Реконструктивна пластика: види, показання, протипоказання, методи

Метою пластичної хірургії є надання частинах тіла естетичної привабливості. Однак при важких ушкодженнях – травмах, опіках, завдання стає більш масштабною: необхідно відтворити первісну форму тіла і повернути йому функціональність. Цим і займається реконструктивна пластика.

Зміст

  • 1 Що таке реконструктивна пластика
    • 1.1 Відмітні ознаки
    • 1.2 Свідчення
  • 2 Види операцій
    • 2.1 По спрямованості впливу
    • 2.2 По локалізації
  • 3 Що потрібно знати перед РП
    • 3.1 Протипоказання
    • 3.2 Матеріал для реконструкції
    • 3.3 Особливості проведення операції та реабілітації

Що таке реконструктивна пластика

Відмінні ознаки

rekonstruktivnaya plastika: vidy, pokazaniya, protivopokazaniya, metody266Реконструктивна хірургія є підвидом пластики. Відрізняється 3 основними ознаками:

  • характер операції – потрібно усунути дефект, не просто обезображивающий, а що заважає нормальній роботі органів. У цю категорію входять не тільки вроджені дефекти на кшталт «заячої губи», але й наслідки опіків, травм, тяжких хвороб. Під час оперативного втручання не просто видаляються шви, рубцева тканина, але і виробляється мікрохірургії нервів і судин з тим, щоб забезпечити функціональність відновленої ділянки;
  • причини – травматичне впливу і вроджені дефекти, які ведуть до часткової або повної втрати працездатності. Масивні пошкодження будь-якої тканини – м’язової, шкірної, неминуче призводять до дисфункції легень, серцево-судинної системи, нирок. У цьому випадку пластична операція не тільки повертає природний вигляд, але і попереджає появу внутрішніх патологій;
  • ще одна відмінність реконструктивної пластики – активна участь фахівців самого різного напрямку: стоматологів, отоларингологів, офтальмологів, гінекологів, ортопедів. Обумовлено це тим, що при звичайній ринопластики, наприклад, хірурга немає потреби відновлювати носову перегородку, а при проведенні реконструктивних операцій необхідно, в першу чергу, відновити функціональність.
  • Свідчення

    Показання до проведення операцій наступні:

    • вроджені дефекти;
    • глибокі опіки хімічні, термічні, електричні, та обмороження – 3-4 стадія;
    • злоякісні захворювання;
    • механічні травми – рани, розтрощення тканин, відриви фрагментів тіла – пальців, кінцівок, вуха;
    • наслідки операцій – сюди відносять усунення рубців і шрамів;
    • наслідки деяких захворювань – інфекційних і запальних, що призвели до появи дефектів органів і тканин;
    • численні доброякісні утворення на шкірі – видалення родимок і невусів, бородавок відносить до реконструктивної пластики;
    • ускладнення після пологів або вікові зміни, що призводять до деформації матки і промежини. У чоловіків до цієї категорії відносяться операції з фаллопластике – відновлення форми і довжини члена;
    • операції по зміні статі — з жіночого на чоловічий і з чоловічого на жіночий.

    Як правило, реконструкція проводиться в кілька етапів, так як зачіпає занадто великий обсяг кісткової та м’яких тканин. В період реабілітації пацієнт залишається під наглядом: перед кожним наступний кроком важливо домогтися повного відновлення.

    На відміну від загальної пластики реконструктивна в окремих випадках проводиться безкоштовно.

    Види операцій

    По спрямованості впливу

    rekonstruktivnaya plastika: vidy, pokazaniya, protivopokazaniya, metody267Реконструктивна пластика передбачає роботу не тільки з шкірною тканиною і м’язової, але і зі слизовими, сухожиллями, кістковою тканиною. За цією ознакою розрізняють стежать види РП:

    • корекція дефектів шкіри – застосовується для усунення грубих рубців, великих шрамів після хімічних і термічних опіків, післяопераційних швів. Сюди ж відносять видалення доброякісних утворень, «судинних зірочок», глибокої пігментації і тому подібного. Як правило, для ліквідації дефектів потрібна пересадка шкіри. Краще використовувати тканини самого пацієнта: фрагменти беруть з ділянкою невидимих під одягом – живота, сідниць, стегон;
    • реконструкція сухожиль – проводять для відновлення повністю або частково втраченого рухливості: вроджене недорозвинення сухожилля, контрактура, травматичне вплив. При важких ушкодженнях сухожиль замінюють штучним матеріалом;
    • корекція м’язових дефектів – відновлення тканини при недорозвиненні або втрати в результаті травм. Сюди ж входить іннервація м’язової тканини та усунення порушень у кровопостачанні – по суті, мікрохірургія судин. Недолік тканин може частково компенсуватися імплантатами або введенням філерів;
    • відновлення повністю або частково втрачених органів – вух, пальців, грудей, носа, також операції по усуненню невдало проведених пластичних корекцій і видалення розтяжок. Для реконструкції потрібно тканина донора;
    • виправлення вроджених дефектів – асиметрії рук і ніг, зрощених пальців, «вовчої пащі», «заячої губи», відсутніх вух та інше. Таке втручання відносять до найбільш складним, тут потрібен цілий ряд операцій.

