Гіпертонічна хвороба відноситься до числа найбільш поширених серцево-судинних патологій. Згідно з офіційними статистичними даними, на цю недугу в даний час діагностовано у кожного десятого жителя планети у віці до 55 років і кожного другого представника старшого покоління, які вже відсвяткували свій 55-річний ювілей.
При цьому хвороба вражає переважно громадян розвинених країн світу, що пов’язано з поганою екологічною ситуацією, неякісним харчуванням, швидким ритмом життя. У сучасній медичній практиці лікарі розділяють декілька видів гіпертонії, які прийнято класифікувати за стадії, ступеня тяжкості та групи ризику. Отже, який вигляд має загальноприйнята класифікація гіпертонічної хвороби?
Зміст
- Стадії гіпертонічної хвороби
- Ступеня ГБ
- Групи ризику
- Особливості форм захворювання різної тяжкості
- Гіпертонія 2 ступеня ризик 2
- Гіпертонія 2 ступеня ризик 3
- Гіпертонія 3 ступеня ризик 2
- Гіпертонія 3 ступеня ризик 3
- Гіпертонія 3 ступеня ризик 4
Стадії гіпертонічної хвороби
Стадія гіпертонічної хвороби виражає, наскільки патологічний процес укорінився в організмі людини і «заволодів» органами-мішенями, спровокувати грубі порушення в їх функціональності. Всього виділяють три стадії гіпертонічної хвороби:
I стадія – зміни з боку органів-мішеней відсутня;
II стадія – уражається переважно один (рідше кількох) орган-мішень;
III стадія – порушення діагностуються у кількох органах серцево-судинної і внекардиальной сфери, які супроводжуються розгорнутою клінікою захворювань, асоційованих з гіпертонією.
Тоді як при першій стадії захворювання об’єктивні ознаки ураження органів відсутні, друга характеризується їх наявністю на тлі відсутності симптомів і скарг з боку пацієнтів. Для другої стадії недуги характерні:
- лівошлуночкова гіпертрофія, яка визначається виключно за даними результатів інструментального дослідження;
- звуження артерій сітківки;
- наявність порушень інтими сонних артерій (ущільнення стінки) і поява перших атеросклеротичних нальотів на їх внутрішній поверхні;
- мікроальбумінурія та незначне підвищення рівня креатиніну в урині.
При третій стадії ГБ відзначається значне погіршення у функціонуванні органних структур типу «мішені» та прогресування патологічного процесу в цілому. На даному етапі захворювання нерідко має місце гіпертонічний криз з усіма його наслідками:
Ступеня ГБ
Ступені артеріальної гіпертензії оцінюють тяжкість стану пацієнта за середніми показниками його тиску. Згідно цієї класифікації, прийнято виділяти:
- оптимальний артеріальний тиск – для середньостатистичної людини воно становить показник 120/80 мм рт. ст.;
- нормальний рівень АТ – тиск знаходиться в межах 121-129/81-84 мм рт. ст.;
- високий нормальний АТ– 130-139/85- 89 мм рт. ст.;
- гіпертонія 1 ступеня тяжкості або м’яка – 140-159/90-99 мм рт. ст.;
- гіпертонічна хвороба 2 ступеня або виражена – рівень тиску піднімається до 160-179/100-109 мм рт. ст.;
- гіпертонічна хвороба 3 ступеня (тяжка) – діагностуються критичні показники тиску понад 180/110 мм рт. ст.
Групи ризику
Виділяють чотири основних групи ризику гіпертонічної хвороби:
I – група низького ризику;
ІІ — група середнього ризику;
III — група високого ризику;
IV – група дуже високого ризику.
При оцінці груп ризику гіпертонічної хвороби лікарі використовують певну шкалу градацій, назва якої стратифікація. Вона включає в себе фактор ризику розвитку ГБ, ураження органів-мішеней та наявність асоційованих з гіпертонією патологічних станів.
До факторів ризику, згідно стратифікації, відносяться:
Серед уражень органів-мішеней слід зазначити гіпертрофії лівих відділів серця, ультразвукові ознаки потовщення судинної стінки, поява незначної кількості білка та креатиніну в урині. Ці ознаки характерні для гіпертонічної хвороби 2 ступеня, головний симптом якої – ураження коронарних судин з розвитком загрудинний болів.
