Ускладнення захворювань можна попередити. Своєчасна діагностика виразки шлунка допоможе уникнути таких важких станів, як перфорація шлункової стінки і пенетрація дефекту слизової оболонки в сусідні органи черевної порожнини. Медиками застосовуються об’єктивні, лабораторні та інструментальні методи обстеження при виразковій хворобі. У комплексі вони дають широку і точну картину патології, а також допомагають призначити адекватне і грамотне лікування.
Показання до діагностики
- Больові відчуття в епігастральній області, які поширюються на грудну клітку і спину.
- Біль, що виникає після їжі — при виразковому дефекті, і натщесерце («голодні болі») — при виразці 12-палої кишки.
- Диспептичні явища, такі як відрижка кислим вмістом, нудотні відчуття, закінчувався блювотою. Остання приносить полегшення хворому.
- Стрімке схуднення без об’єктивних причин.
Що включають діагностичні процедури?
Збір анамнезу
Первинно пацієнт з виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки потрапляє до лікаря загальної практики. Лікар запитує хворого на предмет присутності больових відчуттів, їх характеру, періодичності та локалізації. Пацієнт розповідає про диспептичні прояви (печія, відрижка, нудота). Хворий може скаржитися на виявлення в блювотних масах і випорожненнях домішок крові, зміна їх кольору аж до чорного.
До цієї симптоматиці, внаслідок крововтрати, часто приєднується порушення загального стану: слабкість, тахікардія, запаморочення і постійна спрага.
Первинний огляд
Попередній діагноз ставиться тільки при огляді і зборі анамнезу.
Клінічна картина свідчить про неспокійному поведінці, апатичності, сонливості або, навпаки, збудженому стані. При поверхневій та глибокій пальпації живота відзначається м’язовий дефанс — напруга черевної стінки внаслідок загострення больових відчуттів при механічному впливі пальцями лікаря, зміна вираз обличчя пацієнта (гримаса болю). Може бути підвищення ЧСС. Деколи діагностика виразкової хвороби проводиться за допомогою ректального обстеження, коли пальцем визначають наявність крові в прямій кишці.
Лабораторне діагностування
Методи дослідження включають:
- Загальний аналіз крові — визначення кількості гемоглобіну, гематокриту, червоних кров’яних тілець.
- ОАМ.
- Біохімію крові. Показує рівень білка з фракціями, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, інших ферментів, білірубіну, сечовини, креатиніну, холестерину.
- Аналіз на визначення групи крові і резус-фактора. Вимірюють згортання.
- Дослідження калових мас.
- Уреазний тест.
Аналіз крові 
Результати залежать від періоду, ускладнень.
У цьому лабораторному дослідженні доктора насамперед цікавлять показники червоного кров’яного ростка. Виразка шлунка проявляється змінами:
- Підвищується кількість еритроцитів і гемоглобіну, якщо внаслідок кровотечі організм в аварійному режимі починає продукувати більшу кількість цих клітин і молекул. Знижується воно, коли при настанні стадії декомпенсації кістковий мозок не справляється з крововтратою через виразку, не встигаючи замістити її новими клітинними структурами.
- Спостерігається зростання лейкоцитів унаслідок протікання запального процесу шлунково-кишкового тракту.
- Підвищується швидкість осідання еритроцитів.
Загальний аналіз сечі
Результат цього лабораторного дослідження не є показовим, оскільки при захворюваннях ШКТ у сечовому осаді може виявлятися незначне підвищення лейкоцитів. Але в цілому при виразковому дефекті слизової оболонки шлунка та 12-палої кишки сеча буде без змін. Присутність в ній крові або піску свідчить про супутніх захворюваннях.
Аналізи калу
Кров’янисті виділення у випорожненнях, які не може помітити людське око, визначають за допомогою реакції Грегерсена. Це швидкий тест з використанням бензидину, який сигналізує про присутність прихованої крові в калі. Для більш точних результатів до отримання випорожнень не рекомендується робити клізму або приймати проносні препарати. А також існують певні застереження щодо дієти пацієнта у цей період.
Визначення бактерії Хелікобактер у шлунку 
Дуже підступна і шкідлива бактерія для шкт.
З цією метою використовують уреазний тест. Пацієнти видихають в спеціальний апарат, який аналізує газовий склад повітря. Підвищення рівня аміаку в видихається суміші свідчить про присутність бактерії Хелікобактер пілорі. При виконанні тесту часто виявляються позитивні результати, тому вважати його об’єктивним не слід. Потрібне підтвердження діагнозу за допомогою інших лабораторних та інструментальних методик.
Вимірювання шлункової секреції
Водневий показник (рН) шлунка вимірюється протягом доби. Проводиться він за допомогою введення в організм специфічних хімічних речовин, що стимулюють шлункову секрецію. Апаратура реєструє підвищення рівня соляної кислоти при розміщенні виразки в пілоричному відділі шлунка або 12-палої кишці (ДПК). Секреція нормальна або знижена виявляється при ураженні тіла і субкардиальною шлункової поверхні.
Інструментальна діагностика
Проводяться УЗД передньої черевної стінки, рентгенографія і електрокардіографія. Золотим стандартом для встановлення діагнозу «ЯБЖ і ДПК» є ФГДС (езофагогастродуоденоскопія) із взяттям біоптату слизових оболонок ШКТ. Клітинний матеріал відвозиться в лабораторію, де визначається, чи є дисплазія (переродження клітин), і встановлюється ступінь загрози переходу виразкового дефекту в карциному.
ФГДС, як найбільш інформативний метод
Езофагогастродуоденоскопія допомагає підтвердити присутність виразки, а також визначити її локалізацію в шлунку і ДПК, глибину дефекту, його форму і розміри. При взятті біопсії слизової стінки і надалі її мікроскопічному дослідженні доктора можуть встановити ризик переходу виразки в злоякісну пухлину шлунка або ДПК. Цей діагностичний прийом є золотим стандартом для визначення діагнозу виразкової хвороби.
Оглядова рентгенографія
Дуже інформативний метод діагностики.
Оскільки рентген має певний негативний вплив на організм і існує багато альтернативних інструментальних методик, він застосовується рідко. За допомогою рентгенографії визначається ступінь звуження пілоричного відділу при виразках, що встигли зарубцюватися, а також конвергенція складок шлунка. На знімку видно симптоми ніші та пісочного годинника. А також рентген допомагає диференціювати виразковий дефект з інтерстиціальної формою ракової пухлини.
Диференціальний аналіз
Сучасні методи діагностики виразкової хвороби допомагають диференціювати її з синдромом Меллорі-Вейса (при ендоскопії спостерігаються розриви слизової стравоходу) і геморагічним гастритом, при якому відсутня виразковий дефект, набряклість і гіперемія слизових. Диференціальний діагноз проводять з кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу і шлунка, а також з 4 стадією раку ШКТ на етапі розпаду.
