Хірургічне втручання при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки включає в себе проведення ваготомії. Процедура передбачає висічення блукаючого нерва (основного стовбура або гілки), що дозволяє зменшити секрецію соляної кислоти в шлунку. Це сприяє загоєнню зниженню кислотності і благополучного загоєнню виразок.
Зміст
- 1 Що являє собою операція?
- 2 Види ваготомії шлунка
- 3 Свідчення
- 4 Протипоказання
- 5 Підготовка
- 6 Анестезія та доступ
- 7 Техніка операції
- 8 Відгуки
- 9 Ускладнення
Що собою являє операція?
Відкриття цього методу належить кільком ученим (Броді, Экснер, Бірхер), які ще з 1814 року доводили позитивний ефект у лікуванні виразок слизової оболонки шлунка.
Практичне використання ваготомії сталося в 1943 році американським хірургом Лестером Драгстером. Після цього метод удосконалювався і дозволив виділити кілька різновидів ваготомії.
З розвитком фармацевтичної промисловості та появи нових типів ліків, що регулюють вироблення соляної кислоти, ваготомія втратила свою популярність. У 1993 році на конференції Єльського університету було прийнято рішення про скасування цього типу операцій в якості методу лікування виразок.
Види ваготомії шлунка
Застосування різних методик проведення операцій дозволило збільшити ефективність лікування для різних груп пацієнтів.
Класифікація проводиться за такими ознаками:
Повнота виконання (успішність) операції визначається зниженням рівня кислотності. Зазвичай для визначення цього показника застосовуються тести і рН-метрія шлункового вмісту. Якщо показник кислотності знаходиться в межах 5, оперативне втручання вважається успішним.
Свідчення
Незважаючи на відносно нечасте застосування в сучасній медицині цього методу, за медичними показаннями може знадобитися проведення ваготомії певним групам пацієнтів.
В основному така операція проводиться в наступних випадках:
- При відсутності ефекту від терапевтичного лікування.
- При непереносимості застосовуваних противиразкових препаратів.
- При частих рецидивах хвороби.
- При кровотечі або перфорації виразок (використовується у поєднанні з іншими техніками).
У деяких випадках ваготомія використовується в якості альтернативи дорогому і тривалого медикаментозного лікування. Якщо немає медичних протипоказань, така методика дозволить ефективно усунути виразку шлунка або дванадцятипалої кишки.
Протипоказання
Операція потребує попередньої підготовки, а також відсутності протипоказань.
До них відносяться:
- Важкий стан пацієнта.
- Сильне ожиріння (3-4 ступеня).
- Інфекційні та запальні процеси в організмі.
- Високий ризик крововтрат при несвертиваемості крові.
- Захворювання органів травлення на тлі зниженої кислотності шлунка.
- Синдром Золлінгера –Еллісона (пухлина підшлункової залози, що провокує виділення шлункового секрету).
- Нейрогенна атонія кишечника (порушення функції передміхурової цього органу).
В екстрених ситуаціях, коли без ургентної допомоги пацієнт може померти, список протипоказань не досліджується.
Підготовка
Якщо операція планова, підготовка проводиться у відповідності з звичайним протоколом, але включає і спеціальні дослідження.
Що необхідно зробити перед операцією:
- Здати загальний і біохімічний аналіз крові.
- Перевірити наявність запального процесу в організмі.
- Перевірка згортання крові.
- Рентген легенів для виключення туберкульозу та інфекційних захворювань.
- ЕКГ та консультації кардіолога при необхідності.
- Огляд терапевта.
- Фіброгастродуоденоскопія для визначення місця знаходження виразки і можливих пошкоджень шлунка.
- Перевірка кислотності шлунка (рН-метрія).
- Визначення наявності бактерії хелікобактер пілорі.
- Контрастна рентгеноскопія шлунка з барієм.
При екстреному проведення операції необхідно враховувати необхідність можливого переливання крові, застосування відновлювальних плазму крові розчинів, а також реанімаційні методи.
Анестезія та доступ
Проведення операції передбачає застосування загального ендотрахеальної наркозу.
Мається на увазі абдомінальний або торакальний доступ.
Другий варіант використовується при повторних оперативних втручаннях, коли великий ризик утворення спайок черевної порожнини.
Зараз все більшого поширення отримав метод лапароскопії, що дозволяє виконати маніпуляцію з мінімальним втручанням в організм. Період відновлення в цьому випадку значно скорочується, як і можливі післяопераційні ускладнення.
Тривалість операції залежить від типу процедури і становить від двох до п’яти годин.
Техніка операції
Щоб зменшити ризик можливих ускладнень, розроблено кілька методик виконання таких операцій. Підбираються вони індивідуально, залежно від тяжкості ураження і очікуваної користі для пацієнта.
Типи ваготомії:
Альтернативою є медикаментозне лікування з дотриманням жорсткої дієти і спеціальних фізіотерапевтичних процедур.
Відгуки
Завдяки своєчасному втручанню і виконання рекомендацій лікарів, прогноз для пацієнтів, які перенесли ваготомію шлунка досить сприятливі.
За відгуками і клінічними даними, ускладнення в післяопераційному періоді виникають тільки у 5-30% хворих, причому у більшості випадків повторне оперативне втручання не потрібно, проблема вирішується медикаментозною терапією.
Ускладнення
Однією з причин зниження випадків використання ваготомії є високий ризик ускладнень. До них відноситься поява шлункового кровотечі, перфорації або переродження виразки або стеноз воротаря.
Вага ці стану потенційно небезпечні для життя пацієнта, тому ваготомія зараз використовується в екстрених випадках, коли ризик для пацієнта при невтручанні значно більше.
Ваготомія шлунка активно використовувалася в терапії виразкової хвороби у середині минулого століття. Сучасний розвиток медицини і вивчення причин виникнення ушкоджень слизової оболонки шлунка, що дозволило розробити куди більш успішні методики зцілення таких хвороб.
Зараз актуальність застосування ваготомії не так висока. В основному мова йде про екстрених випадках, а також застосування в разі неефективності терапевтичних методів лікування.