Особливості форм захворювання різної тяжкості
Кожна ступінь недуги з певною градацією ризику має свої особливості. Коротко про них може розповісти таблиця:
Гіпертонія 2 ступеня ризик 2
Патологічний стан відноситься до числа недуг середнього ступеня тяжкості і протікає на тлі 
атеросклерозу коронарних судин з вираженими болями стенокардыйноно характеру. Ризик 2 при артеріальній гіпертензії 2 ступеня частіше діагностується у представниць жіночої статі і супроводжується формуванням серйозних порушень з боку серцево-судинної системи.
Патологія є сприятливим ґрунтом для розвитку гіпертонічних кризів. В залежності від того, де виникає ураження, виділяють наступні типи криз:
- набряковий, коли опухають століття і спостерігається підвищена сонливість;
- нервово-вегетативний з рядів вегетативних розладів;
- судомний, при якому виникає тремтіння мускулатури.
Людина, що страждає гіпертонією 2 ступеня ризик 2, зберігає працездатність. Така категорія пацієнтів при правильному догляді і виборі тактики лікування може спокійно працювати, за винятком професій, які вимагають застосування фізичної сили. При даній формі захворювання рекомендовано обмеження заняттями спортом. Недуга при відсутності адекватної терапії нерідко ускладнюється набряком м’яких тканин і внутрішніх органів, інфарктом, інсультом і може мати летальний результат.
Гіпертонія 2 ступеня ризик 3
Цей варіант клінічного перебігу хвороби супроводжується серйозними порушеннями з боку органів-мішеней. Основні зміни діагностуються в товщі міокарда, головному мозку та ренальної сфері.
З підвищенням ризику гіпертонія 2 ступеня провокує поступову трансформацію міокарда із збільшенням його гіпертрофії. Це веде до розвитку застійних явищ в зоні лівого шлуночка, порушення провідності серця, виникнення атеросклеротичних уражень коронарних судин і, як результат, інфарктного стану. Судини нирок під впливом підвищеного тиску з часом склерозуються, що суттєво впливає на їх функціональність.
Через зниження якості мозкового кровообігу можуть розвиватися інсульти, а також стани, які супроводжуються порушенням розумової активності і деменцією. Нерідко такі пацієнти просять звільнення від роботи, пов’язаної з психоемоційними навантаженнями.
Гіпертонія 3 ступеня ризик 2
Захворювання дуже небезпечно. Воно асоційоване не тільки з порушенням функції органів-мішеней, але і з виникненням гіперглікемії, гломерулонефриту і запалення підшлункової залози.
При 3 ступені тиск підвищується до 180/110 мм рт. ст. і погано піддається корекції за допомогою гіпотензивних препаратів. Такі пацієнти потребують комбінованому лікуванні з постійним спостереженням у кардіолога.
При даній формі гіпертонічної хвороби виникають такі ускладнення:
Гіпертонія 3 ступеня ризик 3
Загрозлива життю пацієнта і вкрай важка форма патологічного стану з високою летальністю на протязі 10 років з моменту діагностування недуги. Тиск понад 180/110 мм рт. ст. провокує складні порушення з боку ренальных канальців і головного мозку і веде до розвитку недостатності серця і нирок.
Гіпертонія 3 ступеня ризик 3 – часта причина геморагічних інсультів з летальністю близько 50-60%.
Гіпертонія 3 ступеня ризик 4
Головний критерій цієї форми захворювання – порушена робота всіх органів-мішеней з утворенням функціональних розладів, важко сумісних з життям. Дана ступінь гіпертонії характеризується стійким підвищенням тиску понад 180/110 мм рт. ст.,
Що згодом призводить до виникнення грубих дефектів у функціонуванні внутрішніх органів, серед яких ниркова та серцева недостатність, деменція і енцефалопатія, інфаркт міокарда і постінфарктний кардіосклероз з різними формами порушення серцевого ритму, складні патології органу зору, аневризма аорти та інші.
Прогноз при даному виді гіпертонічної хвороби оцінюється як несприятливий, а найскладніше наслідок (крім летального результату) – це інвалідність на тлі важкої форми інсульту з порушенням рухової активності і випаданням чутливості.
