Діагностика        07 Серпня 2018        47         0

Щоденник сечовипускань: діагностичне значення, як вести дитячий і дорослий, результати

Патологічні процеси в сечостатевому відділі часто провокують затримки сечовипускання, імперативні позиви на звільнення сечового міхура і нетримання урини. Для з’ясування причин розвитку, часу прояву аномального відхилення урологи рекомендують пацієнтам вести щоденник сечовипускання.

Зміст

  • 1 Щоденник сечовипускань
  • 2 Діагностичне значення
  • 3 Як правильно вести
  • 4 Результати

Щоденник сечовипускань

Процедура відноситься до доступним і інформативним способом отримання інформації про поведінку сечового міхура, режим сечовипускання. Щоденник заповнюється протягом трьох діб підряд або з перервами в декілька днів.

У нормі кількість сечовипускань, за які звільняється від скопилася урини орган, не повинно перевищувати восьми разів. Чоловіча стать в нічний час відвідує санвузол не більше одного разу, жіночий – не прокидається.

Щоденник рекомендується хворим з частими позивами, висновком сечі маленькими порціями, при гіперактивності сечового міхура. Урологи призначають процедуру, як дорослим, так і дітям – при різних відхиленнях в нормативному поведінці сечостатевого відділу.

Діагностичне значення

Щоденник сечовипускань: діагностичне значення, як вести дитячий і дорослий, результатиДокументацію заповнює сам пацієнт або батьки, якщо її ведення призначене для малюків. Зазначені відомості дозволять узагальнити інформаційні дані, припустити джерело нестабільного поведінки сечового міхура.

Урологи рекомендують заповнення таблиць:

  • при поллакіурії — прискорене звільнення сечового міхура, аж до 15 за добу;
  • странгурии – необхідності додаткового напруження м’язів черевного преса в момент сечовипускання;
  • при всіх типах енурезу та імперативних позивах;
  • ніктурії – патології, при якій нічний діурез переважає над денним.

Як правильно вести

Фахівці рекомендують дотримуватися наступних правил при зборі інформації про стан організму:

Заповнювати таблицю необхідно починати з ранку, відразу ж після пробудження. Записи ведуться цілий день, а при необхідності, доповнюються інформацією про нічні відвідини санвузла. Повне час заповнення однієї сторінки – одну добу. Якщо пацієнт прокидається о шостій ранку, то наступний день відлічується з наступних шести годин ранку.

Весь день заповнюється інформація про випитої рідини. При неможливості точного визначення обсягів допускається внесення приблизних цифр. Основна міра – це стандартний 200 мл гранований стакан.

Кожне сечовипускання відбувається з обов’язковим вимірюванням виділилася біологічної рідини. Для простоти виміру можна застосовувати спеціальний стакан з мірними поділками або спеціалізовану медичну ємність, яка набувається в аптечних мережах.

Дітей садять на горщик, після процедури спеціальним стаканом вимірюють об’єм сечі. При заповненні щоденника в умовах робочого місця можна використовувати одноразові стаканчики стандартних розмірів. У них входить 200 мл рідини.

Обов’язково записують випадки нетримання урини і кількість вийшла рідини. Пацієнт не повинен забувати вказувати в щоденнику інформацію про витрачені за добу прокладках.

Там же вказують джерела мимовільного виділення сечі – фізична, рухова активність, кашель, сміх, біг, стрибки, зміна положення тіла – перехід з горизонтального у вертикальне, статеві контакти.

Обсяги використовуваної за день рідини – крім чаю, кави та напоїв в них включені перші страви. Хворий не повинен забувати записувати кількість і час нестерпних позивів до звільнення сечового міхура.

Щоденник дорослого і дитячий ведеться три дні – використання протягом однієї доби не дасть повної картини стану сечового міхура. Допускається робити проміжки – записувати інформації з проміжком у кілька днів.

При відвідуванні консультації фахівця необхідно взяти його з собою.

Зразок бланка щоденника сечовипускань
Щоденник сечовипускань: діагностичне значення, як вести дитячий і дорослий, результати

Результати

Наданий лікаря щоденник дозволяє оцінити кількість щодня вживаної рідини, середньодобову інформацію про частоту сечовипускання. Доктор проводить паралель між денними і нічними походами в туалет, розподілом діурезу протягом 24 годин виводиться вночі урина не повинна перевищувати 30% від усього обсягу добового.

Записи дозволяють підтвердити гіперактивність сечового міхура, встановити характер енурезу – стресовий, змішаний, імперативний. Урологи рекомендують не проводити самостійного аналізу отриманої інформації – діагностикою повинен займатися лікар.