Антибіотики при панкреатиті у дорослих, лікування запалення підшлункової залози

Зміст

• Коли доцільні протимікробні препарати?
• Достоїнства і недоліки антибіотиків
• Правила застосування антибіотиків
• Антибіотики при гострому панкреатиті
• Для чого потрібні антибіотики при хронічному панкреатиті
• Характеристика найбільш вживаних антибіотиків
• Як захиститися від негативної дії антибіотиків?

Призначення антибіотиків при панкреатиті пов’язано з поєднанням запалення, викликаного виділенням зайвих ферментів, расплавляющих тканина, з приєднаною інфекцією з кишечника, жовчного міхура.

При цьому ризик зараження значно зростає і панкреатит ускладнюється септичним станом, перитонітом, забрюшинным абсцесом чи флегмоною. Важкий перебіг запалення підшлункової залози спостерігається в кожному п’ятому випадку. Визначити, який препарат необхідно приймати в конкретному випадку може тільки лікар.

Коли доцільні протимікробні препарати?

До антибактеріальних препаратів слід ставитися з належною увагою в зв’язку з можливими побічними властивостями, пригніченням кишкової флори. Тому для призначення антибіотиків повинні бути чіткі свідчення. До них відносяться:

• отримання при обстеженні незаперечних даних про запальному процесі у залозистих тканинах, сусідніх органах (холецистит), кишечнику;
• застій жовчі, дискінезія жовчного міхура і проток;
• ризик поширення інфекції і бактеріальних ускладнень, який зростає за наявності холангіту, кіст в тілі залози, панкреонекрозу;
• підозра на розрив головної протоки в залізистої тканини;
• поява ознак перипанкреатита (запалення в оточуючих тканинах).

В даний час заборонено застосовувати антибіотики в профілактичних цілях.

Підшлункова залоза пов’язана кровообігом з сусідніми органами, інфекція може поширюватися контактним шляхом за загальним протоку, жовчних шляхів

Достоїнства і недоліки антибіотиків

Підбір антибіотиків вимагає знань механізму дії. Придушити патогенну флору іншими препаратами неможливо. Згаяний час призведе пацієнта з гострим панкреатитом до некрозу і смертельного результату від важкої інтоксикації, з якої практично неможливо впоратися іншими ліками.

До негативних проявів належать:

• можливість розвитку гіперчутливості з алергічними проявами (висип на шкірі, свербіж, набряк обличчя, нежить, приступ задухи);
• токсична дія на печінку та нирки при перевищенні дозування, на тлі прийому пацієнтом алкогольних напоїв;
• небажане посилення дії інших медикаментів, які приймає пацієнт (наприклад, розріджують кров);
• запаморочення, нудота, порушення слуху часто викликані дією антибіотиків на вестибулярний апарат мозку;
• порушення балансу кишкової флори призводить до необхідності після курсу антибіотиків приймати пробіотики і пребіотичні препарати для відновлення травлення.

Антибіотики — особливий вид лікарських препаратів. Вони виходять з природного або синтетичного сировини. Діють на живі мікроорганізми. Різні класи відрізняються за механізмом впливу. Найбільш сильні засоби вбивають патогенні мікроби.

Інші — порушують обмін речовин, побудова клітинних мембран і цим настільки дезорганізують метаболізм, що створюють неприйнятні для життя мікроба умови.

На жаль, препарати здатні впливати і на потрібну мікрофлору, клітини нервової системи, печінки, нирок. Токсичні речовини ускладнюють роботу внутрішніх органів людини, викликають отруєння і вимагають додаткового очищення організму.

До недоліків лікування антибіотиками відноситься можливість викликати стійкість патогенної флори. Скоріше це справа звикання мікроорганізмів, але в результаті з можливих препаратів втрачаються цілі класи. Проблема резистентності вивчається вченими всього світу.

Як і інші ліки, антибіотики здатні викликати алергічну реакцію у індивідуального пацієнта. При високій частоті алергенності препарати виключаються з практики.

Перед застосуванням антибіотика необхідно поставити пробу на чутливість для запобігання можливої алергії

Правила застосування антибіотиків

Лікування панкреатиту антибіотиками проводиться у відповідності з загальними правилами терапії. Якщо відсутні дані про мікроорганізмів, що викликали запальний процес, призначаються препарати широкого спектру дії. При отриманні висновку бак аналізу на флору застосовується найбільш оптимально діючий антибіотик.

