Своєчасна діагностика гастриту — запорука успішного лікування. Поставити діагноз може тільки лікар після проведення деяких дослідницьких заходів. Складність діагностики пов’язана з тим, що симптоми недуги часто схожі з іншими захворюваннями необхідно застосування специфічних технік.
Коли необхідні дослідження?
Припустити розвиток гастриту можна за суб’єктивними ознаками захворювання. Перевіритися необхідно, якщо турбують такі симптоми:
- головний біль в ранковий час;
- болючість черевної частини через 1-2 години після їжі;
- відрижка з кислим присмаком;
- слабкий апетит;
- періодичні запори.
Більш пізні ступеня характеризуються проявами, які вказують на секреторну недостатність:
- нудота;
- металевий присмак і сухість слизової рота;
- часті відрижки з затхлим запахом або запахом їжі;
- здуття живота;
- діарея рідкої консистенції;
- відчуття переповненого шлунка при помірному харчуванні.
Якщо не звертати уваги на симптоми ранніх стадій, патологічні процеси можуть зачепити інші відділи.
Перший огляд і збір анамнезу
Від збору скарг та діагностики залежить діагноз і лікування.
Діагностувати гастрит неможливо без проведення візуального вивчення стану пацієнта і забору відомостей про характер розвитку недуги. У процесі опитування лікар може з’ясувати, що стало поштовхом до початку патологічного процесу. Під час бесіди лікар проводить физикальную діагностику шляхом пальпації шлунка. При натисканні на певні точки хворий може відчути болючі відчуття, що дозволить визначити місце локалізації запального процесу.
Особливо ефективна така методика, якщо діагностується гостра форма перебігу захворювання, яка викликана отруєнням важкими хімічними сполуками. У такому випадку при візуальному огляді лікар побачить характерні зміни ротової порожнини, які вказують на гострий гастрит шлунка. При зборі анамнезу лікар також звертає увагу на зміну самопочуття хворого, вигляд і консистенцію блювотних мас напруження м’язових тканин шлунка.
Лабораторні дослідження
Аналізи призначаються на основі результатів, отриманих при усному опитуванні та візуальному огляді пацієнта. Лабораторні дослідження призначають, щоб виявити хвороботворні патогенні мікроорганізми і бактерії, які могли б спровокувати розвиток запального процесу в слизовій оболонці шлунка.
Аналіз крові
Дослідження цього біологічного матеріалу — обов’язкове діагностичне захід при підозрі на гастрит. Частіше проводиться загальний аналіз крові, шляхом забору матеріалу з пальця. Під час дослідження лікарі перевіряють кількісну пропорцію кров’яних частинок: лейкоцитів, еритроцитів, рівень ШОЕ та гемоглобіну. При гастриті особливих змін не спостерігається, однак, про наявність запалення сигналізує підвищений рівень ШОЕ.
Дослідження сечі і калу
Дуже інформативні методи дослідження.
Виявити патогенні мікроорганізми можна, призначивши лабораторний аналіз випорожнень пацієнта. Порушення ферментації і наявність сторонніх речовин, таких як крохмаль і жирні кислоти свідчить про розвиток гастриту. Також кал і сечу важливо перевірити на домішка кров’яних тілець. При виявленні їх у випорожненнях можна запідозрити атрофічний гастрит.
Дослідження сечі у першу чергу покликане виключити патології роботи парного органу.
Аналіз на бактерії Хелікобактер пілорі
Таке обстеження застосовується, щоб виявити патогенний мікроорганізм, що провокує розвиток запального процесу в органах ШКТ. Найчастіше саме цей спіралеподібний організм провокує гастрит. Щоб виявити його функціонування в організмі, проводять такі різновиди аналізів:
- Імуноферментний — забір матеріалу проводять з відня. У процесі дослідження виявляють антиген до Хелікобактер пілорі.
- Метод вестерн-блоту — специфічна методика, яка використовується при виявленні антигену до бактерії.
Інструментальні діагностичні заходи
Лабораторне дослідження — не останній крок, визначає наявність/відсутність захворювання. Важливим показанням є результати, отримані після обстеження спеціальним інструментарієм. Найчастіше застосовують апаратуру для вивчення стану хворого, який страждає хронічною формою гастриту. Тоді як гостре протягом не завжди може підтвердитися пристосуваннями.
Рентгенографія
Інформує лікаря про стан шкт.
Щоб цей метод був ефективним, пацієнт повинен прийняти спеціальний барвник засіб, який використовується для позначення запалених місць. Процедура показує рельєфність і тонус шлункових м’язів, що допомагає відрізнити відхилення від виразки. Однак, на перших стадіях розвитку запального процесу цей метод може не показати результатів.
Фіброгастродуоденоскопія
ФГДС — основний спосіб діагностики гастриту. Для проведення методики застосовується м’який зонд, який оснащений міні-камерою на кінці. Пристосування вводиться в шлункову порожнину через стравохід, і на екрані лікар може побачити, в якому місці запалення локалізується, наскільки сильно патологія поширилася по слизової, і як глибоко вражені тканини.
РН-метрія при гастриті
Застосовують такі методи діагностики гастриту з вимірювання кислотності:
- Експрес-аналіз: у шлунок встановлюють тонкий шланг з електродами, які передають дані про рівні вмісту кислот.
- Р?-метрія на протязі 24 годин:
- через ніс хворому вводять тонкий зонд і закріплюють його на поясі з датчиком, який фіксує результати;
- пацієнт ковтає капсулу, яка приклеюється до стінок шлунка і передає інформацію на прилад;
- через добу лікар оцінює результати при проведенні гастроскопії.
Біопсія та гістологічний аналіз
Проведення цих методик досліджень без гастроскопії неможливо, оскільки під час процедури відбувається забір клітин тканин шлунка для подальших досліджень. Для аналізу використовуються фрагменти з різних ділянок, для отримання повної картини прогресування недуги. Гістологія проводиться шляхом розрізання клітин і фарбування їх спеціальним розчином, на якому виявляються бактерії.
Диференціальна постановка діагнозу
Виключити інші захворювання, пов’язані із запальним процесом слизової оболонки шлунка, можна шляхом диференціальної діагностики. Для цього проводиться комплексне обстеження і кілька методик лабораторних аналізів. Після отримання результатів доктор може виключити інші хвороби за присутності характерних ознак розвитку гастриту. Якщо хворий перевіриться вчасно, він уникне розвитку виразки.
