Діагностика        06 Вересня 2018        738         Коментарі Вимкнено до Види, причини і лікування аортального пороку серця

Види, причини і лікування аортального пороку серця

Така патологія, як аортальний порок серця, може формуватися у пацієнта або вроджено, або придбані. Хвороба може в малій або більшою мірою впливати на роботу всіх органів і систем (і гемодинаміку в тому числі) в залежності від ступеня її тяжкості. У матеріалі нижче розглянемо види аортального серцевого пороку і способи лікування цих патологій.

Зміст

  • Що таке порок аортального клапана?
  • Види аортального пороку
    • Аортальний стеноз
      • Класифікація по тяжкості
      • Лікування
    • Аортальна недостатність
      • Класифікація по тяжкості
      • Лікування
    • Комбінована форма
      • Класифікація
      • Лікування
  • Профілактика аортального пороку

Що таке порок аортального клапана?

Аортальним серцевим вадою називають усі патології серця, при яких відзначається деформація будови стулок клапана або недостатність його роботи. Вади аортального клапана може проявлятися по-різному, що тягне за собою різні симптоми і, відповідно, різне лікування. Код аортальних вад по МКБ — I35.0–I35.9, в цей діапазон входять всі можливі аортальні вади серця.

Види аортального пороку

Кардіологи всього світу класифікують аортальні вади серця в залежності від дисфункції відділу серця. Вірніше, в залежності від того, яким саме чином порушена робота клапана. Види серцевих вад, пов’язані саме з роботою аортальних стулок, наведені нижче.

Аортальний стеноз

При такому пороці серця двостулковий аортальний клапан має дефект у вигляді зрощення (стенозу), деформації або кальцинозу своїх стулок. В результаті такого аномального будови відбувається звуження гирла аорти. А це, в свою чергу, провокує зменшений викид кровотоку в неї і подальшу прогресуючу перевантаження. Як результат, відбувається гіпертрофія лівого серцевого шлуночка через задерживающейся в ньому крові і подальше розтягнення стінок камери. Пізніше у пацієнта в зоні лівого шлуночка і лівого передсердя підвищується тиск. Потім формується застій крові в малому колі кровообігу.

Важливо: якщо аортальне отвір звужений незначно, пацієнт може навіть не помічати змін у роботі серця. При цьому аортальний стеноз називають доброякісним серцевим вадою.

Формується стенозування або вроджено, або внаслідок перенесених хвороб. Примітно те, що у дітей у віці до 10 років аортальний стеноз може ніяк не проявлятися. Патологія діагностується вже в старшому віці, коли ознаки серцевої недостатності стають більш явними.

Придбаний аортальний стеноз формується унаслідок ревматизму або перенесених інфекційних хвороб. В цьому випадку відбувається ущільнення сполучної тканини в зоні аортального клапана. В обох випадках діагноз вноситься в історію хвороби пацієнта.

Класифікація по тяжкості

Ступінь тяжкості стенозу класифікують залежно від площі наявного тунелю клапана:

  • Легка ступінь — від 1,5 см2 і більше.
  • Ступінь помірна — 1,5–1 см2.
  • Важка ступінь — менше 1 см2.
  • Важливо: при цьому нормою для отвори аортальних стулок є площа 2,5 см2.

    Лікування

    Тактика лікування при дегенеративному пороці аортального клапана розрізняється залежно від ступеня тяжкості патології. При легкій і помірній стадіях вади пацієнту не показана яка-небудь медикаментозна терапія. Тут працюють лише загальні рекомендації щодо зниження фізичної активності та постійному контролю роботи клапана через Ехокг або ЕКГ. Також рекомендовано відмовитися від шкідливих звичок з метою підтримки нормальної роботи серця. Для зміцнення серця можна застосовувати народні способи лікування, але тільки з згоди лікуючого кардіолога.

    При важкому ступені стенозу пацієнтам призначають такі лікарські препарати:

  • Бета-адреноблокатори знижують потребу серця в кисні і роблять його роботу більш економічною.
  • Діуретики, прибирають зайву рідину з організму.
  • Вазодилататори, що знижують тиск на судинні стінки і поліпшують кровообіг.
  • Антагоністи кальцію, що запобігають потраплянню кальцію в серцеві клітини (показані при підвищеному АТ).
  • Хірургічне втручання проводять з метою балонного розширення гирла аорти або з метою імплантації клапана-протеза. Частіше використовують силіконовий або металевий протез.
  • Важливо: Оперативне втручання проводять пацієнтам старше 30 років. У більш молодому віці операція показана тільки в тому випадку, якщо відзначається різке погіршення стану хворого.

    Аортальна недостатність

    Даний вид пороку є другим по частоті і зустрічається в основному у чоловіків. При мітральному-аортальної недостатності у пацієнта визначають неповноцінну роботу стулок клапанів. В результаті такої порушеною функціональності клапана порушується гемодинаміка в цілому. Тобто частина крові через наявну щілину в стулках клапана повертається назад в ліву серцеву камеру. В результаті лівий шлуночок з часом розтягується і збільшується в об’ємі.

    Якщо вада формується вроджено, то у плода можуть виникнути такі дефекти:

    • відсутність однієї стулки клапана;
    • наявність отворів у клапанних стулок;
    • дистрофія однієї з них.

    Також порок даного виду буває і набутим, формується після перенесених стрептококових або стафілококових інфекцій, або ж на тлі автоімунних процесів.

