Іноді люди скаржаться на те, що болить шлунок при ходьбі. Цей симптом вказує на патологію шлунково-кишкового тракту або інших органів, розташованих в черевній порожнині. Регулярні, що посилюються після рухів, болі можуть бути ознаками серйозних захворювань і є приводом звернутися до лікаря. Сучасні методи діагностики дозволяють швидко виявити причини больового синдрому, а своєчасне лікування — усунути їх.
Біль у животі іноді виникає після бігу. Такий стан не пов’язане з хворобами внутрішніх органів, а виникає внаслідок ішемії діафрагми на фоні фізичного навантаження. Дискомфорт швидко проходить сам по собі в стані спокою.
Основні причини
Біль у шлунку при ходьбі може бути викликана порушеннями нирок, хребта, легенів (плеврит, пневмонія), серцево-судинної системи. Частіше симптом пов’язаний з патологіями органів черевної порожнини. Серед них можна виділити такі захворювання та стани:
- харчове отруєння;
- запальні процеси ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
- порушення кровообігу органів очеревини;
- травмування черевної стінки;
- підвищене газоутворення.
Ще одним органом, нерідко викликає біль після рухової активності, є нирки. Провокує такий стан утворення каменів. До основних причин їх появи відносять:
Неприємний симптом може давати нефролітіаз.
- вживання продуктів з високим вмістом солі;
- порушення метаболізму в організмі;
- запальні процеси сечостатевої системи;
- дисфункція ендокринної системи.
Діагностика
При виявленні перших симптомів необхідно звернутися за медичною допомогою. Лікар проводить обстеження наступним чином:
- Пальпація. Дозволяє виявити місце локалізації і характеру болю.
- Збір анамнезу. Необхідний для визначення схильностей.
- Опитування хворого. Виявляє симптоми, що супроводжують біль, швидкість прогресування клінічної картини.
Встановити правильний діагноз допомагають лабораторні та апаратні методи діагностики:
- повний клінічний аналіз крові;
- тест на ферменти печінки;
- аналіз сечі;
- рентген органів черевної порожнини;
- ультразвукове дослідження очеревини;
- комп’ютерна томографія;
- магнітно-резонансна томографія;
- рентген шлунка та кишечнику з барієм;
- езофагогастродуоденоскопія;
- колоноскопія;
- энтероскопия.
Методи лікування
Хворому слід звернутися до лікаря, якщо симптом доповнюється підйомом температури тіла.
Якщо біль у шлунку посилюється при ходьбі або зміні положення тіла, триває більше 6 годин, супроводжується блювотою і підвищенням температури, необхідно терміново звернутися до лікаря. Самолікування в цьому випадку неприпустимо. Серйозним приводом для госпіталізації є такі стани: нестерпний біль, що викликає втрату свідомості, блювання кров’ю, проблеми зі стільцем.
До приїзду швидкої допомоги не можна приймати ніякі препарати, щоб не змазати клінічну картину захворювання. Приймаються елементарні заходи: забезпечення припливу свіжого повітря і повного спокою.
Якщо діагностика не виявила патологій, біль може носити хронічний характер по неврологічному типу. У жінок симптом може бути пов’язаний з менструальним циклом. Рекомендується купірувати больовий синдром анальгетиками. Як лікувальна міра дієва дієта. Необхідно змінити склад і норми харчування на користь здорової їжі, обмежити навантаження нервової системи (при необхідності почати антистресову терапію). І також потрібно відмовитися від шкідливих звичок (куріння, алкоголь).
