Патологія дванадцятипалої кишки, що характеризується утворенням на слизовій оболонці органу ерозій і тріщин, називається ерозивний дуоденіт. При такому недугу виразки розміщуються окремо або групами та бувають різної форми. Під час захворювання хворі відзначають виражені больові відчуття через годину після їжі, диспептичні розлади і важкість у животі. При появі патологічних симптомів необхідно звернутися в медичний заклад і застосувати всі необхідні терапевтичні заходи.
Що викликає захворювання?
Нерідко така патологія розвивається при отруєнні хімічними речовинами.
Виділяють наступні причини ерозивного дуоденіту:
- погане харчування;
- надмірне вживання алкогольних напоїв;
- патології шлунка і кишечника (ерозивний антральний гастрит, недолікований катаральний дуоденіт);
- часте застосування медикаментозних засобів;
- стрес;
- нервове і емоційне перенапруження;
- генетична схильність;
- глистні інвазії.
Які симптоми ерозивного дуоденіту?
Здуття живота може бути симптомом розвитку захворювання.
При розвитку захворювання пацієнти відзначають появу такої симптоматики:
- переймоподібні больові відчуття, які мучать хворого постійно;
- здуття живота;
- напади нудоти і блювотні позиви;
- кров у блювотних масах;
- розпирання живота;
- запор;
- бурління в животі;
- відрижка кислим і печія;
- білий наліт на язиці.
Тонкощі діагностики
Якщо у хворого розвинувся гострий або хронічний ерозивний дуоденіт, йому необхідно піти до гастроентеролога. Лікар з’ясує особливості розвитку та причини патології, а потім проведе пальпацію, перкусію і аускультацію живота. Доктор проведе диференціальний аналіз з іншими хворобами шлунка і кишечника, і направить на діагностичні процедури. До них відносяться:
- загальні аналізи сечі і крові;
- біохімія плазми;
- аналіз калу на наявність крові;
- ФГДС;
- рентгенографія кишечника;
- УЗД.
Яке лікування?
Лікар призначає план терапії на підставі скарг пацієнта.
Ерозивний дуоденіт — поширене захворювання, яке викликає дискомфорт і порушує життєдіяльність хворого. При його розвитку необхідно звернутися до лікаря. Застосовувати медикаменти та різні народні рецепти самостійно не можна. Лікар вислухає скарги хворого, проведе огляд і складе план терапії. Для лікування патології фахівець призначить медпрепарати і народні засоби. А також кожному хворому підбирається дієта.
Терапія медикаментами
При ерозивно дуоденіт рекомендуються ліки, представлені в таблиці:
| Фармакологічні групи | Препарати |
| Антибактеріальні засоби | «Фуразолідон» |
| «Флагіл» | |
| Антацидні препарати | «Алмагель» |
| «Фосфалюгель» | |
| Спазмолітики | «Платифілін» |
| «Но-шпа» | |
| Інгібітори протонної помпи | «Золопент ® » |
| «Хайрабезол» | |
| Засіб для загоєння слизової | Обліпихова олія |
Дієта при дуоденіті
Необхідно повністю відмовитися від куріння і вживання спиртних напоїв.
При захворюванні дванадцятипалої кишки, необхідно дотримуватися дієтичного харчування. При цьому потрібно:
- відмовитися від алкоголю та куріння;
- харчуватися маленькими порціями 5-6 разів на добу;
- готувати молочні та слизові супи, перетерті каші;
- пити відвари з сухофруктів, шипшини, ромашки;
- додати в раціон кисломолочні продукти і цільнозерновий хліб;
- відмовитися від кофеїновмісних напоїв, мучного і солодкого;
- виключити гострі, жирні, солоні і смажені страви;
- пити достатню кількість рідини.
Лікування народними засобами
При ерозивно дуоденіт застосовують такі рецепти народних цілителів:
Як попередити захворювання?
Дієтичне харчування є ефективною мірою профілактики розвитку захворювання.
Для профілактики розвитку ерозивного дуоденіту необхідно дотримуватися правил дієтичного харчування, відмовитися від вживання алкогольних напоїв і не приймати медикаментозні препарати без призначення лікаря. Рекомендується санаторно-курортне лікування та питво лікувальних вод. Якщо з’явилися повторні симптоми захворювання, необхідно піти до лікаря і пройти діагностичні заходи.
Який прогноз?
При своєчасному зверненні до фахівців, дотриманні всіх правил і рекомендацій з лікування, правильному застосуванні медикаментів і народних засобів, досить швидко настає одужання. Всі супутні патології ШКТ усуваються або переходять у стан ремісії. Якщо застосовувати будь-які терапевтичні заходи самостійно, без консультації лікаря, можливий розвиток небезпечних для життя ускладнень.
