Характеризується гіперемія шлунка почервонілими і набряклими осередками на слизовій оболонці органу. Така недуга є наслідком переповнення судин кров’ю. Червона шлункова стінка означає початковий етап розвитку запального процесу. Подібні прояви часто діагностуються при гастриті, виразковій хворобі та інших ураженнях органів ШКТ.
7 основних причин гипермии шлунка
Якщо слизова оболонка травного органу червоним кольором і набрякла, значить, розвивається запалення, виразка, дуоденіт або бульба. У здорової людини шлункова стінка повинна бути бліда або мати рожевий відтінок, при цьому набряклість не спостерігається. Гіперемія в шлунку рідко є самостійним недугою. З’являються почервонілі вогнища з таких причин:
- після механічних пошкоджень тіла шлунка;
- незбалансований і порушений раціон;
- інфекційні хвороби;
- активність бактерії Хелікобактер пілорі;
- ниркова недостатність;
- затяжна депресія;
- часті стреси.
Види і симптоми патології
Гіперемія слизової шлунка підрозділяється на кілька видів, для кожного з яких характерна особлива клінічна картина. При пасивному типі відзначається надмірне надходження крові. Шлунок перестає працювати і далі пошкоджується через брак кисню. Другим видом є артеріальна гіперемія в області шлунка, що характеризується порушеним кров’яним відходженням від стінок внутрішнього органу. При такій формі гіперемії шанси на повне одужання значно вище, ніж при поверхневій. Слизова оболонка може бути дифузно і осередково гіперемована, що залежить від локалізації патологічного процесу.
Як розпізнати симптоми?
Слизова оболонка здорового травного органу має блідий рожевий колір.
У здорового пацієнта слизова оболонка шлунка має блідий рожевий відтінок. Коли орган набряк і почервонів помірно, то клінічна картина може довго проявлятися. Якщо гіперемія сталася на тлі бульбита, то відбувається потовщення в антральному відділі шлунка і цибулини двенадцатиперстного відростка кишечника. У цій області спостерігається виникнення набряку і слизова стає строката. Гіперемія протікає з загальною симптоматикою:
- виражена біль в епігастрії;
- печія;
- напади нудоти, що супроводжуються блювотою;
- проблеми при спорожненні сечового міхура;
- постійне бажання спати;
- набряк ніг та обличчя;
- тахікардія;
- зниження або набір маси тіла;
- порушена координація.
Частою причиною гіперемії шлунка стає запальна реакція, що протікає в декількох формах:
- Помірна. Гіперемована слизова відрізняється набряком, яка зовні нагадує піновидний наліт на верхньому шарі. Гіперемія може супроводжуватися одним вогнищем або пошкоджується слизова нерівномірно. Такі ознаки вказують на легке запалення шлунка.
- Локальна. Складки слизової оболонки бліднуть і стають тонкими, помітні кровоносні судини. Такі прояви сигналізують про атрофічному гастриті.
- Флегмозная. Слизова набрякла значно, що пов’язано з механічною травмою шлунка гострим предметом.
- Фіброзна. Гіперемія охоплює кілька вогнищ, які червоніють і гниють. Небезпечним симптомом такої форми є блювотна маса з кров’ю.
Своєчасна діагностика — шанс запобігти наслідки
Гастроскопія є основним методом діагностики захворювання.
Встановлюється гіперемія слизової оболонки шлунка за допомогою комплексного обстеження, яке включає лабораторні та інструментальні методи. Такою патологією займається гастроентеролог, який оглядає пацієнта і з’ясовує історію хвороби. Основним діагностичним методом визначення гіперемії є гастроскопія. Виконується процедура допомогою ендоскопа, на якому розташована камера і мікроскопічні оптичні прилади. Маніпуляція вкрай неприємна і нерідко викликає у пацієнта дискомфорт. За допомогою гастроскопического обстеження вдається з’ясувати наскільки сильно гіперемована слизова шлунка.
Додатково при гіперемії може проводитися біопсія, при якій виконують паркан пошкодженої тканини для лабораторного дослідження.
Як проводиться лікування?
При атрофії і гіперемії шлунка потрібна комплексна терапія з використанням лікарських препаратів. Медикаменти підбираються індивідуально для кожного пацієнта, враховуючи тяжкість порушення та клінічні ознаки. Якщо пухка і почервоніла слизова органу пов’язана з активністю бактерії Хелікобактер пілорі, то лікування передбачає прийом антибактеріальних ліків. Також використовуються інші фармсредства, представлені в таблиці.
| Лікарська група | Найменування |
| Антациди | «Ренні» |
| «Маалокс» | |
| «Алмагель» | |
| «Гестал» | |
| «Фосфалюгель» | |
| «Гелусил» | |
| «Тальцид» | |
| Інгібітори гістамінових рецепторів | «Ранітидин» |
| Препарати, які стимулюють шлункову секрецію | «Плантаглюцид» |
| Блокатори протонної помпи | «Омепразол» |
| «Золсер» | |
| «Ультоп» | |
| «Биопразол» | |
| Ферменти | «Мезим» |
| «Фестал» | |
| «Мексаза» |
Де-Нол призначають при запущеному перебігу захворювання.
При запущеному протягом гіперемії може знадобитися прийом похідних нітрофурану і вісмуту — Де-Нол». Медикаментозна терапія передбачає використання вітаміну В12. Не менш важливі фізіопроцедури і дотримання дієтичного харчування. При порушенні рекомендується дотримуватися дієти по Певзнеру. Під час лікування і після нього пацієнтові варто відмовитися від вживання спиртних напоїв і куріння. Допоміжної лікувальної мірою служать народні кошти.
Наскільки небезпечно?
Для того щоб впоратися з гіперемією шлунка, потрібно усувати першопричину її виникнення. Після чого набряклість і почервоніння пройдуть самі. Якщо патологію своєчасно не усунути, то виникають серйозні ускладнення:
- освіта на стінці органу множинних доброякісних пухлин;
- внутрішньо кровотеча;
- ракове новоутворення;
- нестача заліза в організмі, що призводить до анемії;
- хронічний гіпертрофічний полиаденоматозный гастрит;
- запалення підшлункової залози хронічного перебігу;
- холецистит.
При прогресуванні запалення слизової оболонки може розвинутися виразка органу травлення.
При прогресуванні гастриту часто розвивається виразка шлунка, яка у важких випадках призводить до загибелі пацієнта. Негативно позначається розвиток гіперемії слизової оболонки органу на стан нігтьових пластин, шкірному покриві і волоссі. Не допустити тяжких наслідків можлива, якщо вчасно звертатися до лікаря і усувати причини порушення.
Профілактичні рекомендації
Уникнути гіперемії шлунка можливо, якщо дотримуватися режиму харчування і не зловживати шкідливою їжею. Людина повинна спати не менше 8 годин на добу і більше бувати на свіжому повітрі. Рекомендується вживати вітамінні комплекси, особливо в зимовий період. Дотримання правил гігієни допомагає знизити ризик розвитку гіперемії. Кожен день варто виконувати помірні фізичні навантаження і уникати стресів. Відмова від алкоголю, куріння та інших шкідливих звичок запобігає порушення. Не варто приймати ліки на свій розсуд, оскільки це негативно позначається на слизовій органу. При появі перших неприємних симптомів в області органів ШКТ, слід звертатися до лікаря і не займатися самолікуванням.