Перед застосуванням ставиться внутрішньошкірна проба для виявлення підвищеної чутливості організму і запобігання алергічної реакції. Дозування розраховується на вагу та вік хворого.

Антибіотики при панкреатиті у дорослих і дітей призначаються курсом 7-10 днів, самостійно скорочуючи або подовжуючи терміни лікування пацієнти завдають своєму організму непоправної шкоди, оскільки втрачається чутливість до вибраного препарату.

Необхідно враховувати відповідність форми введення станом хворого, у важких випадках рекомендується тільки ін’єкційний метод (внутрішньом’язово та внутрішньовенно) через блювання, низькою всмоктування в кишечнику, таблетовані ліки пацієнти п’ють при поліпшенні стану.

Кратність прийомів обумовлена необхідністю підтримання в організмі постійної достатньої терапевтичної дози, тому лікар орієнтується на дані про швидкості накопичення і виведення. Враховується принцип взаємодії препаратів, посилення або протилежного напрямку впливу.

Не застосовуються антибіотики, що володіють високою токсичною дією на печінку, нирки. Антибактеріальні препарати використовуються в комплексній схемі лікування.

Про наявність інфекційного ускладнення лікар може судити з підвищення температури у пацієнта, посилення больового синдрому.

Призначення декількох лікарських засобів потрібно контролювати за їх спільним ефекту

Антибіотики при гострому панкреатиті

Патологічні зміни при гострому панкреатиті починаються з застою секрету, що містить потужні ферменти всередині залозистої тканини, розвитку самопереварювання органу. У відповідь в очеревині скупчуються імунні клітини, що забезпечують асептичне (без участі мікробів) запалення для відмежування процесу.

Обстеження підшлункової залози

Але знаходяться поруч в кишечнику умовно патогенні мікроорганізми (кишкова паличка), користуючись нагодою ослаблення захисних властивостей, перетворюються в серйозних збудників інфекційного запалення і ускладнюють перебіг панкреатиту.

Від організму людини потрібні додаткові зусилля для боротьби, яких у нього немає. У такій ситуації допомогти можуть тільки антибактеріальні засоби. Використовуються препарати широкого спектру дії. Вони вводяться внутрішньовенно і внутрішньочеревно.

При гострому процесі результативність лікування і результат хвороби багато в чому залежать від початку лікування антибіотиками. Відстрочене застосування загрожує життю пацієнта.

Для чого потрібні антибіотики при хронічному панкреатиті

Хронічний панкреатит протікає менш важко, але кожне загострення супроводжується підвищеною активністю патогенної мікрофлори і захоплює все нові ділянки підшлункової залози. При цьому в запальний процес втягуються жовчний міхур, протоки, дванадцятипала кишка, шлунок, печінка.

Першими уражаються навколишні тканини (перипанкреатит). У таких випадках необхідно передбачити активну протидію мікроорганізмів.

Препарати призначаються в стадії загострення:

• Ампіокс,
• Аугментин,
• Амоксицилін,
• Амоксиклав,
• Левоміцетин,
• Цефоперазон,
• Цефуроксим,
• Цефіксим.

Про ефективність судять по нормалізації температури, відсутність болю, відновлення стільця. Перед застосуванням бажано виділити бактеріологічним методом найбільш значимий збудник або змішану мікрофлору для вибору оптимального антибіотика. Проводиться посів жовчі, шлункового соку. Обов’язково підтверджується чутливість до препарату.

Якщо даних за приєднання інфекційного запалення немає, то призначати антибіотики не має сенсу, лікування проводиться ферментними та іншими препаратами

Характеристика найбільш вживаних антибіотиків

Вибір форми (таблетки або ін’єкції) визначається тяжкістю стану пацієнта. Інші особливості враховуються при індивідуальному призначенні препарату. При гострому запаленні застосовують найбільш сильні антибіотики.

Цефотаксим — напівсинтетичний цефалоспорин III покоління, випускається тільки у флаконах у порошкоподібному вигляді для розведення і введення внутрішньом’язово або внутрішньовенно, ефект починається через 30 хвилин і триває 12 годин, знищує бактерії, блокуючи життєво важливі ферментні системи, надає негативну дію на згортання крові, тому протипоказаний при схильності до кровотеч.

