Дисфункції в роботі травного тракту часто супроводжуються занедбаністю шлункового вмісту в стравохід. Ерозивний рефлюкс-езофагіт у занедбаному вигляді призводить до виразковим ураженням, звуження стравохідного просвіту і формування пухлини. Лікувати езофагіт слід із застосуванням медикаментів, фітотерапії, дієти. Іноді може допомогти тільки хірургічна операція.
Етіологія та патогенез
Запалення стінок стравоходу з ділянками деформації відбувається в результаті частих епізодів закидання кислого вмісту шлунку. Здорова людина не відчуває випадків рефлюксу. Це можливо завдяки хорошій скоротливості сфінктерів на кордоні з шлунком, нейтралізації клітинами стінок стравоходу кислоти травних соків, цілісності покривів органу. Якщо в роботі будь-якого захисного ланки відбувається збій — стравохід починає піддаватися регулярному подразнення кислотою, ферментами, виникає гіперемія і набряклість тканин нижньої третини органу. Стінки стравоходу стають тонше, а поразка поглиблюється й поширюється. З’являються рубці, формується ерозія, яка поступово переростає у виразку. Перелік причин рефлюкс-езофагіту:
- запалення, виразки та ракові пухлини шлунка;
- панкреатит;
- холецистит;
- вузький шлунковий воротар;
- діафрагмальна грижа;
- наслідок операції на шлунку;
- похибки харчування;
- тривалі медикаментозні курси;
- надмірне вживання алкоголю та куріння;
- період вагітності;
- нервове напруження;
- перевантаження м’язів черевного преса;
- носіння тісного одягу;
- зайва вага.
Які симптоми вказують на езофагіт?
Часто патологія дає про себе знати після переїдання.
Інтенсивність клінічних проявів залежить від ступеня ураження стінок стравоходу, зустрічаються і приховані форми захворювання. При ерозійному рефлюкс-езофагіті яскрава симптоматика. Часто прояв симптомів провокує прийом лікарських препаратів, газовані напої, переїдання, лежаче положення або нахили і фізичні навантаження відразу після їжі. Виділяються два різновиди симптомів:
| Стравохідні | Печія |
| Рясне слинотеча | |
| Відрижка з присмаком кислоти або гіркоти | |
| Відчуття нудоти і блювання | |
| Печіння за грудиною і в епігастрії, який може іррадіювати в межлопаточную зону, шию | |
| Утруднене хворобливе ковтання | |
| Поганий присмак у роті у ранкові години | |
| Позастравохідні | Хрипкий голос |
| Відчуття грудки в горлі | |
| Проблеми з голосом | |
| Сухий кашель | |
| Дефекти зубної емалі | |
| Болі в шиї і під щелепою | |
| Запах з рота |
При виявленні процесу заміни епітеліальних клітин — стравохід Баррета — необхідно проходити щорічну ендоскопію з біопсією тканин органу.
Діагностика патології
У комплекс діагностичних процедур входить ph-метрія стравоходу.
При появі печіння в стравоході та інших симптомів дисфункції травлення потрібно звернутися до гастроентеролога. Симптоматика ерозивно форми захворювання досить виражена, щоб запідозрити рефлюкс-езофагіт. Після опитування і огляду лікар призначить лабораторне дослідження крові та калу на геморрагию. Підтвердити точність діагнозу допоможуть інструментальні методи обстеження:
- Езофагоскопія дозволить оглянути слизовий покрив стравоходу і визначити наявність крововиливів, набряків, локалізацію ерозій.
- Ендоскопія з введенням фарбувальних речовин.
- Рентген з барієвим контрастом.
- pH-метрія стравоходу вимірює добову кислотність середовища органу.
Методи лікування
Ерозивна патологія стравоходу без ускладнень лікується амбулаторно. У комплекс заходів консервативної терапії включаються медикаменти, фізіотерапія, трав’яні засоби, корекція способу життя. Сувора дієта при ерозивно езофагіті є однією з головних терапевтичних заходів. У запущених випадках ерозії стравоходу необхідна госпіталізація та проведення операції.
