Гастрит        06 Червня 2018        257         0

Антитіла до парієнтальних клітин шлунка: норми

Якщо підвищені антитіла до парієнтальних клітинах шлунка, це може вказувати на розвиток у пацієнта мегалобластної анемії, аутоімунного гастриту, а в поєднанні зі зниженням внутрішнього фактора означають пошкодження імунними комплексами обкладальних клітинних структур слизової. Виявити патологію можна за допомогою лабораторних досліджень. При цьому у пацієнта виникає маса неприємних симптомів, які вказують на дефіцит кисню в тканинах.

Антитіла до парієнтальних клітин шлунка: норми

Парієтальні клітини беруть участь у виробленні пепсину, відповідального за нормальне травлення.

Що це таке?

Антитіла являють собою імунні комплекси, які спрямовані на знищення або пошкодження окремих генетично детермінованих білків. Ці речовини виробляє імунна система для боротьби з чужорідними бактеріями і вірусами. Проте в результаті збою роботи системи імунітету антитіла можуть утворюватися проти власних клітин. Таке трапляється коли захист організму плутає чужі клітини з власними.

Різновиди

Антитіла до парієнтальних клітин шлунка: нормиДодаткові методи, вони потвердят або спростують діагноз.

До парієнтальних клітин шлунка існує такі два види антитіл:

  • Гетерофільні. Спрямовані проти поверхневих антигенів і пошкоджують слизову тканина незначно.
  • Класичні. Реагують з клітинами протонної помпи, які відповідають за утворення соляної кислоти, тому призводять до зниження кислотності в шлунку.

Виділяють фактори Кастла, або речовини, здатні стимулювати нормальний еритропоез:

  • Зовнішній чи ціанокобаламін. Міститься в продуктах харчування.
  • Внутрішній. Виділяє слизова оболонка шлунка, сприяє всмоктуванню вітаміну B12.

Як проводиться аналіз?

Проведення діагностики необхідне для виявлення у пацієнта мегалобластної анемії, пов’язаної з аутоімунним процесом. Вона виконується, щоб з’ясувати причини дефіциту в організмі вітаміну В12, і для диференціації патології з гастритом. Перед аналізом потрібно не менше доби дотримуватися дієти, відмовитися від куріння і вживання алкогольних напоїв. Для дослідження беруть венозну кров. Виявлення антитіл відбувається за допомогою методу непрямої імунофлюоресценції. Аналізи часто здають в лабораторії «Інвітро», де проходять подвійне підтвердження — медичне та технологічне.

Свідчення

Виконання аналізу на наявність антитіл до парієнтальних клітин шлунка проводиться у таких випадках:

  • хронічний гастрит з атрофією слизової, пов’язаної з аутоімунним процесом;
  • збільшення розмірів еритроцитів;
  • множинні сегменти в нейтрофілах;
  • печіння в руках і ногах;
  • порушення когнітивних функцій;
  • неефективність лікування виразкової хвороби традиційними методами;
  • рак шлунка.

Норми показників

Антитіла до парієнтальних клітин шлунка: нормиРозшифрує діагностичні показники лікуючий лікар.

Відсутність аутоімунного процесу підтверджується тим, що антитіла не виявлені. Відхилення від норми у здорової людини може спостерігатися при гострих вірусних або бактеріальних респіраторних інфекціях. Разом з антитілами до слизової шлунка необхідно визначати внутрішній фактор, адже тільки у разі виявлення діагноз може бути підтверджений. За відсутності цієї речовини встановлюється аутоімунний гастрит і наявність перніціозної анемії, пов’язаної зі зниженням рівня вітаміну В12. Підвищені показники фактора вказують на пошкодження імунними комплексами парієтальних клітин шлунка.

Причини відхилень

Спровокувати аутоімунний процес можуть такі захворювання:

  • перніціозна анемія;
  • гастрит;
  • цукровий діабет;
  • аутоімунний тиреоїдит;
  • залізодефіцитна анемія;
  • міастенія гравіс;
  • синдром Шегрена;
  • вітіліго;
  • гіпопаратиреоз.

Аутоімунні захворювання відносяться до хронічних і повільно прогресуючим патологій.

Існує спадкова схильність до недуги та ураження слизової шлунка. Тому наявність родича з цими відхиленнями збільшує ризик ураження парієтальних клітин. Захворювання частіше вражає молодих жінок. Спровокувати хворобу може тривалий стрес або гормональні порушення. Негативний вплив чинять шкідливі звички, що підвищують ризик розвитку аутоімунного процесу.