Гастрит        28 Лютого 2018        1272         Коментарі Вимкнено до 32 тиждень вагітності і болить низ живота, причини болю

32 тиждень вагітності і болить низ живота, причини болю

Зміст

  • Апендицит
  • Коліт
  • Проктит
  • Ентерит
  • Сигмоидит

Причин того, чому на 32 тижні вагітності болить низ живота, досить багато. Зокрема, на цьому терміні гестації ризик її мимовільного переривання невисокий, але, все ж, не виключений. І тоді, крім тягнуть болів внизу живота, у жінки з’являються кров’янисті виділення.

Лікування спрямоване на збереження дитини. Використовуються препарати з категорії спазмолітиків, гормональні засоби і обов’язково призначається постільний режим.

Друга за небезпеки причина – передчасне відшарування плаценти. Для неї характерні сильні болі внизу живота і розвиток масивного кровотечі. Це вказує на відторгнення дитячого місця в нижньому сегменті. При діагностуванні стану рекомендовано екстрене розродження шляхом кесаревого розтину.

Але болями внизу живота під час вагітності виявляються і різні патології шлунково-кишкового тракту. Це можуть бути:

  • апендицит;
  • коліт;
  • проктит;
  • ентерит;
  • сигмоидит.

Апендицит

Тридцять друга гестационная тиждень небезпечна розвитком апендициту, але, згідно зі статистикою, гостре запалення червоподібного відростка виникає не більше ніж 0,5–4% всіх вагітних.

Причиною патології найчастіше стає вплив естрогенів на лімфатичні тканини апендикса. Не виключається і механічна теорія, зокрема, роздратування придаток сліпої кишки, збільшилася в розмірах матки або його перегин, який спровокував порушення місцевого кровообігу.


Гострий апендицит на пізніх термінах вагітності розвивається відносно рідко

Клінічна картина стану описується наступними симптомами:

  • З’являється раптова біль внизу живота. Може відчуватися як ріжуча, нападоподібний або у вигляді колік. Поширюється на праве підребер’я. Болючість може бути незначною. Посилюється в положенні лежачи на правому боці;
  • Спостерігається підвищення температури тіла до субфебрильних показників – 37,1…38,0 °С;
  • Блювота і нудота фіксуються в окремих випадках;
  • Під час огляду і промацування живота жінка відчуває болючість в його правій частині.

Типовими симптомами, що вказують на розвиток гострого апендициту у вагітних, стають:

  • симптом Брендо. Жінка відчуває біль у правій частині живота при пальпації вагітної матки зліва;
  • симптом Тараненко. Посилення хворобливості в положенні лежачи на правому боці;
  • симптом Іванова. Під час пальпації сліпої кишки відзначається болючість в області пупка, а також догори і донизу від нього. Захоплюється ліва клубова область;
  • симптом Тараненко-Богдановою. В положенні лежачи на лівому боці болю слабшають.

Лікування захворювання можливо лише хірургічним шляхом. Відстрочка операції можлива не більш ніж на 2 години.

Оперативне втручання проводиться двома способами. Перший – класична апендектомія під загальним знеболенням. Як анестетиків використовуються ШВЛ і міорелаксанти. Другий –
лапароскопія. Більш бажана на цьому гестаційному терміні маніпуляція.

Передчасне переривання вагітності при розвитку гострого апендициту відбувається 4-6% від усіх наявних випадків. Причиною може ставати післяопераційний інфікування, розвиток гарячкових станів, психоемоційне перенапруження, висока внутрічеревний тиск та травмування матки.

Максимально високий ризик викидня припадає на другу – третю і сьому післяопераційні добу. За це жінці рекомендований постільний режим протягом тижня і носіння бандажа. При відсутності загрози переривання вагітності шви видаляються на 10 – 12 добу після операції. Виписка здійснюється через 2 тижні.

Коліт

Під час вагітності причиною розвитку коліту – запалення слизової товстого кишечника – може ставати навіть легка форма кишкової інфекції, оскільки через зниження імунного захисту організм жінки максимально вразливий.

Симптомами коліту можуть ставати:

  • ниючі болі в області пупка, внизу живота, що поширюються на клубову область і посилюються при ходьбі, перед і після звільнення кишечника;
  • зміна стільця. Число дефекацій збільшується до чотирьох – десяти разів за добу. Стілець рідкий/напіврідкий зеленого кольору і огидного запаху, може містити слиз, кров;
  • не виключено підвищення температури тіла.


Спровокувати розвиток коліту може навіть легка кишкова інфекція

З метою підтвердження коліту жінці призначається загальний аналіз крові і розгорнуте дослідження калових мас. Також може рекомендуватися ендоскопічне дослідження. Рентген заборонений.

При відсутності адекватної станом хворої терапії гострий коліт може трансформуватися в виразкову форму. І навіть ставати причиною формування хвороби Крона – важко протікає патології, що вражає ШЛУНКОВО-кишкового тракту на всій його протяжності, починаючи від ротової порожнини і закінчуючи прямою кишкою.

Медикаментозне лікування підбирає спеціаліст, спираючись на дані отриманих аналізів. До прийому можуть призначатися:

  • препарати з категорії антибіотиків;
  • адсорбуючі засоби;
  • обволікаючі слизові ШКТ ліки;
  • пробіотики, необхідні для усунення дисбіозу;
  • спазмолітики (використовуються для зняття болю).

Обов’язковим пунктом лікування стає дотримання принципів дієтичного харчування. При колітах показаний стіл № 4. Він повністю виключає:

  • білокачанну капусту, свіжу випічку, цукерки і т. д., тобто всі продукти, що підсилюють процеси бродіння і газоутворення;
  • смажені/копчені/гострі страви;
  • жирні бульйони;
  • консервацію.

