Гастрит        28 Лютого 2018        148         0

Генотип вірусу гепатиту C: який самий небезпечний, опис, як визначити

Зміст

  • Особливості поширених генотипів
  • Найнебезпечніша форма
  • Для чого потрібно визначення генотипу
  • Діагностика
  • Лікування захворювання в залежності від генотипу

Для вірусу гепатиту С типова висока мінливість в генетичному будові. Саме здатність до мутації ускладнює лікування захворювання. По суті, вірус гепатиту С – сукупність вірусів, що класифікується за генотипам і субтипам. Генотипи вірусу гепатиту С включають 11 підвидів. Але ВООЗ виділяє 6 основних, які зустрічаються повсюдно.

Перший генотип гепатиту відноситься до найбільш часто діагностуються підвиду (зустрічається у 46% від усіх випадків). На другому місці знаходиться генотип 3. Н території Росії генотипування найчастіше виявляє 1, 2 і 3 генотипи, а 4 генотип типовий для Північної Африки.

Генотип 1b часто зустрічається на території країн, що колись входять до складу СРСР. Він найбільш складний лікування інтерферонами, але з розробкою нових безинтерфероновых протоколів ефективність терапії значно покращилася.

Особливості поширених генотипів

Генотип 1б особливо часто зустрічається в Японії, саме тому його нерідко називають японським. Відмінними характеристиками є:

  • поганий відповідь на лікарську терапію – лікування займає досить багато часу;
  • можливість рецидиву;
  • особливість симптоматики – супроводжується постійним втомою, слабкістю, сонливістю, регулярними запамороченнями;
  • високий ризик формування раку печінки.

Ця різновид генотипу найчастіше передається через кров. Протягом усього періоду терапії хворому рекомендований постійний медичний контроль, що дозволяє внести необхідні корективи в обраній схемі лікування. Застосування сучасних препаратів допомагає домогтися або повного клінічного одужання, або тривалої ремісії.

2 генотип більш сприйнятливий до противірусної терапії. Його особливостями є: низька частота інфікування, хороший відповідь на противірусне лікування, рідкісний рецидив, знижений ризик розвитку раку печінки.

Генотип вірусу гепатиту C: який самий небезпечний, опис, як визначити
Поширеність штамів гепатиту С (відсоткове відношення серед діагностованих випадків)

Лікування захворювання може проводитися як в умовах інфекційного відділення, так і вдома. Середній курс прийому медикаментів – не більше 48 тижнів. Протягом усього періоду терапії необхідно дотримання суворої дієти і повна відмова від алкоголю.

Третій генотип – підтипи 3a і 3b – зустрічається найчастіше. Опис його особливостей:

Генотип вірусу гепатиту C: який самий небезпечний, опис, як визначитиГепатит С генотип 1 – що це значить?

  • вік пацієнтів не перевищує 30 років;
  • ураження печінки формується в короткі терміни;
  • стеатоз розвивається приблизно в 70% від усіх випадків діагностування патології;
  • висока ступінь ризику виникнення раку печінки.

Тривалість періоду активної терапії – не більше 48 тижнів. Прогноз сприятливий. Клінічне одужання настає в 90% всіх випадків.

Найнебезпечніша форма

Який генотип гепатиту найнебезпечніший? Найбільш складним і в лікуванні, і в самому перебіг захворювання визнається різновид 1b. Саме вона особливо часто стає причиною фіброзу печінкових тканин.

Ознаками поразки даним видом генотипу є:

  • больовий синдром в області правого підребер’я;
  • здуття живота;
  • м’язова слабкість;
  • присмак гіркоти у роті;
  • відрижка;
  • підвищена втома і дратівливість;
  • темна сеча, світлий кал;
  • підвищення температури тіла;
  • жовтяниця.

Прогноз захворювання залежить від строків розпочатої терапії. При переході патології в хронічний формат основним завданням терапії стає не знищення вірусу, а припинення його розмноження і зниження активності. Лікування проводиться за допомогою противірусних препаратів, що уповільнює формування цирозу і знижує вираженість симптоматики захворювання.

