися за медичною допомогою при появі перших ознак захворювання.

Форми аутоімунного гастриту

Виділяють дві форми гастриту аутоімунного характеру, тип захворювання діагностується в процесі обстеження. Обидві форми можуть призвести до вкрай важким для здоров’я наслідків.

Атрофічний

При аутоімунному атрофічному гастриті імунні клітини активно руйнують клітини епітеліального шару, з-за чого розвивається атрофія тканин. В результаті чого:

  • нормальне травлення стає неможливим;
  • перестає вироблятися достатню кількість соляної кислоти;
  • моторика ШЛУНКОВО-кишкового тракту, порушується.

Рада! Це дуже небезпечний стан, при захворюванні на аутоімунний гастрит атрофічної форми людина з кожним днем почувається все гірше, а саме захворювання нерідко переходить у злоякісну форму.

Хронічний

Випадки аутоімунного хронічного гастриту зустрічаються частіше, ніж атрофічного. Для захворювання характерний хвилеподібний перебіг, коли періоди поліпшення переміняються погіршенням стану.

При хронічному аутоімунному гастриті розвивається стійкий авітаміноз. При цій формі запальний процес локалізується на певній ділянці органу, не зачіпаючи інші. При хронічному перебігу нерідко розвиваються ускладнення, в тому числі і зростання злоякісні пухлин.

Діагностика

При аутоімунному гастриті діагностика проводиться комплексно. На першому етапі фахівець аналізує скарги хворого і проводить зовнішній огляд з пальпацією, щоб визначити больові ділянки. Далі хворому призначають ряд необхідних обстежень. Як правило, це:

  • УЗД. Це дослідження, що дозволяє визначити зміну форми і розмірів внутрішніх органів.
  • Фіброгастродуоденоскопія з забором матеріалу для дослідження. Це дослідження дозволяє визначити стан слизової, виявити наявність пухлин, ерозій і деформацій.

  • Зондування. Ця процедура проводиться для визначення pH внутрішнього середовища та виявлення наявності інфекції.
  • Аналіз сироватки крові на предмет концентрації гастрину. Підвищення показника є одним з ознак злоякісного переродження тканин.
  • Імунограма. Це дослідження дозволяє визначити аутоіммунну природу захворювання.

Лікування

Для лікування аутоімунного гастриту роблять комплекс заходів. Основні цілі лікування:

  • усунення запалення;
  • відновлення вироблення травних соків;
  • зупинка поширення атрофічних процесів;
  • досягнення тривалої ремісії.

Відповідь на питання, як лікувати гастрит аутоімунної природи, дасть гастроентеролог після вивчення результатів обстеження. При призначенні лікування враховуються індивідуальні особливості хворого, стадія і форма хвороби.

Хворим призначають ряд медикаментів і рекомендують дієтичне харчування. При правильно призначеному лікуванні полегшення настане вже через кілька днів, а стійкого поліпшення можна досягти через 2-3 тижні.

Медичні препарати

Прийом препаратів – це обов’язковий пункт комплексного лікування. Можуть бути призначені медикаменти наступних груп:

  • Знеболюючі. Захворювання супроводжується сильним больовим синдромом, прийом знеболюючі допомагає швидко поліпшити стан пацієнта. Застосовуються спазмолітики, наприклад, дротаверин або папаверин.
  • Для відновлення слизової призначають засоби з солями вісмуту, наприклад, Де-Нол;
  • Для стимуляції вироблення травних соків рекомендують Панзинорм, Лимонтар та ін.
  • Для відновлення нормальної моторики ШКТ рекомендують приймати Церукал або Мотиліум.

Крім того, хворим призначають прийом вітамінних препаратів, так як засвоєння вітамінів з їжі порушується.

Народні засоби

В якості додаткового лікування використовують засоби народної медицини. Для цього типу захворювання рекомендують використання відварів з:

  • перцевої м’яти;
  • материнки;
  • подорожника;
  • фенхелю;
  • чебрецю.

Трави можна використовувати окремо або у зборах. Чудовими лікувальними властивостями володіє обліпихова масло. Однак, перш ніж починати лікування травами, потрібно порадитися з лікарем гастроентерологом. Адже будь-який засіб фітотерапії має певні протипоказання до прийому.

Дієта

Харчування при аутоімунному гастриті відіграє важливу роль у процесі лікування. Важливо виключити:

  • грубу, гарячу і холодну їжу;
  • жирні страви;
  • гострі спеції;
  • солодощі;
  • свіжий хліб і здобу;
  • копчені м’ясо, рибу і інші продукти, які погано перетравлюються.

Рада! Вкрай важливо виключити алкоголь і куріння, шкідливі звички згубно діють на шлунок.

Необхідно включати в меню легкозасвоювані страви, це каші, вегетаріанські та молочні супи, овочеві пюре і тушковані овочі. Добре розварене пісне м’ясо і відварну рибу. Важливо не тільки правильно вибирати страви, але й дотримуватися режиму. Їсти потрібно в певний час 5-6 разів на добу маленькими порціями.

Профілактика

Щоб виключити рецидивів, рекомендується дотримання дієти. Крім того, хворим рекомендують боротися з порушеннями сну, щодня гуляти, корисна помірна фізична активність.

Аутоімунний гастрит – серйозне захворювання, яке може стати причиною розвитку важких ускладнень. Але при своєчасному зверненні за медичною допомогою і точному виконанні рекомендацій фахівця, можна добитися значних поліпшень і вийти на стійку ремісію. А ось самолікуванням займатися не варто, щоб не запустити захворювання.