Гастрит зі зниженою кислотністю: симптоми, лікування, як лікувати, ознаки

Зміст

• Причини
• Які зміни в шлунку викликають розвиток захворювання?
• Схема патологічних порушень
• Які види гастриту супроводжуються зниженням кислотності?
• Симптоматика
• Форми гіпоацидному гастриту
• Які ускладнення слід очікувати?
• Методи діагностики
• Лікування

Медична статистика підказує, що гастрити виявляються у 90% дорослих людей із захворюваннями шлунка. В залежності від порушення продукування соляної кислоти їх підрозділяють на гіпоацидний і гіперацидний (зустрічається частіше).

Гастрит зі зниженою кислотністю передбачає більш значні зміни в клітинах епітелію, він розвивається після фази підвищення функції. Пацієнти, які страждають запальним процесом в шлунку, відносяться до категорії людей похилого віку. За тривалий термін у них відбувається атрофія залізистих клітин зі зниженням вироблення кислоти.

Хвороба зустрічається і серед дітей. Особливо у тих, хто не має достатньо сил на забезпечення захисту і відновлення епітеліального шару шлунка. Зрив обробки їжі шлунковим соком порушує весь процес травлення, оскільки призводить до низької активності ферментних систем.

Причини

Точна причина втрати здатності секреторного апарату тіла шлунка вироблення шлункового соку, основним компонентом якого є соляна кислота, невідома. Поширення захворювання серед близьких родичів привело до переконання в спадкової неповноцінності епітеліальних клітин. В результаті вони не витримують впливу їжі, гинуть і дуже погано відновлюються.

Інша ймовірність — фаза підвищеної кислотності і переподразнення епітелію, подальше запалення шлунка. При відсутності лікування процес приймає незворотний характер. А з загибеллю функціонують залізистих клітин знижується кислотність. Додатковим негативним дією володіють деякі фактори.

До них відносяться:

• регулярне порушення режиму харчування, голодування, низькокалорійні дієти, тривалі перерви в їжі, перекуси на бігу і всухом’ятку;
• захоплення жирної, смаженої, м’ясною їжею, гострими стравами, прянощами, приправами, солодощами. Такий склад занадто важкий для травлення і призводить до перевантаження шлунка;
• вимушений тривалий прийом лікарських препаратів, що володіють негативним впливом на шлунок (кортикостероїди, негормональні протизапальні засоби, цитостатики, антибактеріальні і містять ацетилсаліцилову кислоту);
• випадкове або навмисне отруєння отруйними речовинами, кислотами, лугами;
• алергічна реакція на харчові продукти;
• ендокринні захворювання щитовидної залози,
• невротичні розлади, стреси;
• порушений імунітет;
• інфекційне ураження патогенними бактеріями, грибками, вірусами, паразитами;
• хронічна патологія інших органів травної системи (печінки, кишечника, підшлункової залози, жовчного міхура);
• наявність вогнищ хронічної інфекції в організмі (гайморит, тонзиліт, каріозні зуби, ревматизм, недостатність нирок та печінки);
• порушення режиму, дієти, передчасний відмова від лікарських засобів при лікуванні гострого гастриту;
• негативна емоційна обстановка під час приймання їжі.

Ці фактори не просто знижують вироблення кислоти в шлунку, але і сприяють розвитку атрофічного процесу.

Зловживання алкоголем (в тому числі пивом), надходження нікотину з курінням агресивно діє на виробництво шлункового соку

Які зміни в шлунку викликають розвиток захворювання?

В гострій формі гастрит зі зниженою кислотністю протікає дуже рідко. Для розвитку атрофічних змін необхідний час, тому цей варіант пов’язують з хронічним. Накопичено достатньо даних, щоб вважати його первинним хронічним захворюванням.

Концентрація соляної кислоти в шлунку, як головний вражаючий фактор, визначається рівнем кислотності. Для цього враховують показник рН. У нормі він коливається в тілі шлунка (фундальний відділ) між 1,5 і 2,0. Саме тут розташовані обкладаючі клітини й залози, що продукують соляну кислоту.

Коливання показника викликані фізіологічною необхідністю. Основний фермент шлункового соку працює лише в кислому середовищі. Але при пересуванні харчової грудки в антральную зону ближче до кишечнику відбувається поступова нейтралізація. Це необхідно для захисту від кислоти дванадцятипалої кишки. Вона вимагає слаболужною середовища.

При показнику 1,5–5 гастрит вважають гипоацидным, а якщо відбулося зростання рН до 6 і вище, — анацидным або ахилическим. Шлунок розділяється на дві зони: в тілі і дні утворюється кислота, антральной області слиз позбавляється від неї.

