Гастрит        07 Лютого 2018        2344         Коментарі Вимкнено до Лікування Еритематозної гастропатії — суть патології, причини та діагностика

Лікування Еритематозної гастропатії — суть патології, причини та діагностика

Зміст

  • 1 Суть патології
  • 2 Причини
  • 3 Класифікація
    • 3.1 Еритематозна гастропатия антрального відділу
    • 3.2 Еритематозна ерозивна гастропатия
    • 3.3 Застійна еритематозна гастропатия
  • 4 Клінічна картина
  • 5 Діагностика
  • 6 Лікування

Еритематозна гастропатия являє собою поява запалених ділянок на поверхні шлунка. Це порушення супроводжується больовими відчуттями, які зазвичай виникають в центрі живота. Щоб виявити запалення, проводять спеціальну діагностику. За її результатами лікар призначає адекватне лікування.

Суть патології

Багато людей цікавляться: еритематозна гастропатия – що це таке? По суті, патологія представляє собою почервоніння слизових тканин шлунка, яке діагностується під час виконання фіброгастродуоденоскопії. Дана аномалія може супроводжується набряками епітелію, підвищенням чутливості, надмірною виробленням слизу.

Даний ендоскопічний синдром обумовлений впливом різних пошкоджуючих факторів на слизові покриви органів травлення. В результаті це призводить до утворення еритема – почервоніння, спровокованих припливом крові до ураженої області. Дані дефекти локалізуються на поверхні і не призводять до ураження глибоких структур.

Даний стан не можна назвати захворювання, проте воно часто виникає при поверхневому еритематозний гастриті. У цій ситуації гастропатия присутній довгий час. Якщо вчасно не розпочати лікування, є ризик розвитку досить серйозних патологій. Однією з них є виразкова хвороба.

При виявленні почервоніння епітелію може виникати необхідність у проведенні додаткових діагностичних процедур, з допомогою яких можна виявити бактеріальну інфекцію і визначити кислотність. В окремих ситуаціях може виникати потреба в біопсії уражених ділянок.

Причини

Почервоніння слизових покривів шлунка зумовлено впливом негативних факторів зовнішнього середовища або аномальних змін в організмі. До появи патології призводить наступне:

  • Порушення в харчуванні. Подразнення шлунка може бути обумовлено вживанням жирних, смажених і гострих продуктів;
  • Надмірне вживання спиртного та куріння;
  • Тривалі перерви між прийомами їжі. У шлунку виробляється соляна кислота, яка потрібна для перетравлення їжі. Якщо шлунок порожній, дана речовина призводить до поразки його стінок. Це стає причиною почервоніння;
  • Застосування лікарських препаратів. До причин даної форми гастропатії відносять вживання аспірину і нестероїдних протизапальних ліків;
  • Патогенні мікроорганізми і грибкова інфекція. Найчастіше причиною стає вплив бактерії хелікобактер пілорі. В даному випадку терапія повинна бути спрямована на усунення провокуючого фактора;
  • Постійне потрапляння вмісту кишечника в шлунок. Це викликає почервоніння і розвиток атрофічних процесів.
  • Класифікація

    Ключовим діагностичним методом недуги є фіброгастродуоденоскопія. Це самий надійний метод виявлення почервоніння травної системи. У ході процедури лікар з допомогою особливого приладу – ендоскопа – проводить огляд стравоходу, порожнини дванадцятипалої кишки і шлунка. Іноді виникає необхідність в заборі матеріалу для проведення гістології.

    Під час виконання фіброгастродуоденоскопії фахівець оцінює різні параметри пошкодження слизового покриву травної системи. Це допоможе поставити точний діагноз та оцінити стан людини. В залежності від цього виділяють різні види гастропатії.

    По області локалізації процесу аномального існують такі форми недуги:

    • Вогнищева гастропатия – характеризується обмеженим пошкодженням тканин. У даному випадку запалення вражає лише незначна ділянка слизового покриву. Така аномалія досить рідко трансформується в гастрит. Вона з’являється в залежності від порушень харчування або стає реакцією на застосування деяких ліків.
    • Поширена або дифузна еритематозна гастропатия – має розлитим характером. У такій ситуації еритеми локалізуються в різних відділах органу і вражають значні поверхні тканин. Якщо вчасно не почати терапію, існує ризик негативних наслідків – гастриту і виразки.

