Запалення слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки (гастрит і дуоденіт) лікарі-гастроентерологи інтерпретують як одноразовий процес з різною зональної локалізацією. На практиці ці захворювання дуже часто являють поєднану патологію, діагностованих як гастродуоденіт.
Що це за хвороби?
Відміну від гастриту гастродуоденіту полягає в тому, що в першому випадку патологічний процес — запалення слизових тканин розвивається лише в шлунку, а в другому — охоплює окремі частини шлунка і дванадцятипалої кишки (лат. duodenum), запалення якої називається дуоденіт. Найчастіше хронічний гастрит переходить у форму з дуоденитом. Обидва захворювання можуть приймати гостре і хронічне протягом. Гастрит і гастродуоденіт мають ідентичні провокуючі фактори — хвороби можуть бути викликані запальними процесами, активізацією патогенної мікрофлори (Helicobacter pylori) та дистрофічними змінами. При своєчасному лікуванні обидва захворювання схильні до позитивній динаміці і не дають будь-яких довгострокових ускладнень. В хронічній формі обидві патології небезпечні виникненням виразок, внутрішньою кровотечею та іншими ускладненнями.
У чому різниця і як пов’язані захворювання?
Дванадцятипала кишка, що з’єднує шлунок з тонким кишечником, входить до складу травної системи, тому дуоденіт як окреме захворювання зустрічається нечасто, а зазвичай протікає в поєднанні з іншими хворобами ШКТ, найчастіше з гастритом.
За фактом дуоденіт і гастрит різні захворювання, але в медицині їх сприймають комплексно, так як запальні процеси в цих органах мають однакову природу і схожу симптоматику. Вони включені в загальну групу хвороб шлунково-кишкового тракту, і лікування проводиться за загальними правилами. Хронічний дуоденіт є наслідком хронічного гастриту — 12-перстная кишка втягується в патологічний процес вдруге, запалення переміщається на неї зі слизових тканин шлунка. При загостренні гастриту протягом дуоденіту також загострюється. Основна різниця між захворюваннями полягає в тому, що патологічні процеси, що виникають в різних областях ШКТ.
Причини гастродуоденіту
Якщо часто їсти в кафе швидкого харчування, то незабаром може з’явитися таке захворювання.
Головними причинами, що сприяють розвитку захворювання, є:
- хаотичний прийом їжі;
- перекуси у фастфудах, несвіжі продукти, використання хімічних добавок та ін;
- тривале застосування медикаментів;
- активізація патогенних бактерій;
- куріння;
- часте вживання алкоголю.
В окремих випадках поштовхом до розвитку патології стають розлади психосоматичного походження, і винуватцями захворювання стають психологічні причини, наприклад:
- підвищена тривожність або нервозність;
- стресові ситуації та ін.
Симптоми захворювання
Клінічна симптоматика гастродуоденіту проявляється наступним чином:
- різні за відчуттям болю тягнучого, гострого, ниючого або конвульсійного характеру в епігастральній ділянці, з’являються на голодний шлунок або після їжі;
- дуоденальний рефлюкс — надходження вмісту шлунку в стравохід;
- пронос, нудота;
- обкладеність язика;
- відрижка;
- печія;
- відсутність апетиту;
- астенічний синдром;
- в’ялість, пітливість, серцебиття.
Діагностика
Щоб підтвердити діагноз, пацієнта направляють на ФГДС.
Щоб діагностувати гастродуоденіт і відрізнити його від захворювань з ідентичними ознаками, розглядаються скарги пацієнта, симптоматика, анамнез, обстеження проводиться наступними методами:
- біохімічний або вірусологічна (при необхідності) аналіз крові;
- аналіз сечі;
- фіброгастродуоденоскопія;
- копрограма для виявлення крові, бакпосів;
- УЗД органів травлення;
- за свідченнями колоноскопія;
Лікування захворювання
Основна умова для якнайшвидшого одужання — дієта, відмова від жирних та гострих страв, алкоголю, паління.
Рекомендується харчування невеликими порціями, 5-6 разів на день. Терапія при гастриті та дуоденіті практично нічим не відрізняється. З медикаментів призначаються:
Щоб хворого не мучила печія, йому можуть призначити Маалокс.
- препарати, що приводять в норму рівень кислотності «Фамотидин» «Ранітидин»;
- для зняття болю спазмалітики, анальгетики;
- антациди від печії «Алмагель», «Маалокс»;
- антибіотики для зниження активації бактерій, «Метронідазол»;
- фітотерапевтичні збори в якості додаткового лікування.
Деякі ліки мають побічні ефекти і протипоказання, тому лікувати гастродуоденіт можна тільки препаратами, призначеними лікарем-гастроентерологом, відповідно до проведеного обстеження. Терапія гострого гастродуоденіту триває 2-3 тижні, хронічний гастродуоденіт лікується довше — від 2 місяців до 2 років. При точному виконанні всіх лікарських приписів симптоми зникають і настає повна ремісія.