Диспепсія у дітей: симптоми, лікування, профілактика

Розлади травлення — диспепсія у дітей, виникають із-за порушення роботи органів шлунково-кишкового тракту. Гострота симптомів, вираженість патології та методи лікування залежать від віку дитини, дотримання режиму харчування та впливу супутніх захворювань. Лікувати диспепсію рекомендується під наглядом гастроентеролога.

Причини диспепсії у дітей

Диспепсичні розлади і характер протікання захворювання відрізняються у немовлят і дітей старшого віку.

Основними провокуючими факторами виступають кількість та якість їжі, що приймається. Диспепсія у новонароджених дітей виникає, якщо присутні такі ситуації:

• недостатнє або надмірне годування;
• порушення годуючою матір’ю дієтичних норм;
• перехід до штучного вигодовування;
• застосування нових поживних сумішей;
• введення в раціон різних продуктів, не відповідних віку;
• одноманітне харчування, недостатність надходження поживних речовин;
• індивідуальні особливості організму через незрілість органів травлення, недоношеності;
• значний перегрів;
• генетична схильність до недостатньої вироблення ферментів.

У дітей старшого віку травлення проблеми можуть виникнути через переїдання.

У дітей старшого віку проблеми в засвоєнні і перетравленні їжі виникають із-за впливу наступних факторів:

• вживання важких для організму продуктів;
• перевищення необхідної кількості їжі, переїдання;
• отруєння неякісними продуктами;
• надмірне вироблення в шлунку соляної кислоти;
• тривале психоемоційне напруження, нервова збудливість;
• коливання гормонального фону.

Гостра диспепсія може розвиватися у дитини на фоні загальних захворювань і таких станів, як:

• інфекційні та алергічні прояви;
• знижений гемоглобін;
• наявність паразитів;
• розлади центральної нервової системи;
• авітаміноз;
• застосування лікарських препаратів.

Класифікація патології

На тлі захворювань ШЛУНКОВО-кишкового тракту проявляється органічна форма патології.

В залежності від причин, що викликають порушення травлення у дітей, диспепсія поділяється на такі види — функціональну і органічну. Органічна — проявляється на тлі захворювань шлунково-кишкового тракту. Функціональна диспепсія у дітей не пов’язана з хворобою і є відповіддю організму на похибки в режимі харчування та наслідки його порушення. Відмінності у перебігу захворювання полягають у впливі конкретного виду продукту і залежать від своєчасності лікування. Шлункова диспепсія розрізняється за такими ознаками:

• Бродильна. Викликана вживанням вуглеводів і подальшим бродінням їжі.
• Гнильна. Провокується перенасиченням білками і розвитком гнильних мікробів.
• Жирова. Формується з-за великої кількості жирної їжі.
• Токсична. Виникає через неправильне лікування диспепсії, ускладнення гострих кишкових інфекцій.
• Парентеральная. Провокаторами виступають вірусна або мікробна інфекція.

Симптоми патології

У немовлят можливий розвиток диспепсії через кілька днів після народження. Порушення травлення, спричинені адаптацією організму немовляти до умов самостійного життя, слабо виражені, не вимагають лікування та минають самостійно. Симптоми диспепсичних розладів залежать від причин патології і супутніх захворювань організму. Основні прояви:

Відсутність апетиту може бути симптомом порушення травного процесу в організмі дитини.

• швидке насичення;
• зниження і повна відсутність апетиту;
• відрижка;
• нудота, блювання;
• здуття живота, підвищене газоутворення, метеоризм;
• зменшення ваги;
• порушення сну, неспокій;
• больові відчуття в області живота, кольки;
• розлад стільця.

Ускладнення диспепсичних розладів

На тлі диспепсії у дітей одного року і старше можуть розвиватися різні стани, вираженість яких залежить від своєчасності лікування, загального стану здоров’я та супутніх захворювань. Основні ускладнення:

• повна відмова від їжі;
• постійна нудота, блювання;
• діарея, частий і рідкий стілець;
• значне зневоднення організму;
• сильні больові напади;
• сильне схуднення, зниження ваги тіла;
• підвищення температурних показників, лихоманка;
• судомні напади;
• зниження рефлексів;
• сплутаність свідомості, кома.

Стоматит може бути ускладненням, що виникли внаслідок порушення роботи органів ШКТ.

Ускладнення з боку різних органів і систем:

• стоматит;
• попрілості;
• алергічні реакції;
• пієлонефрит;
• запалення легенів;
• отит;
• рахіт;
• менінгіт;
• дистрофія.

Методи діагностики

Для визначення збудника захворювання та призначення ефективного лікування проводиться комплексна діагностика. Необхідно звернутися за консультацією до профільного спеціаліста — гастроентеролога. Основні діагностичні заходи:

• Загальні аналізи (кров, сеча).
• УЗД. Діагностика органів черевної порожнини.
• Біохімічний аналіз крові. Визначає стан внутрішніх органів, обміну речовин, запальних змін.

Додаткові обстеження:

• Копрограма. Аналіз калу на збудників хвороб.
• Езофагогастродуоденоскопія. Обстеження слизової оболонки органів шлунково-кишкового тракту.
• Гастрография. Рентген шлунка.
• Внутрішньошлункова рН-метрія. Визначення кислотності шлункового соку.
• Манометрія. Глотательная здатність.
• КТ. Визначення прохідності і цілісності органів.
• МРТ. Детальна діагностика внутрішніх процесів.

Лікування травних порушень

Основна терапія передбачає збільшення кількості споживаної питної води.

Основна терапія спрямована на усунення провокуючих факторів і попередження ускладнень. Проста диспепсія проходить за умови:

• Збільшення кількості споживаної рідини (питна, мінеральна вода, неміцний чай, кисіль, рисовий відвар.
• Виключення важких продуктів для травлення і переїдання. В залежності від самопочуття тимчасово відмовляються від годування. Бродильна, жирова і гнильна диспепсія лікується тривалим усуненням продуктів, що викликають патологію.
• Дотримання відповідних віку норм дієтичного дитячого харчування.
• Надягання вільної одягу, особливо немовлят, щоб уникнути здавлювання внутрішніх органів.

Лікування диспепсії у дітей проводиться препаратами. Педіатрія використовує наступні лікарські засоби:

• Ферменти. Полегшують процес травлення, покращують засвоєння їжі.
• Сорбенти. Виводять з організму продукти гниття і розкладання.
• Прокінетики. Відновлюють моторику, усувають симптоматику порушень прохідності їжі.
• Спазмолітики. Усувають спазми і больові відчуття.
• Пробіотики. Відновлюють мікрофлору шлунка. Приймають і для профілактики порушень.

Для нормалізації температури тіла дитини призначають жарознижуючі препарати.

Нетравлення шлунка лікується в стаціонарі, особливо у дітей раннього віку (до року, але найчастіше до 2-х). Застосовуються наступні ліки:

• Гідратаційні. Заповнюють втрату організмом рідини.
• Антибіотики. Пригнічують хвороботворні мікроорганізми.
• Жарознижуючі. Нормалізують температуру.
• Серцево-судинні. Відновлюють серцевий ритм.
• Протисудомні. Усувають судомні прояви.

Профілактика

Ефективне попередження порушень травлення полягає у виконанні наступних правил: дотримання режиму харчування відповідно дитячому віку, виключення шкідливих і неякісних продуктів, виконання гігієнічних норм, ведення матір’ю і дитиною здорового способу життя.