Вакцинація проти дифтерії вкрай необхідна. Адже 70 відсотків не щеплених хворих без термінового лікування вмирають. Розвиток інфекції швидкоплинно: піднімається температура, щільні плівки в горлі і носоглотці розростаються буквально за півгодини, і людина задихається до появи медичної допомоги. Щеплення від дифтерії дітям дозволяє повністю уникнути такого результату повністю.
Рекомендуємо прочитати статтю: «Дифтерія у дітей ознаки і лікування захворювання«.
Зміст
- 1 Чим прищеплюють проти дифтерії?
- 2 Коли необхідно проводити імунізацію?
- 3 Щеплення від дифтерії: чи є протипоказання до вакцинації?
- 4 Можливі ускладнення?
Чим прищеплюють проти дифтерії?
Вакцинацію проти небезпечного інфекційного захворювання проводять в дитячому віці. Компоненти вакцини стимулюють захисні сили організму на вироблення антитоксинов. При правильному графіку імунізації гарантується довічний захисний ефект. Тобто захворювання не буде загрожувати людині протягом усього життя.
Вакцина буває трьох типів:
Раніше застосовувалася також моновакцини від дифтерії АД-М, але тепер її майже не використовують. Використання комплексних препаратів простіше і практичніше. Адже і правець, дифтерія бояться одного і того ж речовини – гідроксиду алюмінію. Сучасна фармацевтика дозволяє поєднати інгредієнти двох вакцин в один препарат без шкоди для здоров’я. А малюкам не доводиться робити болючі уколи двічі.
Коли необхідно проводити імунізацію?
Ін’єкції роблять дітям раннього віку згідно з календарем щеплень:
- В 3 місяці;
- В 4,5 місяці;
- В 6 місяців.
Повна сприйнятливість організму до дифтерії формується після введення трьох доз препарату. Але для підтримки імунітету ревакцинацію слід проводити в 1 рік і 6 місяців, у 7 років і 14 років. Наступні ревакцинації необхідні дорослим людям кожні 10 років.
Потрібна щеплення дитині, яка перехворіла на дифтерію? Якщо дитина пережив захворювання в дитинстві, набутий імунітет йде в залік, як перша вакцинація. У тому випадку, якщо зараження відбулося після першої ін’єкції, одужання від недуги буде розглядатися як друга вакцинація. Подальші процедури імунізації ведуться за графіком календаря щеплень.
Важливо! Зазвичай після другої обов’язкової ін’єкції заразитися дитина вже не може, або перенесе хворобу в дуже легкою, непомітною формі.
Ін’єкцію роблять маленькій дитині під лопатку або в стегнову м’яз. Для дітей після 6 років і дорослих рекомендовано введення глибоко під шкіру, щоб препарат подіяв швидше.
Щеплення від дифтерії: чи є протипоказання до вакцинації?
Препарати проти таких інфекцій, як дифтерія і правець, створюються в лабораторних умовах і проходять безліч перевірок. Використовувані компоненти викликати хвороба в дитини не можуть – той же дифтерійний токсин береться вже нежиттєздатним. Головне, дотримуватися приписи лікаря.
Важливою перевагою, яке має імунізація проти дифтерії, є мала кількість протипоказань. Від щеплення відмовляються лише в рідкісних випадках індивідуальної непереносимості препарату. Іноді доводиться відкласти вакцинацію. Це відбувається, якщо:
- У дитини підвищена температура;
- Дитина заразилася респіраторної або кишковою інфекцією;
- У нього загострилося хронічне захворювання;
- Проявилися екзема або діатез.
Як тільки температура спаде, інші гострі ознаки підуть, вакцинацію можна провести.
Побічні дії можна очікувати тільки в тому випадку, якщо не виявлена індивідуальна гіперчутливість до препарату вакцини. Щоб цього уникнути, варто проконсультуватися з лікарем педіатром, з’ясувати особливості пропонованого препарату, можливі побічні явища, графік проведення імунізації.
Можливі ускладнення?
Реакція на щеплення в більшості випадків не виходить за рамки норми. Звичайно, у дітей можуть виникнути неприємні постпрививочные відчуття. Але ці так звані ускладнення дуже швидко проходять, абсолютно не позначаючись на здоров’ї малюка. Ні анафілактичного шоку, ні летальних випадків після ін’єкції АДС не було ніколи.
До постпрививочным реакцій можна віднести:
- Почервоніння шкіри в ділянці уколу;
- Припухлість в цьому ж місці, що викликає біль при натисканні;
- Легкий розлад шлунка;
- Сильне потовиділення;
- Нежить;
- Сонливість і млявість.
Хворобливі відчуття можуть зберігатися протягом тижня після проведення ін’єкції, особливо у маленьких діток з ніжною шкірою. Припухлість буде залишатися до тих пір, поки засіб не піде в кровотік. У рідкісних випадках може з’явитися невелика гулька на місці уколу. Її поява означає, що голка потрапила в підшкірну клітковину. Це не небезпечно, але вузлику для розсмоктування необхідно час. Через місяць він зникне.
Важливо! Іноді у дітей після щеплення з’являється температура. Зазвичай підвищення не сильний, і знижувати медикаментозно його не потрібно. Однак якщо температура підвищилася більше 38 градусів або триває більше 2 днів після щеплення, краще проконсультуватися з лікарем.
Що стосується купання, то контакт з водою тут нічим зашкодити не може. Але зайвий раз чіпати, терти з милом і чесати місце уколу не варто, щоб не занести інфекцію і не деформувати ніжну шкірку.
Деякі батьки відмовляються від щеплення проти дифтерії. Дійсно, вони мають право це зробити, написавши відмову записку на ім’я завідувача профільного дитячого медустанови. Але чи потрібно це? Адже таким чином мами і тата ризикують життям своєї дитини. Крім того, у дорослому житті не привитому від дифтерії людині можуть відмовити в роботі в певних сферах діяльності, наприклад, освіті, медицині, харчовій промисловості.
Також рекомендуємо прочитати статті: «Щеплення від вітрянки дітям: коли ставити, її плюси і мінуси«, «Необхідна дітям щеплення від грипу і коли її ставлять«.
Про можливі протипоказання проконсультуйтеся з лікарем.
Будьте здорові!