    Залежно від тяжкості запального процесу виділяють такі види недуги:

  • Еритематозна гастропатия 1 ступеня запалення – для неї характерні початкові прояви ушкодження епітелію органу. Симптоми занедбаності патології відсутні.
  • Еритематозна гастропатия 2 ступеня запалення – характеризується прогресуванням процесу. Це зумовлено тривалим впливом пошкоджуючих факторів. У такій ситуації процес набуває хронічного характеру.
  • Крім цього, існують інші різновиди патології. Для кожної з них характерні певні особливості.

    Еритематозна гастропатия антрального відділу

    Цей відділ локалізується в нижній частині шлунка. Його завдання полягає в змішуванні їжі і підтримці кислотно-лужної рівноваги в нормі. Внаслідок поразки даної зони сповільнюється переміщення їжі через пілоричний відділ у дванадцятипалу кишку. Це спричиняє появі застійних процесів і початок бродіння.

    Якщо відразу не приступити до терапії даного порушення, еритематозний гастропатия антрума призведе до негативних наслідків. Одним з них стає злоякісне ураження шлунка.

    Еритематозна ерозивна гастропатия

    Дана різновид патології супроводжується гіперемією і появою поверхневих ерозій. Їх теж виявляють за допомогою проведення ендоскопічного обстеження.

    Патологія може мати гострий або хронічний характер. У першому випадку розмір ерозій не перевищує 2 мм усунення провокуючого фактора вони загоюються протягом 7 днів. Хронічний процес супроводжується утворенням великих дефектів – понад 7 мм

    Дана різновид недуги є результатом травматичних ушкоджень, стресових ситуацій, надмірного вживання спиртних напоїв. Також причинами є опіки, цукровий діабет, недостатність нирок, серця та печінки, вживання аспірину і преднізолону.

    Надлишкова вироблення кислоти призводить до порушення кровообігу в слизовому шарі органу. До симптомів недуги відносять кислу відрижку, печію, больовий синдром. Також патологія супроводжується появою важкості у правому підребер’ї та метеоризмом.

    Щоб впоратися з недугою, треба усунути провокуючий фактор. Для цієї мети застосовують антибіотики, цитопротекторы, антациди. Також можуть використовуватися препарати для поліпшення кровообігу.

    Застійна еритематозна гастропатия

    Дана форма гастропатії характеризується порушенням роботи травних органів. Зазвичай її симптоми мають невираженний характер, тому їх складно помітити на тлі основного захворювання.

    До провокуючих чинників цієї форми гастропатії відносять виразкову хворобу, куріння, надмірне вживання алкоголю, інфікування бактерією хелікобактер пілорі. Патологія супроводжується ерозивно-виразковими дефектами на поверхні слизового покриву. Вони пов’язані з ослабленням захисних характеристик слизового секрету і порушенням кровообігу.

    Виявити застійні процеси допомагають множинні пошкодження слизового покриву. Вони утворюються на тлі повної відсутності больового синдрому та диспепсичних явищ. Іноді патологія супроводжується появою печії, відчуття важкості після їжі, відрижки, нудоти.

    Досить часто дана форма хвороби виникає на тлі патологій нирок або печінки, пухлинних уражень підшлункової залози, портальної гіпертонії. Також провокуючими факторами можуть бути складні травми та опіки.

    Клінічна картина

    Патологія представляє собою гіперемію слизового покриву шлунка. Зазвичай вона є одним із симптомів гастриту. Дана аномалія може супроводжуватися такими симптомами, як нудота, больовий синдром та відчуття тяжкості в шлунку, зниження апетиту, блювання.

    При погіршенні апетиту спостерігається загальна слабкість і зниження маси тіла. В окремих ситуаціях у людини з’являються такі ознаки еритематозної гастропатії, як загальна стомлюваність і тривожність. Поява таких симптомів є підставою для проведення ендоскопічного обстеження.

    Якщо в результаті діагностики не були виявлені симптоми ураження, яке виглядає як гіперемія, це підтверджує початковий діагноз. Почервоніння слизового покриву є симптомом запального ураження органів травлення. Щоб уникнути хронізації процесу, потрібно своєчасно приступити до терапії.

