Гастрит        05 Червня 2018        186         0

Діагностика ієрсиніозу: аналізи крові, диференціальне, біохімічне дослідження

Зміст

  • Що необхідно для постановки діагнозу?
  • Клінічне дослідження
  • Диференціальний аналіз
  • Методики
  • Відео по темі

Ієрсиніоз – це гостра кишкова інфекція, яка супроводжується токсико-алергічної реакцією. Передається захворювання фекально-оральним шляхом. Резервуаром інфекційних агентів можуть виступати гризуни, худоба, собаки. Люди також можуть бути розповсюджувачами інфекції, але передача захворювання від людини до людини – це досить рідкісне явище.

Захворювання може призвести до летального результату. Ось чому так важливо вчасно діагностувати патологію. Лікування призначається виходячи з результатів обстеження. Хворих поміщають в інфекційне відділення. Головною метою лікувального процесу є боротьба зі збудником. Збудники ієрсиніозу добре зберігаються у воді і ґрунті. Вони витримують заморожування з наступним відтаванням.

Патогенна мікрофлора чутлива до висушування, кип’ятіння, а також впливу сонячних променів і хімічних дезінфікуючих засобів. Реалізації шляхів зараження сприяють недостатньо термічно оброблені продукти тваринного походження, а також забруднені водні джерела. Основними факторами передачі патогенів є овочеві страви і молочні продукти.

Вживання води з відкритих водойм – це ще один спосіб передачі інфекційного збудника. У цій статті ми детально поговоримо про те, на підставі чого ставиться діагноз «Ієрсиніоз». Розглянемо, з якими патологіями повинна проводитися диференційна діагностика, а також дізнаємося, на що звертає увагу фахівець при огляді пацієнта.

Що необхідно для постановки діагнозу?

При появі перших ознак недуги пацієнту слід звернутися до гастроентеролога та інфекціоніста. У разі виникнення ускладнень можливо знадобиться консультація нефролога, невролога та кардіолога.

Діагностика ієрсиніозу: аналізи крові, диференціальне, біохімічне дослідження
Для виявлення кишкового ієрсиніозу потрібно консультація інфекціоніста

Діагностика ієрсиніозу включає в себе проведення таких досліджень:

  • бактеріологічний посів мазка з носоглотки та мокротиння;
  • аналіз крові;
  • ЕКГ;
  • аналіз сечі, калу, спинномозкової рідини, жовчі;
  • УЗД органів черевної порожнини;
  • колоноскопія;
  • КТ;
  • імунологічні та серологічні тести;
  • лапароскопія;
  • рентгенографія;
  • сонографія;
  • ректороманоскопія.

Біологічним матеріалом для проведення мікробіологічної діагностики виступають:

  • кал;
  • урина;
  • кров;
  • мокрота;
  • змиви із зіву;
  • жовчний секрет;
  • спинномозкова рідина;
  • тканини, взяті при оперативних втручаннях.

Також проводиться бактеріологічний посів приміщення, в якому перебуває хворий. Дослідити також варто овочі, фрукти, посуд, кухонні приналежності. Бактеріологічний аналіз має ряд недоліків. В першу чергу, це пов’язано з низькою концентрацією інфекційних агентів в біоматериалі, особливо в крові. Для отримання максимально точного результату потрібно використання, як мінімум чотирьох зразків.

Варто також відзначити, що дана діагностична методика вимагає чимало часу. Так один аналіз може займати від двох тижнів до місяця, а це ускладнює проведення лікувального процесу. З цих причин фахівці часто нехтують бакпосевом або ж його призначають в комплексі з іншими дослідженнями. Більш достовірним аналізом для постановки діагнозу є виявлення антитіл в крові хворого.

У випадку гастроінтестинальних ієрсиніозу в дев’яноста відсотках випадків можна з точністю виявити або виключити наявність інфекційного агента. Проводити серологічний аналіз можна з другого тижня після початку захворювання. Для достовірності діагнозу, через два тижні проводиться повторне дослідження. У виняткових випадках антитіла до иерсиниям виявляються протягом декількох років після одужання.

