Гастрит        01 Березня 2018        188         0

Гастродуоденіт у дітей: симптоми і лікування, причини, діагностика

Зміст

  • Які патологічні зміни викликає гастродуоденіт у дітей?
  • Чому виникає гастродуоденіт?
  • Класифікація
  • Які клінічні симптоми вказують на гастродуоденіт?
  • Варіанти хронічного перебігу
  • Діагностика
  • Лікування
  • Способи профілактики

У дитячому віці, на відміну від дорослих, рідко зустрічаються ізольовані ураження шлунка та дванадцятипалої кишки. За статистикою на їх частку припадає всього від 10 до 15%. Значно більш поширене поєднане запалення цих відділів травного тракту.

Гастродуоденіт у дітей — це завзяте запалення слизової оболонки, що супроводжується неспецифічними порушеннями її структури, зміною секреторної і рухової функції органів. Гастрит та дуоденіт найбільше відбиваються на діяльності пілоричного відділу шлунка, цибулини дванадцятипалої кишки, що знаходиться між ними, сфінктера (каналу для проходу їжі).

За останні 20 років зросла поширеність гастродуоденіту серед малюків до 6 років майже в два рази, у школярів — на 50%. В клінічному перебігу захворювання дітей має особливість швидко переходити в хронічний процес, проявлятися стертими симптомами, приймати маски іншої патології.

Дитячі гастроентерологи стверджують, що ознаки хронічного гастродуоденіту зараз можна виявити у кожної третьої дитини.

Які патологічні зміни викликає гастродуоденіт у дітей?

Як шлунок, так і дванадцятипала кишка є органами, продукують гормонально-активні речовини. Саме вони регулюють під впливом сигналів нервової і ендокринної системи всі функції, які «включають» у травлення ферменти підшлункової залози та вміст жовчних шляхів.

У шлунку виробляються стимулятори синтезу соляної кислоти (пепсин, гастрин, гістамін, ацетилхолін), а їх антагоністи (энтерогастрон, холецистокінін, секретин, панкреозимин, энтерокринин, валликинин) виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки.

Гастродуоденіт у дітей: симптоми і лікування, причини, діагностика
Для нормальної роботи пілоричного відділу і забезпечення пропускної здатності має значення нейтралізація соляної кислоти в області цибулини — прикордонна зона, при лужній реакції відкривається сфінктер, при кислотному — закритий

Під впливом вражаючих факторів в обох органах виникають зміни структури клітин епітелію, залізисті види втрачають можливість виробляти секрет, слиз. Порушується співвідношення кислотних і ощелачівающіх речовин. В результаті харчової грудку не виводиться зі шлунка з необхідною швидкістю.

Посилюється токсична і алергічне вплив. Спочатку на слизовій обох органів з’являється роздратування, потім клітини піддаються дистрофії (порушення харчування), згодом відмирають при повній атрофії.

Не менш важлива місцева захисна реакція. Спочатку вважалося, що місцевий імунітет просто падає, в результаті посилюється агресивність вражаючих факторів. В даний час доведено, що імунітет змінюється: він забезпечує формування антитіл до власних клітин та підтримує атаку на регулюючу систему, руйнування слизової оболонки.

Значно пригнічується здатність до відновлення. У дітей велике значення надається порушення регуляції секреції і виділення панкреатичного соку і жовчі. На підшлункову залозу і жовчні протоки поширюється запальний процес.

Виникає замкнене коло, що підтримує порушене олужнення вмісту дванадцятипалої кишки, що сприяє прогресування атрофічних змін в клітинах епітелію.

Чому виникає гастродуоденіт?

Список причин гастродуоденіту у дітей очолює бактерія Helicobacter pylori, що викликає 60-70% випадків захворювання. Зазвичай запалення переходить з пілоричного відділу шлунка, де «проживає» збудник. У дитячому віці у пацієнтів нерідко спостерігаються поєднання з іншими збудниками (ентеровірусами, герпесом, вірусом Епштейна-Барр).

Запалення в шлунку викликає перехід епітелію в кишечник (метаплазію). У дванадцятипалій кишці з’являються острівці «нерідних» шлункових клітин. Helicobacter pylori поселяється саме в цих вогнищах. Вони піддаються впливу факторів кишечника, оскільки не мають до них стійкості. Процес супроводжується виникненням ерозій.

Інші зовнішні та внутрішні фактори можуть самостійно викликати захворювання або грають роль підвищеного ризику.

До зовнішніх (екзогенних) причин найчастіше відносяться:

  • перенесені харчові токсикоінфекції;
  • безвідповідальне ставлення батьків до харчування малюка, зрив режиму годівлі, порушення повноцінності продуктів за якістю;
  • безконтрольне вживання дошкільниками і школярами продукції фастфуду, подразнювати слизову оболонку шлунка;
  • харчування підлітків всухом’ятку, поспішно, без належного прожовування;
  • вимушене тривале лікування препаратами групи антибіотиків, неспецифічними протизапальними засобами, гормонами.

