Зміст
- Показання до проведення
- Чи є протипоказання?
- Методики бужування
- Принцип процедури
- Особливості бужування у дітей
Бужування стравоходу – це розширення її просвіту. Процедура проводиться при стенозі, внаслідок чого просвіт стравоходу звужується. Для проведення бужування в стравохід вводиться зонд, який має конусоподібну форму.
В залежності від характеру патологічного процесу використовується гнучкий або більш жорсткий буж. Сучасні зонди оснащені оптикою і освітлювальним пристроєм. Варто відзначити, що бужування стравоходу – це досить складна медична техніка, яка виконується з діагностичною, профілактичною і лікувальною метою.
Зонд поступово вводиться в стравохід, завдяки чому суджені ділянки органу повільно розширюються. Процедура проводиться в хірургічному відділенні, але відноситься до безпечних методів лікування. Далі детальніше познайомимося з технікою бужування стравоходу. Дізнаємося, в яких випадках роблять процедуру, які існують показання та обмеження.
Показання до проведення
Стеноз стравохідної труби може розвиватися внаслідок таких причин:
- хімічні опіки. Луги і кислоти здатні не тільки серйозно пошкодити слизову оболонку, але й призвести до утворення рубців, які призводять до звуження просвіту;
- термічний опік виникає внаслідок вживання гарячої їжі або рідини;
- механічні ушкодження є результатом проникнення сторонніх предметів або поранення;
- інфекційні процеси: туберкульоз, сифіліс;
- пептична виразка. Внаслідок закидання шлункового вмісту в просвіт стравоходу утворюються дефекти на слизовій і в подальшому формуються рубці;
- периэзофагит. Інфекційно-запальний процес зачіпає клітковину, розташовану навколо стравоходу. Утворився інфільтрат здавлює і звужує просвіт органа. Викликати таку реакцію може стрептококова, стрептококова інфекція, або кишкова синьогнійна паличка;
- хронічний езофагіт. Запальний процес може періодично виникати на тлі інфекцій або пошкоджуючих факторів;
- новоутворення;
- вроджений дефект – зустрічається у дітей.
Бужування стравоходу проводиться при звуженні просвіту органа
Чи є протипоказання?
Незважаючи на те що процедура відноситься до розряду малоінвазивних, при її призначенні важливо враховувати наявні обмеження:
- медіастиніт;
- гострий езофагіт і периэзофагит;
- загострення соматичних захворювань;
- порушення з боку системи згортання;
- онкологія;
- симптоми загальної інтоксикації;
- лихоманка;
- вроджений стеноз з повним або частковим зрощення;
- серйозні психічні порушення, які супроводжуються руховими та мовними розладами.
Після операції розширення стравоходу здійснюється лише після того, як рана зажила і ризики розходження швів зведені до мінімуму. Наявність дивертикул в харчовому тракті, перфорацій, свищів, повного рубцювання стриктур також є обмеженням до проведення бужування стравоходу.
Методики бужування
Розглянемо типи бужування стравоходу.
Сліпе
Процедура триває приблизно півгодини і включає в себе дворазове введення зонда. Спочатку використовують буж невеликого розміру, а потім береться більший. Застосовується сліпе розширення рідко із-за високих ризиків травмування.
Ендоскопічне
Завдяки оптичному приладі фахівець обходить навіть найскладніші ділянки без пошкоджень.
Рентгенологічне
Процедура проводиться під контролем рентгену. Застосовується досить рідко через ризиків перфорації стравоходу і опромінення як самого пацієнта, так і лікаря.
Бужування за нитку
Це досить серйозна процедура, що вимагає ґрунтовної підготовки. За один тиждень до бужування робиться гастрома – отвір шлунка через передню черевну стінку.
Пацієнт ковтає капронову нитку, на кінці якої прикріплена намистина, і запиває одним літром води. Велика кількість рідини необхідна для виштовхування бужа через отвір. Все ж методика пов’язана з високими ризиками виникнення ускладнень.
Бужування по ниті
У шлунок вводиться нитка з бусиною, якою далі вводиться буж. Недоліком процедури є висока ймовірність відхилення зонда. Це відбувається з-за того, що нитка виготовлена з недостатньо жорсткого матеріалу.