Їжа повинна бути протертою і теплою. Харчування дробове до 7 разів на добу невеликими порціями.

Проктит

Розвитку запалення прямої кишки у вагітних жінок – проктиту – сприяє значне ослаблення імунного захисту і присутність одного з провокуючих захворювання факторів. Це інфекції ШКТ вірусного походження, запалення ШКТ, спровоковане бактеріями, паразитарні інфекції, патології з категорії ЗПСШ, а також травми слизової кишечника.


Причиною розвитку проктиту може ставати неправильно складений раціон

У групу ризику розвитку патології вагітних жінки входять з кількох причин:

  • часті запори, викликані фізіологічними причинами;
  • здавлювання кишечника збільшується в розмірах маткою.

Симптоматика проктиту виглядає наступним чином:

  • болі внизу живота, що віддають у пряму кишку, крижі і промежину;
  • погіршення загального самопочуття;
  • слабкість;
  • підвищення температури тіла;
  • виділення з прямої кишки слизу з домішками крові;
  • складності з дефекацією.

При появі перших ознак запалення жінці рекомендується отримати кваліфіковану медичну консультацію. Діагностика захворювання передбачає ректальне дослідження прямої кишки, проведення ректоскопии, копрограми, ендоскопії. Також необхідно зробити бакпосів калу на яйця глистів, паркан біоптату для подальшого дослідження.

Лікування передбачає дотримання дієти, що виключає гостру, пряну і жирну їжу. Вона стає причиною додаткового подразнення запаленої слизової ШКТ. Також необхідно відмовитися від свіжих овочів і фруктів, а також солодощів.

Медикаментозні засоби призначає лікар. При діагностуванні виразкового проктиту жінку госпіталізують. Хірургічне лікування призначається при ускладненні патології парапроктитом, звуженням просвіту прямої кишки і т. д.

Ентерит

Причиною розвитку гострої форми ентериту – запалення тонкого кишечника – під час вагітності стають:

  • інфекція ШКТ вірусного або бактеріального походження;
  • інтоксикація кишечника;
  • підвищений вміст в раціоні жінки важкої їжі;
  • алергічна реакція на продукти або медикаменти.


У деяких випадках ентерит можуть провокувати гельмінти

Клінічна картина патології представлена сильною діареєю, підвищеним газоутворенням, переймоподібними болями в пупкової області. Скарги пацієнта проявляються зниженням показників АТ, утворенням на поверхні язика білого нальоту, появою відмітин зубів по краях. При пальпації сліпої кишки чути шум і сплеск (ознака ентериту по Образцову). Симптоматика особливо посилюється у вечірній час.

Діагностика ентериту включає огляд і пальпування живота. Це дозволяє встановити попередній діагноз. Лікар призначає копрограму, проведення абсорбційних тестів з метою виявлення синдрому мальабсорбції, бактеріологічний аналіз калових мас (необхідний для виявлення дисбіозу або кишкової інфекції) і біохімію крові.

У виняткових випадках може призначатися ендоскопія тонкого кишечника з парканом біоптату (живих тканин для подальшого дослідження). Лікування патології залежить від тяжкості її перебігу. При легкій і середній формі жінці буде показано дотримання дієти – вагітність зберігається.

У важких випадках можливі внутрішні кровотечі, некротізація окремих сегментів кишкового тракту, формування виразок та їх перфорація (прорив). За подібних обставин збереження плоду неможливо.

Гостра важко протікає форма ентериту лікується в умовах стаціонару. Схема медикаментозної терапії індивідуальна в кожному конкретному випадку.

Сигмоидит

Сигмоидит являє собою запальний процес, захоплюючий сигмовидну частина ободової кишки. Причиною запалення стає функціональна недостатність кишечника, дисбіоз або неправильне харчування. Все це є причиною застою калових мас, що і призводить до патології.


Запалення сігми – найбільш часто діагностується захворювання ШКТ, під час вагітності сигмоидит може формуватися в результаті активного стискання вагітною маткою кишечника

Розрізняють кілька типів сигмоидита. Це:

  • катаральний;
  • ерозивний;
  • виразковий.

Ознакою розвитку сигмоидита стає біль у животі. Основна локалізація – його ліва частина. Досить часто запалення сигмовидної кишки жінки плутають з поперековим остеохондрозом, оскільки болі можуть поширюватися на поперекову область і віддавати в ліву ногу.

Відносно рідко біль може відчуватися у правій частині живота, що пояснюється підвищеною рухливістю сигмовидної кишки. Типовою ознакою сигмоидита стають болісні позиви до дефекації. При цьому кал практично повністю відсутня. Після спорожнення кишечника хвора не відчуває полегшення.

Лікування захворювання починається з дотримання суворої дієти. Як і при всіх патологіях кишкового тракту, жінці призначається стіл №4.

Медикаментозне лікування передбачає призначення таких груп препаратів:

  • антибіотики – дозволяють зняти хворобливу симптоматику за рахунок знищення патогенного збудника;
  • анальгетики та спазмолітики;
  • седативні та в’яжучі препарати.

Терапія захворювання тривала, але при дотриманні рекомендацій загрози для виношування сигмоидит не представляє. Лікуванням усіх патологій ШКТ, що розвинулися під час вагітності, повинен займатися фахівець. Самостійна поставка діагнозу і призначення лікування може мати серйозні наслідки як для жінки, так і виношуваного плода.