    По локалізації

    Інша відома класифікація пов’язана з ділянкою роботи. Багато в чому вона збігається з видами звичайної пластики, але завжди передбачає участь фахівців по функціональності оперованого органу:

    • блефаропластика – зміна очного розрізу і геометрії століття. При реконструкції відновлюється частково або повністю втрачене повіку, а також виправляється нерівний край, що приводить до неповного закривання;
    • ринопластика – а, точніше кажучи, септопластика, тобто, корекція, при якій відновлюється або коригується носова перегородка. Операція здійснюється під наглядом ЛОР-лікаря;
    • отопластика – виправляється стан хряща і нарощується вушна раковина. При повній відсутності вуха використовується імплантат;
    • корекція щелепи – об’єднує пластику підборіддя, губ, шиї, передбачає активну співпрацю зі стоматологами. До цієї ж категорії найчастіше відносять виправлення вроджених дефектів, на кшталт «вовчої пащі»;
    • маммопластика – відновлення частково або повністю втрачених молочних залоз в результаті травми або операції. Практично завжди використовуються імплантати;
    • абдомінопластика – видалення рубців, післяопераційних швів, опіків і розтяжок в області живота. Поєднується з видаленням надлишків шкіри і жиру;
    • вагинопластика – корекція стінок піхви, матки, пластика великих і малих статевих губ тощо;
    • фаллопластика – корекція або відновлення статевого члена після операцій, травм або для ліквідації вроджених дефектів. Включає відновлення сечівника при необхідності, судинну хірургію;
    • корекція довжини і кривизни ніг – складна операція, спрямована на відновлення біомеханічної осі кінцівки. Включає і нарощування кісткової тканини, та імплантацію м’язової при необхідності, і заміну сухожиль у разі незворотних ушкоджень. Проводиться в кілька етапів і вимагає тривалої реанімації.

    Про реконструктивної пластики розповість відео нижче:

    Що потрібно знати перед РП

    До реконструктивної пластики звертаються тоді, коли іншого вирішення проблеми немає. Можливості в цій області не безмежні, але в багатьох випадках оперативне втручання дозволяє позбутися від інвалідності й повернутися до повноцінного життя.

    Протипоказання

    rekonstruktivnaya plastika: vidy, pokazaniya, protivopokazaniya, metody268В цілому реконструктивна пластика не є операцією з життєвими показаннями. Однак більшість видів корекції – відновлення суглобів, хрящової тканини та кісткової тканини, попереджає різноманітні патології внутрішніх органів, тому обмежень у цій галузі помітно менше, ніж при звичайній пластику.

    До таких належать:

    • серцево-судинна недостатність тяжкого ступеня;
    • онкологічні захворювання;
    • порушення згортання крові – на жаль, виключають хірургічне втручання;
    • цукровий діабет у важкій ступеня;
    • аутоімунні хвороби – винятки можливі, але вимагають ретельного попереднього обстеження і консультації з фахівцями;
    • тяжкі ушкодження печінки і нирок – заборонені операції у тих випадках, коли реконструктивна пластика не спрямована на виправлення негативного діючого фактора;
    • вагітність і період лактації – необхідність в операції визначається користю або ризиком для плоду. Так, до виправлення носової перегородки, якщо це викликає гіпоксію, вдаються і під час вагітності.

    Операції практично завжди вимагає загального наркозу. Дуже важливо встановити можливість його проведення.

    Матеріал для реконструкції

    Для відновлення частин тіла і органів застосовують як штучний матеріал, так і донорську тканину самого пацієнта. Другий спосіб є кращим, так як мінімізує ризик відторгнень. Однак у деяких випадках застосовувати його неможливо.

    Штучні імплантати для збільшення грудей, заповнення відсутньої м’язової тканини, відновлення хрящової і кісткової структури носа, кутів щелепи, виличної кістки, виконуються з нейтральних органічних матеріалів. Найбільш популярними є силікон, медпора – поліетилен, і пористий політетрафторетилен. Ці матеріали не викликають алергії і вкрай рідко відторгаються.

    В якості імплантатів з донорської тканини використовуються:

    • фрагменти м’язової тканини – досить рідкісний вид операції;
    • жирова тканина – застосовується при маммопластику, а також для виправлення кривизни ніг, заповнення відсутньої м’язової тканини при пластиці особи;
    • кістковий і хрящової матеріал – найчастіше попередником служать ребра, хрящі вушної раковини;
    • шкірна тканина – клапті шкіри беруться з ділянок, прихованих одягом.

    Особливості проведення операції та реабілітації

    Операція по реконструкції завжди важче, ніж звичайна корекція частин тіла. Відповідно, підготовка до неї займає більше часу, та відновлення потрібен тривалий і нелегкий.

    Загальна схема реконструкції така:

    • попередній огляд, лабораторне обстеження, консультація з фахівцями – реконструкція завжди пов’язана зі структурними змінами, що впливають на функціональність органів;
    • витяг біологічного матеріалу – кісткової тканини, хрящів, шкіри на судинній ніжці. Якщо прийнято рішення використовувати штучні імплантати, підбирається відповідний матеріал або імплантат виготовляється за індивідуальним замовленням;
    • операція з пересадкою шкіри, хряща, кісток, імплантатів;
    • період адаптації пересадженої тканини – етап більш важливий, ніж сама операція. Від того, наскільки добре прижилася тканина, повністю залежить результат реконструкції;
    • реабілітація – повне або часткове відновлення функцій ушкодженого органа або частини тіла.

    В абсолютній більшості випадків реконструкція передбачає не одну, а цілий ряд операцій. Після кожної процедури необхідно переконатися в приживленні тканин і повністю відновити функції на даному етапі. Лише потім, при відсутності ускладнень, призначається наступна корекція.

    Реконструктивна пластика – область пластичної хірургії, спрямованої не тільки на виправлення естетичного дефекту, але і на відновлення органів і частин тіла.

    Реконструктивна пластика носа (фото до і після)

    rekonstruktivnaya plastika: vidy, pokazaniya, protivopokazaniya, metody269

    Оцініть статтю
    Діагноз хвороб