Все частіше люди страждають такою патологією, як ліпома шлунка. Це доброякісне новоутворення з жирової тканини. Розмір такої пухлини може дуже швидко збільшуватися і стати величезним (до 20 кг), що призведе до розладу функціонування травного органу і всієї системи ШКТ. Новоутворення виникає не тільки у людей, які страждають ожирінням, але і у худих або страждаючих анорексією. При запущеній формі ліпоми видаляють її саму і до 90% шлунка.
Ліпома в області шлунка: причини і симптоми
Встановити чому саме розвиваються освіти з жирової тканини в травному органі неможливо. Існує як мінімум кілька факторів, які впливають на утворення доброякісних жирових наростів. Важливо розуміти, що ліпома виникає із-за цілого комплексу проблем. До причин її появи відносяться:
- гормональні збої, які з’являються з-за неправильного способу життя, менопаузи або пологової діяльності;
- захворювання ШКТ, при яких підвищується вироблення жирових клітин;
- ожиріння останньої стадії;
- хвороби ендокринної системи;
- цукровий діабет 3 типу;
- неправильне і нерегулярне харчування;
- часті нервові перенапруження;
- генетична схильність;
- зловживання спиртними напоями, особливо пива.
Симптоматика
Освіта може провокувати біль у животі.
Зазвичай пухлина не так небезпечна для здоров’я людини. Загроза виникає тоді, коли жировик починає активно рости і здавлювати внутрішні органи. Тоді лікування ліпоми консервативні методи не допоможуть і буде потрібна операція. Ознаками того, що в шлунку виникло новоутворення, є:
- нудота, частий блювотний рефлекс, особливо вранці і після їжі;
- значне погіршення або повна втрата апетиту;
- порушення стільця (запор або діарея);
- погіршення обміну речовин;
- частий метеоризм;
- напади болю в животі та шлунку;
- запалення апендициту або органів шлунково-кишкового тракту.
При появі перших симптомів патології необхідно одразу ж звертатися до фахівців. При прогресуванні захворювання пухлина дуже швидко збільшується в розмірах і накопичує жир.
Методи діагностики
Спочатку потрібно розповісти фахівцям, які саме симптоми турбують і як давно. Вони дадуть направлення на біохімічний аналіз крові, щоб визначити загальний стан організму. Потім призначаються такі обстеження:
Оцінити особливості освіти можна за допомогою МРТ.
- УЗД черевної порожнини. Діагностує ліпоми, які утворилися на зовнішніх стінках органів ШКТ.
- Інструментальне дослідження за допомогою зонда. Вкаже на загальний стан шлунка.
- Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС). Диференціює ліпому від інших можливих пухлин.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Покаже розміри і морфологічні особливості новоутворення.
Медикаментозне лікування
Зазвичай лікування ліпоми шлунка використовують метод оперативного втручання. Все залежить від розмірів жировика. Якщо вчасно звернутися до лікаря, то можуть допомогти і консервативні методи лікування, такі як:
- правильне харчування;
- прийом таблеток;
- спеціальна фізкультура.
У тому випадки, коли ліпома досягла величезних розмірів і є ризики крововилив під час операції, використовують тотальну резекцію шлунка. Цей метод полягає в тому, що хірург видаляє 90% органу травлення. Відновлення триває від 1 до 3 місяців. Після проведення операції рекомендується проходити стаціонарне обстеження кожні 6-12 місяців.
Заходи профілактики
У профілактичних цілях потрібно частіше пити зелений чай.
Для того щоб пухлина не дала рецидив, необхідно дотримувати деякі правила:
- виключити з раціону жирну, смажену їжу, шкідливі харчові добавки та барвники;
- скоротити вживання алкогольних напоїв до мінімуму, а особливо пива;
- пити багато чистої негазованої води, трав’яних відварів, зеленого чаю;
- активно займатися гімнастикою або фітнесом;
- включити в меню більше рослинної клітковини (фруктів, овочів і зелені);
- проходити планове обстеження (приблизно раз в 6-12 місяців).
Коли з’являються перші ознаки патології, необхідно відразу ж звернутися до лікаря. Чим раніше діагностовано ліпома в області шлунка, тим більше ймовірність безопераційного лікування. Якщо пухлина невелика, вона не несе великої шкоди здоров’ю людини. Важливо пам’ятати, що жировик виникає не тільки у людей, які страждають зайвою вагою, але і при невеликому індексі маси тіла.