Методика бужування підбирається в залежності від тяжкості процесу
Принцип процедури
Бужування – це складна процедура, на проведення якої потрібно декілька тижнів. Щодня буж вводиться в стравохід від декількох хвилин до однієї години. З кожним наступним сеансом збільшується тривалість сеансу, а також діаметр використовуваного бужа.
Як лікувати стравохід?
Потім протягом тижня запроваджується максимальний діаметр зонда на максимальну кількість часу. Нормальне проходження такого бужа свідчить про ефективність бужування. Тривалість бужування визначається індивідуально лікарем залежно від результатів.
Перш ніж проводиться бужування, в обов’язковому порядку призначають эзофагоскопию. За допомогою оптичного зонда, введеного в стравохід, визначається локалізація патологічного процесу, його характер і ступінь стенозу. Спеціаліст використовує зонд з найменшим діаметром, змащує його вазеліном і вводить в стравохід.
Діаметр бужа поступово збільшують до тих пір, поки не з’являться проблеми з його введенням.
На відео можна побачити техніку проведення бужування стравоходу. Пацієнт повинен перебувати в положенні сидячи з нахиленою головою. Щоб уникнути рясне слиновиділення, спазмів і позивів до блювання призначається Атропін.
Постійно ведеться контроль показників температури пацієнта. Це допомагає своєчасно виявити виникли ускладнення. Навіть незначні перевищення норми є підставою для тимчасового припинення процедури по розширенню органу.
Перед бужуванням в обов’язковому порядку проводиться езофагоскопія
В цілях розширення стравоходу можуть використовуватися такі інструменти:
- зонд з оливою;
- простий конічний буж;
- порожнистий рентгеноконтрастний зонд.
Використовувані бужі бувають пластиковими і металевими. В цілях профілактики бужування проводиться за такими правилами: проведення рентгенографічного та ендоскопічного дослідження, перший сеанс проводиться на сьомий день після ушкодження або на десятий день після операції.
Процедура проводиться тричі на тиждень. Тривалість бужування становить від сорока п’яти до шістдесяти днів.
Процедура пов’язана з ризиками виникнення ускладнень. Одним з ймовірних наслідків є розвиток запального процесу. Езофагіт в цьому випадку супроводжується хворобливими відчуттями в спині за грудним відділом, кров’янистими виділеннями з зонда, а також труднощами при ковтанні.
Перфорація – це ще одне ймовірне ускладнення розширення стравоходу. Щоб уникнути прориву органу фахівець повинен не забувати про правила проведення процедури, а саме обережне і неквапливе введення зонда, використання бужа меншого розміру при виникненні больових відчуттів, при відсутності результатів обов’язкове застосування езофагоскопа.
Бужування стравоходу може ускладнитися запаленням, при якому виникають утруднення при ковтанні їжі та рідини
Особливості бужування у дітей
При виявленні вроджених дефектів процедури може проводитися невдовзі після народження. Розширення стравоходу у дітей має ряд своїх особливостей:
- використовуються виключно м’які зонди, які мають закруглений наконечник. Це запобіжить пошкодження;
- діаметр зонда відповідає віку малюка – чим менше дитина, тим менший розмір бужа використовується;
- різкі рухи можуть призвести до пошкодження органу, щоб цього не сталося, дитину слід сповити і тримати його голову;
- сеанс не повинен перевищувати 30 хвилин;
- достатньо трьох разів на тиждень;
- тривалість розширення не перевищує двох місяців;
- протягом усього курсу лікування дитина повинна перебувати в стаціонарі для контролю стану і профілактики ускладнень;
- щоб уникнути інфекційних ускладнень рекомендується проведення антибактеріальної терапії.
Бужування – це малоінвазивна процедура, що дозволяє боротися зі стенозом стравоходу. Процедура має ряд своїх протипоказань, які вкрай важливо враховувати. Ігнорування наявних обмежень може бути чревате виникненням ускладнень, серед яких: кровотеча, інфікування, перфорація.
Розширення стравоходу у дітей має ряд своїх особливостей. Процедура проводиться досвідченим лікарем в спеціалізованому закладі. Фахівці контролюють стан хворого і враховують показники температури.