Всередині шлунка припиняється дезінфікуючий дію, падає захист слизової. Затягується процес перетравлення, виникає гниття, активне розмноження патогенних бактерій. У поразці важливу роль відіграє розрив бар’єру з епітелію, що продукує слиз і самої слизу. Він прикриває обкладаючі клітини.

Викликається грубою їжею, що надходять хімічними речовинами, ферментами хелікобактер. Кількість вироблюваної слизу зменшується із-за порушеного синтезу компонентів. З іншого боку, процес відмирання клітин вимагає заміни, нового зростання. У хворих з хронічним гастритом порушується харчування слизової, що уповільнює процеси регенерації (відновлення).

Зниження кислотності негативно діє на процеси травлення. Особливо страждають підшлункова залоза і кишечник. Панкреатичні ферменти виробляються в залежності від рівня рН. При підвищенні до 2,5 припиняється розщеплення білків. Це загрожує розвитком алергічної реакції на продукти харчування (аутоімунний процес).

У кишечнику не засвоюється вітамін В12, необхідні мінерали (цинк, залізо, магній, кальцій). Це призводить до анемії.

Схема патологічних порушень

При розвитку хронічного гастриту із зниженою кислотністю виникає кругова ланцюжок порушень:

Як зняти біль при гастриті?

• аутоімунне або бактеріальне зараження ?
• невелике запалення в тілі і дні шлунка ?
• швидка атрофія з ураженням обкладальних клітин ?
• підвищення вироблення гастрину ?
• «неправильна» заміна клітин на епітелій кишкового типу, тканини, здатні до синтезу кислоти і травних ферментів.

При проведенні фіброгастроскопії і дослідження біоптату слизової проводиться оцінка вижили повноцінних клітин. Ступінь атрофії ділять на:

• легку — якщо руйнування торкнулися до 10% парієтальних клітин;
• середню — деструкції піддано від 10 до 20% складу;
• важку — атрофувалась 20 і більше відсотків залоз шлунка.

Які види гастриту супроводжуються зниженням кислотності?

Вивчення фиброгастроскопической картини слизової шлунка дозволило запропонувати декілька варіантів класифікацій. Система типів А, В, З недостатньо показова для гіпоацидному стану. Більш прийнятним є поділ на атрофічний, поверхневий вид запалення (неатрофический), особливі форми.

Ці особливості допомагають точніше вирішити, як лікувати гастрит у конкретного пацієнта

Симптоматика

Перебіг запалення шлунка при зниженій кислотності тривало не турбує пацієнтів. Виникають рідкі загострення змінюються тривалими періодами ремісії. При цьому зникає навіть незначна симптоматика.

Перші симптоми гастриту зі зниженою кислотністю відчуваються як відчуття переповнення або тяжкості в зоні епігастрію після їжі. При цьому переїдання виключається, ознаки з’являються навіть після помірного перекусу.

Активізація процесів бродіння в шлунку сприяє виникненню відрижки повітрям з затхлим запахом, печії через рефлюксного закидання їжі в нижню зону стравоходу, металевого присмаку у роті, підвищене виділення слини і нудоти.

Больовий синдром при гіпоацидний гастрит викликаний розтягненням шлунка і застоєм їжі. Виникає відразу після їжі. Описується пацієнтами як тупі ниючі болі, що посилюються при вживанні великого об’єму їжі. Нерідко може бути відсутнім. Якщо запалення захоплює пилорическую зону, то болі виражені сильніше.

Набагато частіше пацієнти звертають увагу на порушення роботи кишечника, скаржаться на проноси або запори, здуття живота.

Змінюються смакові переваги: людині хочеться кислого. Це бажання розцінюється як інтуїтивне, але стан не покращує. Пацієнти виявляються при зверненні з приводу вторинних порушень, що виникають у зв’язку з виниклим недоліком білків, дефіцитом вітамінів і мінералів:

• наростає слабкість через залізодефіцитної анемії;
• змінюється зовнішність, з’являється сухість шкіри, випадання і ламкості волосся створюють враження рано постарілого людини;
• на нігтях з’являється розшарування;
• адинамія викликана підвищеною стомлюваністю;
• пацієнти схильні до тахікардії, аритмій, зниження артеріального тиску;
• можливо схуднення.

У деяких спостерігається непереносимість лактози, запаморочення після прийому їжі. Рецидиви захворювання провокуються: навесні і восени, порушенням дієтичного харчування, прийомом алкоголю, необхідністю застосування лікарських препаратів подразнюючої дії на шлунок (від головного і зубного болю, підвищення температури, при ГРВІ і грипі).