Діагностика ієрсиніозу: аналізи крові, диференціальне, біохімічне дослідження
Для підтвердження діагнозу береться кров на виявлення антитіл

Клінічне дослідження

Вони включають в себе збір анамнезу пацієнта і зовнішній огляд. Анамнестичні дані включають в себе наступну інформацію: перебіг захворювання, клінічні симптоми, час появи перших ознак, обставини, які, на думку пацієнта, могли б викликати недугу. При пальпації виявляється біль у животі.

Пацієнт може повідомити лікаря про раптовому початку захворювання. Для захворювання характерне підвищення температури тіла, слабкість, розбитість, ломота в суглобах і м’язах, головний біль. Більше дізнатися про особливості ієрсиніозу у дітей можна з цієї статті. На початкових етапах інфекційне захворювання практично завжди проявляється симптомами ураження ШЛУНКОВО-кишкового тракту:

  • нудота;
  • блювання;
  • біль у животі;
  • діарея.

При генералізованій формі стан пацієнта тяжкий. Шкірні покриви набувають жовтяничний відтінок, збільшуються периферичні лімфатичні вузли, печінка, а також з’являється геморагічний висип. Вдруге-вогнищева форма проявляється у вигляді ураження паренхіматозних органів. У пацієнтів можуть бути діагностовані такі захворювання:

  • міокардит;
  • менінгіт;
  • артрит;
  • гепатит;
  • синдром Рейтера;
  • вузлувата еритема;
  • запалення легенів.

Пацієнти можуть скаржитись на біль у суглобах, припухлість та обмеження їх рухливості. Характерним симптомом вдруге-вогнищевого ієрсиніозу є мелкопятністая висип на стопах і кистях. Також спостерігається біль у серці і порушення серцевого ритму.

При огляді лікар може звернути увагу на такі характерні ознаки ієрсиніозу: шкірний висип, малиновий язик, блідість або жовтяничність шкірних покривів, рясне сльозотеча, почервоніння кон’юнктиви очей. При пальпації у пацієнта відзначається больова спалах в районі епігастрію, пупка або правій здухвинній області. Також може бути збільшена селезінка, печінка, лімфатичні вузли.

Діагностика ієрсиніозу: аналізи крові, диференціальне, біохімічне дослідження
При огляді лікар звертає увагу на висип в районі кистей і стоп

Диференціальний аналіз

Для постановки точного діагнозу проводиться порівняльна характеристика ієрсиніозу з іншими патологіями, а саме дизентерію, сальмонельоз, харчові токсикоінфекції. У всіх перерахованих захворюваннях відсутні деякі симптоми, характерні для ієрсиніозів:

Діагностика ієрсиніозу: аналізи крові, диференціальне, біохімічне дослідженняЯк виявити сальмонельоз?

  • кашель і нежить;
  • шкірний висип;
  • збільшення печінки і лімфатичних вузлів;
  • болі в суглобах;
  • жовтяниця;
  • біль і печіння при сечовипусканні, нетримання сечі.

Якщо при иерсиниозе лихоманка може зберігатися протягом двох тижнів, то при сальмонельозі і дизентерії вона зазвичай триває не більше двох днів. Також при цих патологіях біль не носить переймоподібний характер. Для иесриниоза характерна біль у навколопупковій і правої клубової області.

Для дизентерії характерним поява неприємних відчуттів у нижніх відділах живота, а при сальмонельозі і токсикоінфекціях – у верхній або середній частині черевної порожнини. При иерсиниозе спостерігається рідкий стілець, іноді з домішками слизу і крові. Для дизентерії характерним убогий стілець, в якому також може бути присутнім слизовий секрет і кров.

При токсикоінфекціях і сальмонельозі калові маси набувають зеленуватий відтінок і смердючий запах. Абдомінальний форму інфекційного захворювання легко сплутати з гострим апендицитом. Для диференціації лікар звертає увагу на те, що при запаленні червоподібного відростка відсутня збільшення печінки, жовтяниця, а також болі в правому підребер’ї.

