Ахлоргідрією — захворювання, при якому клітини шлунка перестають виробляти соляну кислоту. Цей стан призводить до багатьох тяжких наслідків і веде до порушень роботи органів травлення. Спостерігається найчастіше у людей старшого віку, в процентному співвідношенні — люди 50-60 років — 20%, літні пацієнти старше 60-70%, і 10% залишається на інші вікові групи. Фактори, які викликають цю хворобу достовірно не вивчені, тому причиною, що провокує ахлоргидрию називають різні захворювання ШКТ і шлунка.
Етіологія
Це захворювання прийнято вважати вторинним, так як воно розвивається на тлі вже розвинулися порушень в органах травної системи. В результаті поразки основним захворюванням, створюються комфортні умови для розвитку ахлоргідрії. Стінки шлунка слабшають, відбувається атрофія слизової оболонки, що призводить до порушення або повністю відсутньому процесу вироблення соляної кислоти. Причини:
- тривалий перебіг хелікобактеріозу;
- аутоімунний гастрит;
- уремія;
- вікові зміни в організмі;
- постійні стреси і нервові зриви;
- цукровий діабет;
- захворювання ендокринної системи;
- злоякісні пухлини;
- ракові метастази в інших органах;
- остання стадія ниркової недостатності.
Симптоми хвороби
При такій патології у хворих слина може вироблятися в надлишку.
Підступність ахлоргідрії полягає в практично безсимптомному розвитку, тому виявити недугу вдається тільки на стадії повного формування. У цей період пацієнт починає помічати нестандартні прояви, нехарактерні основного захворювання. Основними ознаками є:
- відрижка повітрям;
- здуття живота;
- почуття швидкого насичення при малому обсязі їжі;
- нудота без блювотних позивів;
- ниючі помірні болі;
- підвищене слиновиділення.
Інтенсивність прояву залежить від стадії розвитку патології та особливостей організму хворого. Особливо уважним потрібно бути пацієнтам, у яких діагностували гастрит, тому як його зовнішні прояви схожі з основними ознаками ахлоргідрії. Часто хворі скаржаться на важкість у шлунку при малому обсязі їжі, постійне здуття живота і спазми. Прояв цих ознак вимагає ретельної діагностики та консультації з лікарем.
Ахлогидрия важко діагностується на перших стадіях розвитку, тому необхідно уважно ставитися до незвичних проявів основного недуги, який викликав цей стан.
Діагностика
Поставити правильний діагноз допоможе гістологічне дослідження тканини травного органу.
Після повного і детального анамнезу, лікар направляє пацієнта на обстеження, обсяг яких залежить від індивідуальної клінічної картини. Велика кількість діагностичних заходів необхідно для постановки правильного діагнозу і визначення ступеня пошкодження стінок. Це полегшить процес, так як багато ознаки схожі з симптомами інших уражень шлунка і кишкового тракту. Проводяться:
- тести на антитіла;
- аналіз крові;
- фіброгастродуоденоскопія;
- хромогатсроскопия з контрастним речовиною;
- аналіз калу;
- заходи по виявленню наявності бактерії хелікобактер пілорі;
- гістологічне дослідження шлункової тканини;
- фракційне зондування з використанням пробного сніданку;
- рентгено – ендоскопічні дослідження.
Способи терапії
Лікування ахлоргідрії проводить і призначає гастроентеролог, у співпраці з эндоскопистом і терапевтом. Однозначної і встановленого лікування немає, тому терапія спрямована на усунення симптомів і поліпшення стану мікрофлори в шлунку. Після проведених діагностичних процедур, лікар встановлює ступінь ураження стінок шлунка і призначає комплексну терапію індивідуально по кожному випадку. Найчастіше лікування ахлоргідрії проводиться з допомогою:
Для лікування патології можуть застосовуватися і народні засоби.
- дієти;
- фізіотерапії;
- медикаментів;
- народних рецептів;
- санаторно-курортного лікування.
Харчування й дієта
Крім основних рекомендацій, призначених для основного захворювання, на фоні якого розвинувся недуга, пацієнтам слід вживати продукти, що стимулюють шлункову секрецію. Поряд з продуктами, хворим рекомендують вживання мінеральних вод в теплому вигляді, які надають лікувальний ефект. Продукти, вживання яких варто збільшити:
- натуральні соки (лимонний, капустяний, журавлинний, томатний);
- неміцна кава;
- відвар шипшини;
- какао;
- зелень;
- овочеві і рибні супи.
Народні рецепти
Посилити вироблення соляної кислоти допоможе відвар полину.
Домашня медицина позитивно впливає на процес одужання у комплексі з іншими видами терапії. У випадках зниженій секреції шлунка, хорошими стимуляторами стануть відвари і настойки з подорожника, полину, кмину, календули і кореня хрону. Також добре впливають на організм чебрець, золототисячник і петрушка, яка корисна як в сирому, так і у вигляді настоянки. Використання народних рецептур корисно для дитини, за допомогою них можна обмежити споживання медикаментів, які підбираються вибірково в залежності від віку. Крім цього, широко практикуються фитоаппликации з перерахованих рослин у зборах.
Медикаменти
Комбінований прийом препаратів встановлюється лікарем, який вказує строгу послідовність використання. З допомогою лікарських засобів вдається відновити секрецію шлунка і процеси травлення. Використовують:
- стимулятори — «Пентагастрин», «Липамид», «Етимізол» і препарати кальцію;
- заміщають кошти — «Пепсидил», «Абомін», 3% соляна кислота;
- для відновлення слизової — «Схуднення», «Ретаболіл», масло обліпихи;
- кортикостероїдні гормони — «Кортинефф», «Декадрон».
Фізіотерапія
Процедури електрофорезу можуть доповнити основну терапевтичну схему.
Ефективним доповненням до медикаментозної терапії служить фізіотерапевтичні процедури, які включають пелоідотерапію, електрофорез і гіпербаричну оксигенацію. Ці методи ефективні при помірній недостатності соляної кислоти і допомагають врегулювати показники до норми. Багатьом пацієнтам деякі види фізіотерапії протипоказані, тому довільне використання терапії неприпустимо. Направлення на процедури надає лікуючий лікар.
Ускладнення та прогнози
Своєчасне лікування дає позитивні прогнози, але багато чого залежить від ступеня ураження слизової основним недугою. Органічний вигляд зміни в слизовій носить незворотний характер, тому в медицині легше справлятися з функціональними формами. Повноцінне і компетентне лікування приводить до одужання, при цьому малий ризик рецидиву. Якщо пацієнт не виконував рекомендації і порушував схему терапії, можуть бути серйозні ускладнення, такі як онкологія і ахілія шлунка.
Профілактика
Попередження виникнення хвороби безпосередньо залежить від своєчасності і належного лікування основного захворювання. Терапія хвороби, яка викликала ахлоргидрию, повинна бути повноцінною і систематичною. Пацієнту рекомендують постійно проходити медичні огляди і діагностику, щоб вчасно виявити зміни або патологічну дисфункцію. Корисними стануть періодичні поїздки в спеціалізовані санаторії, які направлені на лікування захворювань шлунка і травної системи.
