Гастрит        06 Червня 2018        1896         Коментарі Вимкнено до Герпес в шлунку: симптоми, діагностика, як позбутися

Герпес в шлунку: симптоми, діагностика, як позбутися

Герпес у шлунку не вважається таким поширеним явищем, як ураження губ або геніталій. Протікає приховано і може не проявлятися протягом багатьох років. Основним шляхом потрапляння вірусу на слизову оболонку органів травлення вважається кровотік. Патологія кишечника не супроводжується зовнішньої клінічною картиною, так як висип локалізується в структурі внутрішніх органів.

Причини появи

Герпесних ураження внутрішніх органів відбувається під дією звичайного вірусу. Проникнення на слизову стравоходу здійснюється безпосередньо при попаданні мікроорганізмів в глотку або ж шляхом поширення кровотоку в період активізації хвороби. Зараження може відбутися у дитинстві, але перший прояв недуги відбувається в дорослому віці під дією негативних факторів. У більшості випадків носій не підозрює про наявність вірусу і діагностує тільки при плановому огляді у лікаря.

Тривалий час патогенні мікроорганізми можуть знаходитися в сплячому режимі, розташувавшись в структурі клітин.

Як правило, основним способом передачі вірусу вважається особистий контакт з хворою людиною, при поцілунку або статевому акті. У рідкісних випадках відзначається зараження повітряно-крапельним шляхом, коли мікроскопічні частинки слини потрапляють на слизові оболонки. Активізація герпесу відбувається під дією таких провокуючих факторів:

  • психоемоційне перенапруження;
  • систематичне переохолодження;
  • перенесені хвороби інфекційного характеру;
  • тривале перебування під сонячними променями;
  • період менструації.

Основні симптоми

Захворювання може дати про себе знати болем в епігастральній області.

Потрапляючи на слизову стравоходу, герпес схильний до стрімкому поширенню в порожнині шлунка і кишечника. На початкових етапах освіти висипки симптоми хвороби відсутні. По мірі прогресування патологічного процесу з’являються хворобливі відчуття в епігастральній ділянці, що супроводжується нудотою, іноді блювотою. При цьому відзначається посилення клінічної картини після вживання важкої та жирної їжі, що обумовлено посиленим роздратуванням слизового шару та активної виробленням шлункового соку.

У запущених формах герпес стає причиною інтоксикації організму. На тлі отруєння продуктами розпаду відзначається загальне нездужання у вигляді слабкості, субфебрилітету, запаморочення і посиленого потовиділення. При зниженні захисних функцій відзначається поширення вірусу на тонкий і товстий кишечник, що виявляється болями в попереку, стегнах і нижніх ділянках очеревини. Ураження товстої кишки характеризується печінням і больовими відчуттями в задньому проході, які посилюються при дефекації. Несвоєчасне лікування загрожує важкими наслідками. Під дією вірусу слизова змінює свою структуру, що призводить до ерозійним і виразковим утворень.

Діагностика

Для ураження шлунка герпесом характерне утворення везикул на слизовому шарі. Спочатку з’являються поодинокі пухирці, а пізніше їх кількість може варіюватися від 5 до 10 штук. Встановити їх наявність можна, провівши ендоскопію. Хоча обстеження не дає можливість встановити природу вірусу, який викликав патологічний процес. Тому проводиться аналіз на вірусологію або цитологію отриманого матеріалу при ендоскопічному дослідженні.

Як позбутися?

Придушити активність вірусу можна Валацикловіром.

Повністю вилікуватися від вірусу герпесу неможливо, навіть застосовуючи комплекс сучасних препаратів. Можна істотно знизити агресивність патології і ввести хвороба в стан стабільної ремісії. Для купірування поширення вірусу і зниження його активності застосовують противірусні препарати, такі як «Валацикловір» і «Ацикловір». Тривалість курсу лікування підбирається індивідуально, згідно з результатами обстеження. У складних випадках використовують такий препарат, як «Герпферон», який є комплексним засобом.

Для усунення везикул в прямій кишці застосовують мазі і гелі.

Комплексне лікування герпесу травного тракту включає наступні препарати:

  • Антигістамінні. Усувають свербіж і його наслідки, застосовують «Діазолін» та «Лоратадин».
  • Імуномодулятори. Сприяють зміцненню імунної системи. Доповнюються вітамінними комплексами.
  • Нестероїдні протизапальні препарати. Знижують вираженість болю і запальної реакції, використовують такі засоби, як «Нурофен» і «Ібупрофен».
  • Обволікаючі ліки. Застосовуються для захисту і поліпшення регенерації слизової шлунка («Алмагел», «Де-Нол»).

Профілактичні рекомендації

Щоб уникнути ускладнень важливо проводити комплексну медикаментозну терапію при активній фазі хвороби. У період ремісії з профілактичною метою рекомендується приймати зміцнюючі засоби для імунітету. Важливо вести активний спосіб життя, уникати переохолоджень, гіподинамії і тривалого перебування на сонячних променях. Необхідно дотримуватися правильного раціону і знизити вживання жирної і гострої їжі. Рекомендується позбавитися від шкідливих звичок. При перших симптомах загострення патології потрібно звернутися до лікаря.