Оскільки максимум захворюваності дітей гастродуоденітом припадає на перші шкільні роки, лікарі вважають важливою причиною підвищення нервової та психічної навантаження, хвилювання і стреси, викликані навчанням.

Гастродуоденіт у дітей: симптоми і лікування, причини, діагностика
Не всі діти достатньо фізично підготовлені до школи

Серед ендогенних причин:

  • патологічний перебіг вагітності та пологів у матері;
  • раннє переведення з грудного на штучне вигодовування;
  • патологія органів травлення (холецистит, перенесений вірусний гепатит, панкреатит, ентероколіт, дисбактеріоз кишкової флори);
  • ендокринні захворювання (ранній цукровий діабет, недостатність надниркових залоз, тиреотоксикоз);
  • наявність вогнищ хронічної інфекції при карієсі зубів, тонзиліті, зараження паразитами (гельмінтози, лямбліоз).

Роль факторів ризику надається: схильності дитини до алергічних реакцій на харчові продукти, вираженим у вигляді набряку обличчя, дерматиту, кропив’янки, спадкової схильності, зниження імунітету і пристосувальних здібностей організму після перенесених хвороб.

Всі причини сприяють порушення регуляції кислотно – і слизеобразования в шлунку, розладу синтезу гормональних речовин в дванадцятипалої кишці.
Гастродуоденіт у дітей: симптоми і лікування, причини, діагностика
Зубний карієс створює осередок інфекції в організмі

Класифікація

Загальноприйнятої класифікації не існує. Форми і види поділяються за течією і візуальної картини запалення, отриманої при гастродуоденоскопії. Залежно від механізму утворення гастродуоденіт може бути первинним, вторинним (на тлі інших уражень травного тракту).

За клінічним перебігом прийнято виділяти: гострий гастродуоденіт — виникає рідко при харчових отруєннях, триває до трьох місяців, у 30% дітей протікає безсимптомно і переходить в хронічну стадію, хронічний — супроводжується описаними раніше ознаками морфологічної перебудови слизової шлунка і дванадцятипалої кишки, кожне загострення посилює порушення.

У хронічному перебігу розрізняють:

  • фази — загострення, повної і неповної ремісії;
  • залежно від змін, виявлених при ендоскопії — поверховий, гіперпластичний, атрофічний та ерозивний;
  • за гістологічними ознаками — виявляють ступінь запалення (легкий, помірний, важкий), атрофічні зміни клітин, шлункову метаплазію епітелію.

Які клінічні симптоми вказують на гастродуоденіт?

Симптоми гастродуоденіту у дітей при гострій формі укладаються під раптової болі в верхній частині живота. Дитина скаржиться на здуття. Можлива відрижка, зригування у грудних дітей, блювання у старших. Одночасно виникає порушення стільця (пронос або запор). Якщо лікування розпочато вчасно, то прогноз повного одужання сприятливий.

Гастродуоденіт у дітей: симптоми і лікування, причини, діагностикаХронічний гастродуоденіт в стадії загострення

При хронічному гастродуоденіті симптоматика різноманітна, часто практично важко відрізна від ознак патології інших органів травлення. Складно розібратися, яке з захворювань є первинним.

У фазі загострення діти скаржаться на короткочасні переймоподібні або ниючі болі в зоні епігастрію. Виникають через 1,5–2 години після прийому їжі. Може поширюватися у пупкову область або праве підребер’я. Годування зменшує больові відчуття.

Больовий синдром у дитини викликаний дискінезією дванадцятипалої кишки. Посилені скорочення сприяють зворотному (рефлюксному) забросу вмісту в шлунок. Оскільки в ньому знаходяться жовчні кислоти, пацієнт відчуває відрижка гіркотою.

Замість болю, можливо відчуття розпирання, тяжкості. Печія буває рідко. Діти скаржаться на нудоту, підвищене виділення слини.

При огляді лікар звертає увагу на блідість дитини, недостатню масу тіла, білий або жовтуватий наліт на язиці, відбитки зубів. Пальпаторно виявляється болючість в епігастрії справа, в правому підребер’ї в точці жовчного міхура, навколо пупка.

Гастродуоденіт у дітей: симптоми і лікування, причини, діагностика
Позитивний симптом Кэра (підвищена чутливість на вдиху в зоні проекції жовчного міхура)

У дітей при хронічному дуоденіт обов’язково є ознаки вегетосудинної дистонії, психоемоційні розлади. Вони виражаються:

  • у частих головних болях;
  • порушення сну (безсоння або сонливість);
  • запамороченні;
  • слабкості;
  • підвищеній пітливості;
  • посиленій перистальтиці кишечника з бурчанням в животі.

У разі тривалої перерви між годуваннями можливо прояв симптомів гіпоглікемії, викликаної падінням рівня глюкози в крові (м’язова слабкість, тремтіння, раптове підвищення апетиту). Загострення при гастродуоденіті пов’язані з періодами міжсезоння (весна, осінь).

Провокуються перевантаженнями в школі, порушенням режиму харчування і дієти, інфекційними захворюваннями. Болі зазвичай проходять через тиждень, але залишається болючість в характерній зоні при пальпації. Період загострення триває до двох місяців.