    Класифікація по тяжкості

    В залежності від об’єму крові, що надходить у зворотному порядку лівий серцевий шлуночок, всі типи аортальної недостатності класифікують так:

  • Ступінь I. Закид не більше 15% загального об’єму крові.
  • Ступінь II. Занедбаність 15-30 % загального об’єму крові.
  • Ступінь III. Занедбаність 30-50 % від загального обсягу.
  • Ступінь IV. Занедбаність більш 50 % від всього об’єму крові надходить.
  • Важливо: ознаки і симптоми такого серцевого пороку виражаються в тій чи іншій мірі в залежності від ступеня патології.

    Лікування

    У випадку I та II ступеня патології лікувати пацієнта медикаментозно не потрібно. Тут кардіолог лише відстежує стан пацієнта через регулярні проведення апаратних досліджень, таких як електрокардіограма (ЕКГ), УЗД серця. Показано деяка зміна способу життя з виключенням надмірних фізичних навантажень і повного викорінення всіх шкідливих звичок.

    У випадку, якщо у пацієнта діагностують аортальную недостатність третього – четвертого ступеня, може бути показана деяка медикаментозна корекція роботи серця. Подібна лікарська терапія швидше і підтримуюча стабілізуюча, ніж исправляющая ситуацію. В якості медикаментів призначають такі препарати:

    • Діуретики. Виводять зайву рідину, що ускладнює роботу серця. Знижують артеріальний тиск. Частіше це «Фуросемід», «Торасемид» та ін.
    • Антагоністи кальцію. Ці лікарські засоби перешкоджають проникненню кальцію в усі без винятку клітини серця. В результаті знижують АТ і нормалізують ритм хворого серця. Призначають «Фалипамил», «Анипамил» або ж «Верапаміл».
    • Бета-адреноблокатори. Запобігають спазмування судин, оптимізують процес кровообігу. Призначають «Метопролол», «Пропранолол» або «Карведилол», «Целипролол».
    • Вазодилататори. Нормалізують процес гемодинаміки і кровообігу, а також значно знижують артеріальний тиск. Показано «Діазоксид», «Гідралазин» та ін.

    Важливо: Всі препарати повинен призначати тільки лікуючий кардіолог. Самостійне лікування в цьому випадку може спричинити за собою вкрай непередбачувані і неприємні наслідки.

    Оперативне втручання для лікування аортальної недостатності показане у таких випадках:

  • Збільшення об’єму лівого шлуночка на 6 см і більше.
  • Значне погіршення стану пацієнта навіть при 2-го ступеня пороку.
  • 4-ая ступінь аортальної недостатності навіть при постійному стабільному стані пацієнта.
  • Порушення у функціонуванні лівого серцевого шлуночка.
  • Для поліпшення стану пацієнта використовують дві методики оперативного втручання:

  • Постановка клапанного протеза. Показана при 4-го ступеня пороку. Ставлять в основному металевий або силіконовий протез.
  • Внутрішньоаортальна балонна контрпульсация. Передбачає виконання операції в разі незначної деформації клапанних аортальних стулок.
  • Комбінована форма

    Така патологія може поєднувати відразу і стеноз просвіту аорти, і дистрофічні деформації стулок мітрального або аортального клапана. Дана патологія значно погіршує стан здоров’я пацієнта, що виражається в таких ознаках та симптомах:

    • постійна задишка;
    • синюшність верхньої частини тіла (ціаноз);
    • кровохаркання;
    • порушене серцебиття;
    • кровотечі носом.

    Класифікація

    При сочетательной (комбінованою) формою серцевого аортального пороку виявляють п’ять стадій стану пацієнта:

  • Стадія 1. У більшості випадків у пацієнта немає жодних скарг. Діагностують невелику гіпертрофію лівої серцевої камери. Гіперплазія стінок правого і лівого шлуночків не виявляється.
  • Стадія 2. На тлі відсутності хворобливості і дискомфорту за грудиною у пацієнта ліва серцева камера має великі розміри, ніж у цілком здорової людини.
  • Стадія 3. Відзначається різка гіпертрофія лівої серцевої камери. У пацієнта виявляють помірну коронарну недостатність.
  • Стадія 4. Виявляють вже недостатність лівого серцевого шлуночка. У пацієнта виявляють набряк легенів. Можливі часті напади астми.
  • Стадія 5. На тлі виниклих порушень відзначається серйозний збій гемодинаміки великого кола кровообігу.
  • Лікування

    Лікують комбінований аортальний порок або медикаментозно (якщо домінує недостатність аортального клапана в 1-2-ої стадії), або хірургічним шляхом при домінуванні стенозу в тій чи іншій мірі. Крім того, операцію виконують в тому випадку, якщо у хворого діагностують коронарну хворобу.

    Також пацієнту з комбінованою недостатністю показана профілактика інфекційного ендокардиту.

    Профілактика аортального пороку

    Всі профілактичні заходи щодо запобігання аортального пороку серця ділять на первинні і вторинні. До первинних, тобто запобігає порок, відносять ведення здорового способу життя з виключенням шкідливих звичок, своєчасне і повне лікування від інфекційних хвороб, а також статеве життя з перевіреним партнером.

    Вторинні заходи профілактики передбачають стабілізацію стану пацієнта на тлі вже поставленого діагнозу. Тобто пацієнт повинен перебувати на диспансерному обліку, контролювати стан роботи серця і дотримуватися всіх рекомендації лікаря. Протипоказаннями є шкідливі звички і надмірна фізична активність.

    Пороки серця аортального типу першого – другого ступеня не погіршують якість життя пацієнта, але вимагають постійного контролю над станом його здоров’я. При третьою – п’ятою стадіях патології пацієнт повинен обачніше ставитися до себе і свого здоров’я. Прогноз при такій серцевої патології в цілому сприятливий, але лише за умови своєчасного й адекватного лікування.