Найчастіше біль в попереку виникає у зв’язку із захворюваннями чи травмами хребетного стовпа. Однак, так званий «відбитий» біль, наприклад, у попереку може бути наслідком захворювань органів черевної порожнини та малого тазу. Бувають і зворотні випадки, коли ушкодження хребта супроводжуються іррадіацією болю у внутрішні органи: нирки, кишківник, шлунок тощо.
Різновиди болю в попереку
Біль в попереку різниться за інтенсивністю та своїм проявом залежно від причин, які його викликають. Найпоширеніші види больових відчуттів такі:
- • Гострий біль. Як правило, слідує за отриманням травми або при гострій фазі будь-яких захворювань. Найчастіше тісно пов’язана з руховою активністю та вщухає у стані спокою.
- • Тупий, ниючий біль. Ці види можуть виникати незалежно від рухів і доставляти дискомфорт навіть у стані спокою. Артрити та артрози, радикуліт – поширені причини такого болю.
- • Біль, що іррадіює. Пов’язаний із відображенням нервових імпульсів. Може вказувати на такі захворювання як остеохондроз, грижа міжхребцевого диска, стеноз хребетного каналу та інших.
Причини болю в спині в області попереку
Болі в попереку виникають при пошкодженні хребетного стовпа внаслідок травм, неправильної постави, носіння неправильного взуття. Або з віком – як наслідок дегенеративних процесів у тканинах хребта. Прийнято розділяти гострий та хронічний біль у спині. Так званий “простріл” спини, або люмбаго, – це напад сильного болю, що виникає в результаті надлишкового навантаження (“зірвало спину”) або переохолодження (“продуло спину”). Біль хронічного характеру називають люмбалгією.
Найчастіше біль у попереку може бути викликаний такими причинами:
- Міжхребетна грижа поперекового відділу хребта. Одна з найчастіших причин болю. Випинання драглистої частини міжхребцевих дисків здавлює нервові коріння і викликає сильний біль у попереку.
- Остеохондроз поперекового відділу хребта – загальне погіршення стану тканин хребта, витончення міжхребцевих дисків. Половина всіх випадків остеохондрозу локалізується саме в ділянці попереку.
- Стеноз хребетного каналу, тобто його звуження в результаті дегенеративних процесів у хребті, наприклад, через остеохондроз або грижу.
- Різке затискання нервових корінців внаслідок високого навантаження на спину. Характеризується сильним гострим болем, обмеженням рухливості, неможливістю розігнутися.
- М’язова напруга, міофасціальний синдром або фіброміалгія. Дуже часта причина болю. Знімається з допомогою масажних технік.
У деяких випадках біль у попереку може вказувати на проблеми з внутрішніми органами: нирками, підшлунковою залозою та іншими. Тому встановлення діагнозу обов’язково включає комплексне обстеження, що дозволяє виключити проблеми з внутрішніми органами.
Діагностика та обстеження болю в попереку
Залежно від симптомів та зібраного анамнезу лікар-невролог може призначити різні діагностичні заходи. Вони можуть включати:
- Зовнішній огляд із особливою увагою до проблемної зони.
- МРТ.
- Рентгенографія.
- УЗД.
Після вивчення та розшифрування результатів знімків лікар ставить діагноз та призначає індивідуальний комплекс процедур.
Лікування болю в попереку
У клініці «Вертебра» використовуються сучасні методики, що дозволяють позбутися больового синдрому та усунути причину проблем з поперековим відділом хребта. Прямо в день звернення та діагностики наші лікарі можуть скласти план лікування та розпочати процедури. Найбільшу ефективність показують такі методики:
- • Мануальна терапія.
- • Остеопатія.
- • Фізіотерапія. Такі методики як електрофорез, ударно-хвильова терапія та інші апаратні впливи на хребет та м’язи спини дозволяють нормалізувати локальний кровообіг, усунути больовий синдром, покращити харчування тканин, уражених захворюванням.
- • PRP-терапія.
- • Ін’єкційні процедури.
- • Лікувальний масаж.
- • Лікувальна фізкультура.
Після завершення лікування в деяких випадках потрібний реабілітаційний період. Він проходить під суворим контролем наших лікарів та допомагає швидко повернутися до нормального способу життя без болю. Конкретний комплекс лікувальних методик, які застосовуватимуться для пацієнта, визначається після проведення діагностики індивідуально.