Стадія неповної ремісії не проявляється скаргами пацієнтів, але обстеження встановлює помірні ендоскопічні зміни. При повній ремісії немає ні скарг, ні ознак запалення при обстеженні.

Варіанти хронічного перебігу

Здатність хвороби «маскуватися» під іншу патологію викликала необхідність виділення варіантів перебігу з характерними симптомами.

Язвенноподобное протягом — найбільш поширений тип, поєднується з вираженим антральным гастритом, «справжньої» виразкою цибулини дванадцятипалої кишки або шлунка. У фазу загострення виникають голодні та нічні болі в зоні епігастрію. Вони чітко залежать від сезону року.

Гастритоподобный гастродуоденіт — відрізняється одночасним перебігом атрофічного фундального гастриту й ентериту. Процес атрофії епітелію захоплює дванадцятипалу кишку. При ентериті порушується всмоктування в тонкому кишечнику, у дитини часті проноси, схуднення.

Холециститоподобный варіант — викликається застоєм жовчі в міхурі і вивідних протоках. Болі частіше віддає в праве підребер’я і праву частину живота. Вони можуть носити постійний характер або проявлятися нападами коліки. Дитина відчуває відрижка гіркотою, нудоту, при блювоті виділяється жовч. Живіт постійно роздутий.

Панкреатитоподобное протягом викликане запаленням околососочковой зони в нижній частині дванадцятипалої кишки, де в неї впадають холедоха і протока підшлункової залози. Місцево можливе утворення дивертикула стінки кишки.

У зв’язку з локальними змінами, порушується постачання панкреатичного соку і жовчі в кишечник. Болі відрізняються чіткою локалізацією у правому підребер’ї, у зв’язку з вживанням жирної їжею. У дітей виявляють помірне пожовтіння склер і шкіри.

Гастродуоденіт у дітей: симптоми і лікування, причини, діагностика
Рідко спостерігаються ознаки панкреатиту (оперізуючий біль, здуття живота, пронос, тимчасова непереносимість молока)

Діагностика

Діагноз гастродуоденіту ставиться дітям при достатності даних клінічного спостереження, характерних змінах функції шлунка і дванадцятипалої кишки, за результатами ендоскопії та гістології.

Для вивчення функції проводять дуоденальне зондування з введенням через зонд розчину сульфату магнію. У пацієнта з’являється біль і нудота, назад випливає розчин з-за спастичного скорочення дванадцятипалої кишки.

В оцінці важливо визначити вміст активність ферментів ентерокінази і лужної фосфатази. Вони підвищені на ранніх стадіях хвороби і знижуються по мірі атрофії клітин. Мікроскопічний аналіз вмісту зонда показує епітелій кишки, можливе виявлення вегетативних форм лямблій.

Вивчення типу секреції шлункового соку важливо для правильного лікування та дієтичних рекомендацій. Гіперсекрецію виявляють при бульбите. У випадках поєднання дуоденіту і атрофічного гастриту кислотність знижена.

Максимум інформації про стадії, поширеності захворювання отримують при проведенні фіброгастродуоденоскопія. Маленьким дітям провести її неможливо без наркозу. Старших вдається умовити, пояснити важливість.

Лікування

Лікування гастродуоденіту у дітей не відрізняється від терапії гастриту. У стадії загострення необхідний постільний режим в середньому на тиждень. Важливе значення має дієта. Призначається харчування згідно столу № 1 з поступовим розширенням. Потім переходять на стіл № 5.

Годування дитини повинно здійснюватися за графіком. Всі страви готують тільки вареними або на пару. Виключаються жирні продукти, наваристі бульйони. Фрукти даються тільки в протертому вигляді, з ягід варять компот.

Гастродуоденіт у дітей: симптоми і лікування, причини, діагностика
Морозиво заборонено, холод подразнює слизову

Для позбавлення від Helicobacter pylori призначається курс препаратів вісмуту, з антибіотиками і Метронідазолом на 10 днів. Якщо кислотність підвищена, рекомендують застосування Н2-блокаторів гістаміну, Омепразолу.

При необхідності застосовують засоби, які регулюють рухову активність шлунка та дванадцятипалої кишки (Метоклопрамід, Домперидон, Дротаверин). У стадію відновлення хорошим дією володіють лікувальна фізкультура, методи фізіотерапії, санаторно-курортне лікування мінеральними водами.

Способи профілактики

Щоб захистити дитину від гастродуоденіту, важливо контролювати і стежити за харчуванням по режиму, якості. Не допускати годування малюка «дорослої» їжею. Дитину слід берегти від перевантажень, дотримувати час для відпочинку, влаштовувати прогулянки.

Якщо дітей педіатр направляє до гастроентеролога, потрібно отримати максимум інформації та слідувати їм в організації лікування. Наскільки здоровим виросте покоління дітей залежить від уваги дорослих. Недоліковані гастродуоденіти призводять вже в молодому віці до появи виразкової хвороби з подальшими ускладненнями.