В цей час всі симптоми проявляються яскравіше. У стадію ахилического гастриту, коли відсутній кислота в шлунку, основні симптоми пов’язані з розладом травлення, біль не характерні. Погіршується апетит, турбує присмак у роті, запалюються ясна, мова. На голодний шлунок посилюється з’являється нудота і блювота. Поноси змінюються запорами.

Форми гіпоацидному гастриту

Перебіг хронічного гастриту зі зниженою кислотоутворюючою функцією проходить стадії з анатомічними і функціональними порушеннями. Поверхневий гастрит вважається ранньою формою захворювання. Слизова оболонка дещо потовщується. Дистрофія клітин помірно виражена.

Підвищене утворення слизу. Рівень пепсину і соляної кислоти в шлунковому соку знижені не набагато. Ознаки ураження виявляються випадково, тому що симптоми відсутні. Спеціальної терапії не потрібно. Пацієнту достатньо змінити режим харчування, контролювати дієту, проводити спільні заходи для зміцнення імунітету.

Візуальні ознаки починається атрофії помічаються при фіброгастроскопії

Ерозивний відрізняється витончення слизової оболонки, порушенням кровообігу в стінці шлунка, підвищеною проникністю судин, кровоточивістю. В активну стадію загострення пацієнта турбують:

• запаморочення;
• підвищена стомлюваність, слабкість;
• серцебиття;
• ознаки кровотечі (блювання із кров’ю, кал).

Антральний — викликається аутоімунним компонентом захворювання, тривалим паразитуванням Helicobacter pylori. Поразка пілоричного частини шлунка поширюється на кишечник. Через заміщення рубцевою тканиною, набряку слизової, м’язового спазму воротаря звужується просвіт.

Це проявляється сильними нападами болю через 1-1,5 години після їжі або натщесерце. Причиною нудоти і блювоти є перешкода для виходу їжі в кишечник. Пацієнт втрачає вагу. Гіпертрофічний представлений доброякісним розростанням тканин внутрішньої поверхні шлунка. Захоплюється як слизовий шар, так і м’язовий.

Слиз синтезується надлишково, накопичується в порожнині шлунка. Для клінічного перебігу характерно тривале відсутність болю. Пацієнтів турбує важкість в епігастрії, нудота, частий пронос. Розростання виявляються при фіброгастроскопії як вогнищеві (поодинокі) або дифузні (множинні). Полипозные освіти найчастіше трансформуються в злоякісну пухлину.

Які ускладнення слід очікувати?

Гастрити з пониженою кислотністю відрізняються від гіперацидному більш серйозними проблемами. Виключення з процесу травлення обеззараживающей функції шлункового соку призводить до відкриття «воріт» для будь-якої інфекції, що надходить через брудні руки або неякісні продукти. У пацієнтів спостерігаються інфекційні гастроентерити з важким перебігом.

Не менш важливі:

• алергічні та аутоімунні процеси в організмі;
• трансформація в виразку шлунка;
• ракове переродження епітелію;
• злоякісна анемія;
• шлункова кровотеча.

Своєчасне виявлення й лікування гастриту зі зниженою кислотністю дозволяє посилити опірність організму, попередити майбутні проблеми зі здоров’ям.

Ракова пухлина вузлами проростає всередину пілоричного відділу і стає перешкодою для просування їжі

Методи діагностики

Підозра на захворювання викликають скарги, огляд пацієнта і з’ясування обтяженої спадковості. Підтвердити або спростувати думку лікаря можуть аналізи та апаратні дослідження. Езофагогастродуоденоскопія — головний метод, який дозволяє виявити ступінь атрофічного процесу, виявити певну форму захворювання, локалізацію запалення.

Зазвичай береться матеріал для біопсії з п’яти точок. Дослідження біоптату показує морфологічні зміни слизової оболонки в антральному і фундальному відділах, виявляє обсіменіння внутрішньої оболонки хеликобактериями.

При можливості проводять гістохімічні дослідження, електронну мікроскопію з визначенням щільності G-клітин в антральному відділі слизової шлунка. Ендоскопічна рН-метрія показує конкретні цифри кислотності.

Проводяться також:

• загальний аналіз крові для виявлення ознак анемії, дослідження заліза, білка;
• аналіз сечі на уропепсиноген може замінити рН-метрию;
• сироватковий гастрин визначають біохімічними способами, його рівень при гіпоацидний стан підвищується;
• вивчення моторики шлунка (рентгенографія з введенням контрастної барієвої суспензії).