Рецидиви хвороби не виключені. Хворий визнається клінічно здоровим – показник не перевищує 25% від усіх випадків – коли дослідження крові показує відсутність вірусів і продуктів розпаду гепатоцитів. Летальний результат при інфікуванні генотипом гепатиту 1b фіксується у 1-5% пацієнтів.

Для чого потрібно визначення генотипу

Генотипування – найважливіший аналіз, що практикується при діагностуванні гепатиту С та визначення наявного штаму. Він допомагає вирішувати наступні задачі: вибір схеми лікування, перелік препаратів, дозування, прогноз перебігу патології та загальної тривалості терапії. Використовувані технології допомагають зі 100-відсотковою достовірністю визначити, який генотип присутня в крові людини.

Для досліджень потрібно здати венозну кров, з якої буде виділена плазма.

Діагностика

Як визначити генотип? Генотипування – аналіз, що дозволяє виявити різновид – призначається в обов’язковому порядку, оскільки саме від різновиду присутнього в крові типу вірусу гепатиту С залежить протокол лікування.

Генотип вірусу гепатиту C: який самий небезпечний, опис, як визначити
Генотипування – обов’язковий аналіз при діагностуванні гепатиту С

Дізнатися необхідну інформацію можна за допомогою ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Методика дає можливість отримання повного уявлення про наявну вірусному навантаженні, і підтвердити чи спростувати попередній діагноз.

Результати аналізів можуть бути наступними:

  • Позитивний (антитіла до вірусу виявлені). Вказує, що чоловік хворів на гепатит, або хворий їм в даний момент часу.
  • Негативний.
  • Нейтральний. У такій ситуації необхідне проведення повторного дослідження.

Аналіз буде готовий протягом тижня.

Лікування захворювання в залежності від генотипу

Який з генотипів краще лікується? Вони видають різну реакцію на проведення противірусної терапії інтерферонами. Штами 1 і 4 практично не реагують на медикаментозні препарати. Але хороший вірусологічна відповідь видають генотипи 2 і 3. При цьому останній подається лікуванню набагато краще, ніж 2 штам.

Як лікувати захворювання? Класична схема терапії гепатиту С незалежно від виявленого штаму представлений комбінованою схемою. Традиційно хворому призначається противірусні препарати, що включають рибавірин та інтерферон. При генотипі 1 і 1а стандартна схема лікування доповнюється прийомом інгібітору протеази.

Тривалість курсової терапії визначається лікуючим лікарем. На сьогоднішній день з’явились препарати нового покоління, що дозволяють лікувати навіть найскладніші генотипи гепатиту З, зокрема, індійський дженерик Софосбувир. При розвитку цирозу печінки або злоякісного новоутворення хворому призначається пересадка органа.

Необхідність внесення коригувань у зроблені медичні призначення виникає у випадку наступних захворювань:

  • цукровий діабет;
  • наявність зайвої ваги;
  • захворювання щитовидної залози;
  • алергічні реакції.

Генотип вірусу гепатиту C: який самий небезпечний, опис, як визначити
При лікуванні гепатиту – незалежно від виявленого штаму – практикується комбінована схема лікування

Протягом усього періоду прийому медикаментів необхідно суворе дотримання дієти. Принципи дієтичного харчування допомагають знизити навантаження на запалену печінку, що допомагає більш швидкому відновленню порушеного функціоналу. З раціону необхідно повністю виключити будь-які алкогольні напої.

Терапія хронічного гепатиту С полягає в отриманні стійкої вірусологічної відповіді (СВВ), який оцінюється як критерій одужання. Вірус повинен бути в крові людини як мінімум півроку: спостерігається нормалізація показників, припиняється розвиток фіброзу. І все ж, людина потребує постійного спостереження і регулярної здачі аналізів, щоб виключити розвиток рецидиву патології.