Струс головного мозку , за сучасним, можна охарактеризувати як легку форму черепно-мозкової травми. Воно виникає при ударі, падінні або сильному струшуванні голови, наприклад, при автомобільній аварії. У таких випадках захисна рідина не здатна запобігти переміщенню мозку та подальшому контакту з черепом.
Струс головного мозку є функціонально оборотним станом без органічних ушкоджень. Воно призводить до порушення нейронних зв’язків та роботи нервових клітин, а також погіршення живлення мозку через судинні спазми та зміну складу обволікаючої рідини (ліквору).
Цей стан частіше зустрічається у чоловіків, але вони легше переносять його наслідки. Більшість випадків пов’язані з побутовими травмами, а особливо небезпечними періодами вікові від 8 до 18 років. Незважаючи на потенційно несприятливий перебіг захворювання, прогноз загалом сприятливий. При своєчасному лікуванні повне одужання можна досягти протягом кількох тижнів. Однак, ігнорування погіршення стану та надія на його самостійне покращення може призвести до серйозних ускладнень.
Класифікація струсу головного мозку включає 3 ступеня:
- Легка (1-я) ступінь – пацієнт зберігає свідомість. Симптоми струсу головного мозку: запаморочення, головний біль, нудота, втрата орієнтації. Видима патологія триває зазвичай трохи більше 20 хвилин, потім самопочуття відновлюється.
- Середня (2-я) ступінь – хворий також залишається при свідомості. Симптоми аналогічні першому ступені, але тривають більше 20 хвилин. Можлива нетривала втрата пам’яті.
- Тяжкий (третій) ступінь – втрата свідомості, яка може бути короткою (до 5 хвилин) або тривалою. Також спостерігається ширша втрата пам’яті. Інші симптоми включають відсутність апетиту, безсоння та швидку стомлюваність. Симптоми можуть тривати до двох тижнів.
Ознаки струсу головного мозку
Ознаки струсу головного мозку включають характерні порушення функцій організму, які можна поділити на три категорії. До соматичних (фізіологічних) симптомів відносяться:
- Запаморочення навіть при нерухомості пацієнта, що пояснюється порушенням циркуляції крові в вестибулярному апараті.
- Дзвін у вухах.
- Пульсуючий головний біль.
- Нудота і можливе блювання (зазвичай разова).
- Порушення роботи вестибулярного апарату.
- Нечіткий зір, роздвоювання картинки, поява “мушок” перед очима.
- Чутливість до звуків чи світла підвищується.
- Прискорене дихання та серцебиття (тахікардія).
Основні симптоми
Основними поведінковими та емоційними симптомами є загальна слабкість та швидка стомлюваність навіть при невеликому фізичному навантаженні. Пацієнт постійно сонливий, важко засинає і спить довше, ніж звичайно. Він може бути в стані депресії, дратівливим і постійно турбуватися. Когнітивні симптоми включають уповільнені рухи, погану координацію та незв’язне мовлення. Свідомість тимчасово неясна, увага розконцентрована, виникають проблеми із запам’ятовуванням.
Перша допомога при струсі головного мозку – укласти потерпілого на горизонтальну поверхню та негайно викликати бригаду швидкої допомоги. Підкласти подушку під голову потерпілого та розстебнути комір для забезпечення вільного доступу кисню.
Якщо потерпілий непритомний, його необхідно повернути на правий бік, щоб запобігти можливому задиханню блювотою. Також слід контролювати пульс та, можливо, надавати невідкладну допомогу до приїзду медичної бригади (штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця).
Лікування струсу
Лікування струсу головного мозку проводиться в неврологічному або нейрохірургічному відділенні госпіталю зазвичай протягом 3-5 або 7 днів. Пацієнту призначається суворий постільний режим. Після поліпшення стану хворий виписується та продовжує відвідувати невролога амбулаторно протягом кількох тижнів.
Медикаментозне лікування включає застосування знеболювальних препаратів для зняття болю, препаратів для усунення запаморочення, безсоння та тривоги. Терапія спрямована на полегшення симптомів.
Порушення рекомендацій лікаря або відсутність лікування можуть призвести до ускладнень: посттравматична епілепсія, менінгіт, енцефаліт або посткоммоційний синдром.