Терапія медикаментами
Щоб їжа не застоювалася в шлунку, хворий може приймати Церукал.
На підставі результатів обстеження лікар призначає курс фармакологічних засобів. Терапія ліками зазвичай триває довго, близько 8-12 тижнів. Після закінчення курсу показано підтримуюче лікування протягом 6-12 місяців. Медикаменти спрямовані на зниження шлункової секреції, нейтралізацію кислоти і захист слизового шару стравоходу, прискорення евакуації їжі з шлунку. Для цього показані наступні засоби:
| Інгібітори протонної помпи | «Омепразол» |
| «Рабепразол» | |
| Антациди | «Фосфалюгель» |
| «Альмагель» | |
| Прокинетика | «Церукал» |
| «Метопрокламид» |
Хірургічне лікування
Якщо за півроку консервативного лікування прояви рефлюксного езофагіту продовжують турбувати хворого, спостерігаються часті рецидиви, кровотечі і трансформація клітин стравоходу, необхідна операція. Можливе проведення хірургічних маніпуляцій з допомогою ендоскопа. Практикуються як відкриті операції, так і лапараскопия через невеликі проколи черевної стінки. Під час хірургічного втручання ушивається діафрагмальне отвір, а з шлункової тканини формується манжетка, яка підшивається до діафрагми в місці контакту з стравоходом.
Народні рецепти від проявів езофагіту
Відвар кореня солодки допоможе зменшити прояви хвороби.
Доповнити традиційну терапію можна природними засобами, які обволікають слизову стравоходу, усувають печію, знижують кислотність соку шлунка, підвищують тонус стравохідного сфінктера. Корисно пити відвари ромашки, меліси, лляного насіння, подорожника, кропиви собачої, кореня солодки. Впоратися з печією допоможе випитий натщесерце сік сирої картоплі. Погасити запалення стравоходу можна, застосовуючи кропову настоянку.
При нічних нападах печії рекомендується спати з піднятим на 15 см узголів’ям ліжка.
Рекомендована дієта
Эрозивное ураження стравоходу вимагає суворого дотримання режиму та правил харчування. Харчуватися потрібно маленькими порціями через кожні 3-4 години, їжа повинна бути теплою, напіврідкої або у вигляді пюре. Готувати її краще на пару, гасити, варити. Вечеряти рекомендується за 4 години до сну. Дієта при ерозійному рефлюкс-езофагіті забороняє вживати жирні, смажені, гострі, копчені страви, часник, консервації і напівфабрикати, цитрусові. Харчування пацієнта повинно включати каші на воді, некруто зварені яйця, парові омлети, нежирні супи, кисломолочні продукти, хліб без дріжджів, м’ясо птахів та рибу. Фрукти і овочі можна їсти тільки запеченими.
Можливі ускладнення
Хвороба може ускладнитися появою виразок на слизовій органу та його звуженням.
Тривале подразнення агресивним вмістом шлунка стінок стравоходу провокує деформацію слизового шару з утворенням виразок, кровотечі, рубців, які значно звужують просвіт органа і ведуть до стенозу. Захворювання набуває хронічного вид з частими рецидивами. Нехтування терапією ерозивного рефлюкс-езофагіту стає причиною переродження клітин стравоходу і формування ракової пухлини.
Прогноз і профілактика
При своєчасному і грамотному лікуванні вдається нормалізувати кислотність шлункового соку та усунути патологічні закидання в стравохід. Щоб попередити появу ерозивного езофагіту, слід налагодити раціональне харчування, регулярно займатися фізичними вправами уникаючи надмірного навантаження на черевний прес, дотримувати режим відпочинку та праці. Бажано привести в норму вагу і відмовитися від куріння і алкогольних напоїв.