Для диференціальної діагностики ураження шлунка вторинного характеру (при інших захворюваннях може знадобитися УЗД або комп’ютерна томографія органів черевної порожнини, дослідження ферментативної активності підшлункової залози, печінки.

Лікування

Як лікувати гастрит зі зниженою кислотністю, розповість на прийомі лікар-гастроентеролог. До цього потрібно пройти обов’язкове обстеження, тому що індивідуальна схема лікування для кожного пацієнта. Вона узгоджується з виявленими морфологічними і функціональними змінами.

Завдання лікування:

• зменшення запалення в шлунку;
• досягнення стійкої фази ремісії;
• уповільнення атрофічних змін;
• стимуляція процесів відновлення секреції, моторної активності;
• замісна терапія для підтримки рівня кислотності.

Можна лікувати пацієнта амбулаторно чи слід госпіталізувати, вирішує лікар

Дієта і режим

Одночасно з призначенням лікарських засобів пацієнта інформують про найбільш оптимальному харчуванні та вимоги до щоденного меню. Головна мета — максимальне щадіння слизової оболонки шлунка. Їжа повинна бути теплою, подаватися 5-6 разів на день невеликими порціями.

Від пацієнта потрібно назавжди відмовитися від паління, будь-якого алкоголю, мінеральну воду пити не газированном вигляді і тільки підходить за складом за 20-30 хвилин до їжі. Рекомендується дієтичний стіл №2. В нього включаються продукти, що володіють стимулюючою дією на процес кислотоутворення в шлунку, апетит.

Пацієнту можна є:

• нежирні бульйони і слизові супи з риби, яловичини, курятини з зеленню;
• м’ясо в тушкованому, відвареному вигляді, приготовлені на пару, прокручене на м’ясорубці;
• овочі, не підсилюють процесів бродіння (виключається капуста, боби, редька);
• розсипчасті каші на воді;
• фруктові і овочеві свіжі соки без консервантів, міцну каву краще замінити зеленим чаєм або пити його з молоком;
• при гарній переносимості рекомендуються нежирна сметана, сир, протертий сир.

Дозволяється сир, кефір

Хліб краще вживати тільки пшеничний в подсушенном вигляді. Можна до чаю додати ложку меду, сухе печення. Заборонені жирні м’ясні та рибні страви, гострі соуси і приправи, копчення, консерви, соління, морозиво, варення та шоколад, свіжа випічка і кулінарні вироби. Одночасно дієта враховує супутні прояви.

При діареї призначають стіл №4, при ураженні печінки і підшлункової залози варіанти столу №5.

Застосування медикаментів

З метою компенсації втрачених ферментів і кислотності призначаються: Ацидин-пепсин, Панзинорм, Пепсидил, шлунковий сік. При супутньому панкреатиті потрібно Панкреатин, Фестал, Дигестал, Мезим-форте, Панкурмен. Для зняття нудоти, блювоти, печії та підвищення апетиту застосовують Церукал, Реглан.

Рослинні засоби, що сприяють кислотообразованию:

• сік подорожника або Плантаглюцид в гранулах;
• Ромазулон, Ротокан — комбіновані препарати з квіток ромашки, календули, трави деревію;
• Иберогаст нормалізує моторику шлунка і заспокоює пацієнта.

Спиртовий розчин екстрактів ромашки, іберія гіркою, чистотілу, кореня солодки, кмину, розторопші, меліси і м’яти

При наявності широкого вибору в аптеці зникає необхідність приймати народні кошти. Для нормалізації кровопостачання стінки шлунка застосовують ін’єкції екстракту алое, Метилурацил в таблетках. Пентоксил стимулює захисні функції. Вітаміни групи В, А, РР, комплекси з мінералами підтримують склад крові, попереджають анемію.

Анаболічні стероїди показані при значному схудненні хворого, втрату апетиту (Ретаболіл у щотижневих ін’єкціях). Препарат має протипоказання при підозрі на будь-яку форму новоутворення (у жінок – молочних залоз, у чоловіків – простати), тому призначається не всім пацієнтам літнього віку.

Для усунення хелікобактерії проводиться курс ерадикації Де-нолом, препаратами вісмуту, антибіотиками. Дозування визначає лікар. Після поліпшення самопочуття, зникнення симптомів потрібно тривалий прийом підтримуючої дози.

У разі шлункової кровотечі може знадобитися хірургічна допомога. Гипоацидное стан при гастриті чинить значний вплив на травлення і роботу всіх внутрішніх органів. Своєчасне лікування дозволяє попередити інші хвороби.