Рідкісною, але небезпечною патологією є гостре розширення шлунка (ОРЖ). Така недуга виникає в результаті раптової атонії стінки травного органу. Хвороба характеризується збільшенням об’єму шлунка до критичного розміру. Тяжка і загрозлива для життя пацієнта клінічна картина хвороби обумовлена нейрорефлекторным характером. Ризик летального результату досить високий без своєчасної медичної допомоги.
11 основних причин ОРЖ
Збільшений шлунок у людей — неодноразове явище в клінічній картині, яке призводить до серйозних наслідків. Поділяючись на первинну (при переїданні) і вторинне (після хірургічних операцій), розширення пояснюється різкою дилатацією шлункових стінок, викликане атонією. Серед причин розвитку захворювання виділяють:
- стеноз воротаря (пілоростеноз), що призводить до звуження просвіту і порушення проходження їжі;
- голодування або надмірне вживання їжі;
- травматичні ситуації, що впливають на роботу головного мозку, хребта, внутрішніх органів черевної порожнини;
- інфекційні захворювання;
- виразки або пухлини;
- хвороби сечової системи і жовчних шляхів;
- пологи;
- зловживання алкогольними напоями;
- оперативні втручання, особливо після використання інгаляційної анестезії;
- запалення підшлункової залози;
- онкологічні захворювання.
Як розпізнати: характерні прояви
Патологія може проявлятися дискомфортом в лівому боці.
При гострому розширенні шлунка м’язи втрачають тонус, а гази і рідини накопичуються в просвіті органу. В області дванадцятипалої кишки відбувається здавлювання, внаслідок натягу брижової артерії. Порушується моторна функція. Дискомфорт у лівому боці і відчуття тяжкості — неприємні симптоми, які сигналізують про розвиток хвороби. Гостре розширення шлунка характеризується такими ознаками, як:
- гострий больовий синдром;
- нудота, рясні блювотні маси виводять шлунковий сік, потім жовч;
- венозний застій і кровотечі провокують блювоту коричневого відтінку;
- здуття верхній частині черевної порожнини;
- неконтрольовані скорочення литкових м’язів;
- дегідратація тканин;
- порушення кислотно-лужного балансу організму;
- зниження тиску;
- синюшність шкірних покривів;
- холодна піт;
- зниження температури тіла;
- Зменшується кількість сечі, що призводить до припинення сечовипускання або позивів до нього;
- перитоніт;
- гостра дилатація дванадцятипалої кишки.
Методи діагностики
Для діагностики патології може бути використана КТ.
Обстеження проводиться гастроентерологом або хірургом пальпаторно. Постановка діагнозу проводиться за допомогою рентгеноскопії. Знімки робляться з використанням контрасту після прийому спеціальної рідини. Розширений шлунок — показання для використання консервативної терапії. При гастроскопії обстежуються слизова і стінки шлунка. Діагностика проводиться за допомогою зонда з камерою, виводячи зображення на екран. Береться проба для гістологічного аналізу. Комп’ютерна томографія відрізняється безболісністю і може проводитися без використання контрасту. Її перевагою є можливість огляду в кількох проекціях.
Особливості лікування
При підтвердженні діагнозу первинна міра допомоги пацієнту — спорожнення шлунка з використанням зонда. Потім відбувається госпіталізація хворого. В хірургічному стаціонарі проводять аспірацію — відсмоктування рідини спеціальними інструментами. Використовується парентеральне харчування, яке забезпечує організм електролітами, білками, вітамінами. Як форма внутрішньовенного живлення забезпечує корекцію метаболізму. Гостре розширення шлунка лікується також голкорефлексотерапією, електрофорезом, імпульсними струмами.
Ризик ускладнень
Якщо необхідно, то лікарі можуть вдаватися до бандажуванню органу.
При неефективності консервативного лікування проводиться оперативне втручання. При гастростомии накладається шлункова стома. Здійснюється дренування. Застосовуються техніки без видалення тканин. Наприклад, шунтування, бандажування або вшивання кульки з силікону. Ускладнення, якими небезпечна операція, несприятливо позначаються на організмі людини.
Найбільш загрозливе ускладнення захворювання — розрив шлунка. Розвивається на тлі шоку і перитоніту. Більшість випадків закінчуються летальним результатом.
Прогноз одужання
У більшості випадків пацієнти одужують після консервативної терапії. Хоча схема профілактики захворювання не розроблена, своєчасне звернення до лікаря сприяє постановці діагнозу прискоренню одужання. Гостре розширення шлунка запобігається дотриманням дієти, відмовою від переїдання і шкідливих для організму людини продуктів. Дотримання здорового способу життя та звернення до лікаря при будь-яких ознаках патології попередять розвиток ускладнень.