    Діагностика

    Щоб впоратися з недугою, дуже важливо виявити його якомога раніше. Найчастіше гастропатию діагностують при проведенні обстеження в інших випадках. Лікар ставить висновок при виявленні морфологічних змін слизового покриву, які притаманні запалень. Це можна зробити тільки після виконання фіброгастродуоденоскопії.

    Перед проведенням діагностики важливо дотримуватися ряду рекомендацій. За кілька діб до виконання дослідження потрібно виключити спиртні напої, жирну їжу, газовану воду. Також слід відмовитися від куріння.

    В окремих ситуаціях ендоскопічне обстеження саме стає причиною розвитку еритематозної гастропатії. Цей стан називають ендоскопічним синдромом. У спеціальній терапії він не потребує.

    Лікування

    Темпи прогресування патології залежать від тривалості впливу вражаючих факторів на слизові покриви шлунка. Чим швидше буде виявлена причина, тим швидше відновиться цілісність тканин.

    Лікування еритематозної гастропатії не буде ефективним без корекції раціону. Їжу слід готувати на пару. Дуже важливо виключити дратівливі продукти. До них відносять прянощі, гострі страви, копченості, соління. Також під забороною знаходяться газовані напої, кава, алкоголь. Замість чорного чаю краще пити трав’яний або звичайну воду.

    Основу раціону повинні складати нежирні види м’яса і риби, бульйони, киселі, рідкі каші. Також можна їсти желе, білки яєць, сир. Вся їжа повинна вживатися в теплому вигляді.

    Дуже холодні або надто гарячі продукти провокують подразнення слизових покривів і приводять до спазмів гладких м’язів.

    Крім дієти, слід дотримуватися певного режиму харчування. Рекомендується з проміжком 2-3 години. Порції повинні бути невеликими – їх розмір не може перевищувати 350 р. Це допоможе уникнути надмірних навантажень на органи травлення. Також не рекомендується переїдати. Надмірна кількість їжі призводить до її гниття в шлунку. Це викликає ознаки тяжкості, нудоти, відрижки.

    Якщо причиною виникнення такої гастропатії є порушення харчуванні, тижневе дотримання дієти допоможе значно поліпшити стан людини.

    Якщо почервоніння слизового покриву шлунка є наслідком застосування медикаментозних препаратів, варто виключити їх прийом або підібрати більш щадну альтернативу. Якщо зробити це не можна, треба додатково приймати кошти для підтримки шлунка.

    Вимушене застосування ліків з категорії нестероїдних протизапальних препаратів можна поєднувати з вживанням антисекреторних ліків. До них відносять квамател, омез та інші засоби. Також рекомендується чергувати застосування подразнюючих медикаментів з антацидами – альмагелем або фосфалюгелем. Однак робити це дозволяється з інтервалом у 2 години. Це допоможе уникнути ослаблення терапевтичного ефекту.

    Дуже важливо повністю виключити шкідливі звички – насамперед куріння. Також потрібно мінімізувати вплив стресових факторів і нормалізувати режим праці і відпочинку.

    Медикаментозні методи підбирають залежно від скарг людини і діагностичних параметрів. При збільшенні кислотності слід приймати інгібітори протонної помпи, які мають антисекреторным дією.

    Крім цього, може виникати необхідність у використанні в’яжучих і гастропротекторных коштів – препаратів вісмуту. Нерідко застосовуються антацидні ліки, які добре обволікають органи травлення. У цю групу входять маалокс, альмагель.

    Також можна використовувати препарати, що регулюють моторику органів травлення. До них відносять ганатон. Дуже ефективні ліки, які роблять захисний та відновлювальний вплив на шлунок. У цю категорію входять гастрофарм, гастроцепін. Якщо була виявлена хелікобактерна інфекція, призначається антибактеріальна терапія.

    У вкрай рідкісних ситуаціях виникає необхідність в проведенні оперативного втручання. Для цього проводиться резекція уражених зон. Доступ до них здійснюється через ротову порожнину і стравохід. Дана методика забезпечує мінімальне пошкодження тканин.

    На додаток до медикаментозним методам можна використовувати ефективні народні рецепти. До них відносять рослинні відвари та настої. Обволікаючу дію має відвар вівса. Якщо у людини спостерігається знижена кислотність, йому показаний свіжий капустяний сік.

    Еритематозна гастропатия зазвичай свідчить про неправильному способі життя. Вона легко діагностується і лікується. У більшості випадків впоратися з патологією допомагає дотримання дієти.