Доксициклін — випускається в таблетках, капсулах і ампулах, пригнічує синтез білка в бактеріях, відноситься до групи тетрациклінів, відрізняється більшою активністю і меншим ураженням нормальної кишкової флори, підсилює токсичну дію на печінку, тому не застосовується при прояви печінкової недостатності, що викликає побічні ефекти з порушенням слуху, зору, нервової системи.

Цефтріаксон — випускається тільки для застосування в ін’єкціях, як Цефотаксим входить до групи напівсинтетичних цефалоспоринів III покоління, серед негативних ефектів слід враховувати дію на гемопоез (синтез клітин крові), посилене відкладення солей у жовчі, запалення кишечника.

Ампіокс — випускається в капсулах і флаконах для ін’єкцій, діючою речовиною є комбінація Ампіциліну та Оксациліну, входить в групу пеніцилінів, відповідно має негативним впливом на кровотворення, підсилює дію антикоагулянтів.

У поєднанні з сечогінними засобами сильніше виявляються негативні властивості

Всі перераховані препарати протипоказані при вагітності, лактації, не призначаються маленьким пацієнтам. Застосовують за невідкладними показаннями, але після лікування вимагатимуть відновлення кишкового травлення.

Серед таблетованих антибіотиків, що застосовуються при хронічному панкреатиті можна вважати ефективними. Азитроміцин — синтетичне похідне Еритроміцину, пригнічує синтез білка у клітинах бактерій різного типу. Проте здатний викликати у людини нудоту, блювання, порушення зору, гальмування вироблення лімфоцитів крові. Після припинення прийому залишається в крові пацієнта ще на 5-7 днів.

Абактал — препарат входить до групи фторхінолонів, діє на ДНК мікроорганізмів, володіє великим спектром поразки. Обережно призначається пацієнтам з атеросклеротичним ураженням судин мозку, перенесеним порушенням мозкового кровообігу, епілептичним синдромом, нирковою та печінковою недостатністю, протипоказаний у віці до 18 років, при гемолітичній анемії.

Сумамед — активним компонентом препарату служить азитроміцину дигідрат, відповідно всі властивості збережені і посилені, дітям призначається після 12 років в залежності від ваги, обережно підбирається дозування пацієнтам з аритміями, серцевою недостатністю, міастенією.

Ципролет А — являє собою комбінацію Тинідазолу та Ципрофлоксацину. Показаний при змішаній інфекції. Обережно призначають при атеросклерозі судин головного мозку у літніх людей, психічних захворюваннях, епілепсії. Протипоказаний при гострій порфірії, захворюваннях крові, віком до 18 років, вагітним.

Читайте також:
Симптоми і лікування алкогольного панкреатиту
Прогноз при аденокарциномі підшлункової залози

Як захиститися від негативної дії антибіотиків?

Для усунення негативного впливу антибіотиків на кишечник рекомендується поєднувати лікування з прийомом препаратів, що містять корисні бактерії (пробіотики). До них відносяться:

• Біфідумбактерин,
• Біфіформ,
• Лактобактерин,
• Лінекс,
• Аципол,
• Гастрофарм.

Лікарські засоби з пребіотичним дією не містять самих мікроорганізмів, але покращують їх засвоєння, харчування і розмноження кишкової середовищі. Тому одночасно пацієнтам рекомендується курс Максилака, Lb17, Мультидофилуса плюс.

За рахунок пребіотиків забезпечуються енергією корисні бактерії пробіотиків

Призначена дієта при панкреатиті також дозволяє максимально убезпечити органи від негативної дії антибіотиків. Гострий процес вимагає короткочасного голодування (1-3 дні) з прийомом тільки відвару шипшини, мінеральної води без газу. Потім протягом тижня пацієнту дозволяються:

• рідкі протерті каші на воді;
• сухі білі сухарі;
• рідкий кисіль;
• рисовий або вівсяний відвар;
• рідке картопляне пюре без масла.

Надалі вирішуються м’ясні страви з провареного і прокрученного м’яса, овочеві супи, вершкове масло суворо дозовано. Харчування для пацієнта з хронічним панкреатитом часто дозволяє обійтися без ліків.

Перехід при посиленні болю на строгу дієту сприяє розвантаженню підшлункової залози і запобігання запалення. Антибіотикотерапія — небезпечний напрямок лікування. Тому до прийому препаратів слід ставитися обережно з урахуванням протипоказань і доцільності.