Якщо гострий апендицит починається з болю в правої підвздошній області, а потім розвиваються симптоми інтоксикації, то при абдомінальній формі ієрсиніозу характерно поява лихоманки, слабкості, головного болю, на тлі яких розвивається біль у животі. Відмінності також видно в тривалості больових відчуттів. При иерсиниозе вони мають періодичний переймоподібний характер. А при гострому апендициті біль турбує постійно.

Диференціальна діагностика єрсиніозу і псевдотуберкульозу представляє труднощі. Особливо це стосується тих випадків, коли генералізована і вдруге-вогнищева форма порівнюється з такими ж формами псевдотуберкульозу. Це пов’язана з різноманітною клінічною картиною. Вирішальним моментом у постановці діагнозу стають результати досліджень.

Методики

Лабораторна діагностика включає в себе велику кількість досліджень, про які ми і поговоримо.

Діагностика ієрсиніозу: аналізи крові, диференціальне, біохімічне дослідження
Аналіз крові на ієрсиніоз – це найбільш інформативний метод дослідження

ІФА

В основі цього методу лежить специфічна реакція антиген-антитіло. Для його проведення необхідно скласти венозну кров. Забір біологічного матеріалу проводиться натще. Показаннями до проведення аналізу крові є такі симптоми:

  • біль і здуття живота;
  • діарея з домішками крові та слизу;
  • шкірний висип;
  • підвищення температури тіла до позначки 39-40 0C;
  • лихоманка;
  • ломота в м’язах і суглобах.

Увага! Розшифровкою аналізу займається кваліфікований фахівець.

Аналіз проводиться з метою диференціальної діагностики гострих кишкових інфекцій. Позитивний результат вказує на наявність поточного гострого кишкового ієрсиніозу або раннє перенесене захворювання. Сумнівні результати може давати недавно перенесена інфекція або рання стадія патологічного процесу. У цьому випадку дослідження слід повторити через один-два тижні.

Загальний і біохімічний аналіз крові

Біологічний матеріал після забору поміщається в спеціальні вакутайнеры. В загальному аналізі лаборанти звертають увагу на показники кров’яних клітин, гемоглобіну, гематокриту, а також швидкості осідання еритроцитів. При иерсиниозе може спостерігатися анемія. Також показники ШОЕ та лейкоцитів підвищуються. При біохімічному дослідженні визначається концентрація ферментів, білків, мінеральних речовин та продуктів обміну в крові.

Діагностика ієрсиніозу: аналізи крові, диференціальне, біохімічне дослідження
В загальному аналізі крові виявляється анемія, а також зсув лейкоцитарної формули

Генетичний аналіз

В якості біологічного матеріалу може бути взята кров, кал, блювотні маси. Суть методу ґрунтується на виявленні ДНК-збудника інфекційного захворювання. Одним з переваг ПЛР-діагностики є висока точність. Пояснюється це наступними причинами:

  • коректний забір і транспортування біоматеріалу;
  • використання стерильного і одноразового інструментарію;
  • дотримання стерильності;
  • суворе дотримання правил і етапів методики.

Мікробіологічне дослідження

За допомогою цієї методики можна виділити в чистому вигляді збудника інфекції. Для аналізу береться кров, фекалії, змиви з глотки, блювотні маси та інше. Біологічний матеріал поміщають у спеціальні середовища, в яких створюються сприятливі умови для активного розвитку інфекційного агента.

Отже, рання діагностика ієрсиніозу – це запорука успішного лікування. Обстеження пацієнта починається зі збору анамнезу та огляду пацієнта. Наштовхнути лікаря на думку про наявність захворювання може шкірний висип, травні розлади, інтоксикація, жовтяниця.

Точний діагноз ставиться на підставі результатів лабораторних досліджень. Виявити збудника захворювання можна за допомогою бактеріологічного посіву. Методика має ряд недоліків, тому його призначають в комплексі з іншими аналізами. Високою точністю є серологічні та імунологічні методи дослідження.

Ієрсиніоз може викликати серйозні ускладнення і стати причиною смертельного результату. Щоб цього уникнути, вже при появі перших симптомів звертайтеся до фахівця. Не пускайте хворобу на самоплив, особливо це стосується маленьких дітей. Уважне ставлення до свого організму може навіть врятувати життя. Ваше здоров’я – у ваших руках!