Інфекційні захворювання сечовивідних шляхів лікують, переважно, з застосуванням антибіотиків і уроантісептіков. Але є ще одна група засобів, які ефективно борються з запальним процесом – сульфаніламіди. Одним з представників є засіб Уросульфан, яке призначається проти нефриту і циститів.
Зміст
- 1 Уросульфан – опис
- 1.1 Склад
- 1.2 Форма випуску
- 2 Принцип дії
- 3 Показання до застосування
- 4 Інструкція
- 5 Побічні ефекти
- 6 Протипоказання
- 7 Особливі вказівки
- 8 Аналоги
- 9 Відгуки
Уросульфан – опис
Препарат Уросульфан виробляється підприємством Тюменський хіміко-фармацевтичний завод в Росії. Його ціна, в середньому, становить 440 рублів за одну упаковку. Засіб використовується для внутрішнього прийому в урології, також може застосовуватися зовнішньо, у вигляді інстиляцій і навіть для внутрішньовенного введення.
Склад
Активним компонентом кожної лікарської форми є сульфакарбамид – речовина з групи сульфаніламідів.
Форма випуску
В аптеках можна зустріти таблетки 500 мг в блістерах по 12 штук, а також порошок, розфасований в пакети по 1 р.
Опис препарату Уросульфан
Принцип дії
Сульфакарбамид при проникненні в організм дає потужне антимікробну дію. Він працює бактеріостатично – блокує процес засвоєння бактеріальними клітинами параамінобензойної кислоти, змінює синтез фолієвої кислоти. Зазначені речовини потрібні клітинам для продукції піримідинів та пуринів. Без цих елементів ріст бактерій зупиняється, вони гинуть.
Найбільш чутливі до сульфакарбамиду кишкова паличка і стафілококи – основні збудники урологічних інфекцій. Також ліки негативно позначається на інших життєдіяльності інших грамнегативних, грампозитивних мікробів.
Уросульфан створює достатню концентрацію активної речовини в сечі, що допомагає йому працювати і на місцевому рівні. Сульфакарбамид швидко абсорбується в ШЛУНКОВО-кишкового тракту, виводиться з сечею, частково переробляється печінкою. В органах сечовидільної системи речовина не накопичується.
Показання до застосування
Найбільш часто Уросульфан призначається при цистит та уретрит – запалення слизової сечового міхура, уретри. Також серед показань до його прийому значаться гострі, підгострі інфекції нирок, сечоводів, ниркових балій – пієліти, цістопіеліти, нефрити, пієлонефрити. Ще препарат показаний при гідронефрозі, який протікає в ускладненій формі (з інфекційним компонентом).
Інструкція
Таблетки призначені для прийому перорально, всередину. Перед початком лікування слід виконати бакпосів сечі з метою визначення чутливості мікробів до сульфакарбамиду. На практиці терапія гострих захворювань нирок, сечового міхура нерідко починається відразу з подальшою оцінкою клінічної ефективності.
Прийом Уросульфан ведеться за 30 хвилин до їди або через 2 години після їжі. Таблетки слід запивати достатньою об’ємом води. Разова доза дорослим – 0,5-1 г, число прийомів – 3-5/добу. Курс триває 6-14 днів, не більше. Максимальна добова доза – 7 р. Дітям дозування підбирається лікарем індивідуально, вона може становити 1,0-2,5 г на добу, поділити дозу потрібно на 4-5 прийомів.
Порошок Уросульфан використовують лише в умовах медичного закладу, дозування визначає лікар залежно від виду, тяжкості патології. Форми застосування порошку – внутрішньовенні уколи, промивання уретри та сечового міхура розчином, присипання інфікованих ран.
Побічні ефекти
Серед побічних дій нерідко спостерігаються алергічні реакції у вигляді свербежу, почервоніння, плями на шкірі, висипів та кропив’янки. Можливі диспепсичні явища – нудота, болі в животі, шлунку, здуття живота, метеоризм. Рідше зустрічаються запаморочення, головні болі, тахікардія, порушення сну, задишка. У низки пацієнтів фіксуються порушення складу периферичної крові, переважно, у формі нейтропенії або лейкопенії.
Протипоказання
Препарат заборонений до прийому при другій і більше стадії хронічної ниркової недостатності, при захворюваннях крові, схильності до падіння рівня лейкоцитів, при порфірії. Забороною на терапію Уросульфаном є гіперчутливість до сульфакарбамиду та інших сульфаніламідів. Препарат не приймають при лактації, вагітність, у віці до 3 років.
Особливі вказівки
Препарат не можна пити разом з коштами на основі фолієвої кислоти, оскільки останні послаблюють дію сульфакарбамида. Також зменшення лікувального ефекту відзначається при спільному застосуванні з Новокаїном, Анестезином.
Посилення побічних дій спостерігається при вживанні таблеток одночасно з такими препаратами:
- Левоміцетин;
- Бутадіон;
- Бутамід;
- Букарбан;
- цитостатики;
- імуносупресори;
- антикоагулянти.
Уросульфан посилює ефект від прийому протисудомних, гіпоглікемічних засобів. Неправильно обрана доза у алергіків здатна викликати сильні реакції гіперчутливості, в тому числі анафілактичний шок. Категорично забороняється приймати засіб спільно з алкоголем!
Аналоги
Найбільш дешевим аналогом вважається препарат Ко-Тримоксазол (25 рублів), що має у складі сульфаметоксазол. Також до аналогів відносяться кошти Норсульфазол, Етазол, Сульфадимезин.
Відгуки
Лікарі позитивно відгукуються про препарат, зазвичай терапевтичний ефект помітний вже після 1-2 діб прийому таблеток. І все-таки фахівці відзначають наявність в аптеках більш доступних за ціною таблеток, а також препаратів, що мають менший список побічних дій.
Низьку ефективність засіб показує при загостреннях довгостроково поточного циститу – інфекція виявляється стійкою до дії сульфаніламідів.
Пацієнти часто скаржаться на регулярне поташнивание під час терапії Уросульфаном, особливо ті, що мають хронічний гастрит і дуоденіт. Алергія має місце рідко, в основному, у дітей, тому їм призначати цей засіб рекомендується тільки в крайньому випадку.
