Ріст і формування організму з народження до дорослого віку супроводжується низкою чинників, які за певних умов можуть спровокувати затримку розвитку або формування патологічних явищ в організмі. Одним з таких станів є рахіт у дітей.
Зміст
- 1 Що таке рахіт
- 2 Стадії і симптоми рахіту у дітей
- 3 Групи ризику
- 4 Рахіт у дітей старше року: можливий?
- 5 Лікування й профілактика рахіту
Що таке рахіт
Хвороба обумовлена нестачею вітаміну D в організмі. Цей дефіцит перешкоджає правильному фосфорно-кальциевому обміну, обмежує засвоєння кальцію кістками і сполучною тканиною. Навіть при достатньому надходженні мінералу в організм участь кальцію в побудові скелету не відбувається в достатній кількості.
В результаті страждає загальний розвиток, і в першу чергу кісткова тканина. Слабкість кісток проявляється в далеко зайшли випадках, коли зміни скелета видно неозброєним поглядом.
Важливо! Початок хвороби може діагностувати тільки лікар – необхідно проведення лабораторного обстеження.
Стадії і симптоми рахіту у дітей
Без лікарського контролю і корекції хвороба проходить 3 стадії, кожна з яких характеризується певними ознаками. Стадії, що характеризують рахіт у дітей наведено в таблиці.
Х-подібна деформація ніг при рахіті
О-подібна деформація ніг при рахіті
Також рекомендуємо прочитати статтю: «Сім важливих питань про вальгусной деформації стопи у дітей«.
Сучасний розвиток суспільства, медичні досягнення, організація державної системи патронату новонароджених і рівень інформованості населення сприяли зниженню кількості тяжких форм хвороби. Сьогодні наслідки рахіту у дітей не настільки серйозні, як 100 років тому. Проте загроза хвороби зберігається. Первинні ознаки рахіту все ще діагностуються у дітей першого року життя, а іноді і у представників інших молодших вікових груп.
Групи ризику
Найчастіше виявляються ознаки рахіту у дітей першого року життя. Це обумовлено високою швидкістю росту тіла, а значить, великий потреба в кальції. При найменшому порушенні надходження або утворення вітаміну D утилізація кальцію сповільнюється. Але і серед немовлят захворює далеко не кожна дитина.
Рахіт у дітей може проявитися в групах підвищеного ризику:
- Недоношені діти;
- Народилися двійні або тройне і т. д.;
- Мають вроджені патології органів травлення;
- При грубому порушенні рекомендацій педіатра з організації життя дитини і догляду за ним.
Важливо! При правильному веденні періоду новонародженості цілком можливо уникнути захворювання навіть при наявності факторів, що привертають.
Рахіт у дітей старше року: можливий?
Пильна увага до дітей першого року життя з боку медичних працівників у переважній більшості випадків дозволяє виявити перші ознаки хвороби і не дати їм розвинутися. При наявності факторів, що привертають призначається профілактичний прийом вітамінів.
З другого року життя регулярні візити патронажної сестри і педіатра, а також обов’язкові огляди в поліклініці відходять у минуле. Вважається, що всі ризики передбачені і попереджені. З цього часу практично вся відповідальність за здоров’я дитини лягає на батьків. Саме вони повинні вчасно помітити ознаки неблагополуччя і звернутися до лікаря.
Тому іноді виникає парадоксальна ситуація: дитина благополучно проходить найнебезпечніший період – перший рік життя – без ознак рахіту, а на другому-третьому році у нього виявляють (найчастіше випадково) типові прояви хвороби.
Важливо! Це цілком зрозуміло: симптоми в цей час не так очевидні, а систематичне медичне спостереження ще не організовано – дитина в цьому віці не відвідує садочок.
Тому педіатри закликають батьків не нехтувати візитами до лікаря, якщо є нетипові для звичного стану ознаки:
- Млявість, зниження активності;
- Підвищена стомлюваність;
- Неспокійний сон;
- Скарги на болі в кістках;
- Втрата раніше добре освоєних моторних навичок.
Ці ознаки не супроводжуються підвищенням температури, але уважні батьки повинні їх помітити.
Лікування й профілактика рахіту
Після глибокого обстеження стану організму лікар призначає лікування (при наявності хвороби).
В основі терапії і профілактики лежать не тільки і не стільки лікарські препарати, скільки відповідний потребам дитини образ життя:
- Вітамін D в аптечній формі для усунення його дефіциту та активізації засвоєння кальцію – за нормами лікування та попередження хвороби;
- Достатнє перебування на свіжому повітрі – для отримання дози ультрафіолету, під дією якого в шкірі виробляється власний вітамін D;
- Повноцінне харчування з достатньою кількістю продуктів, що містять кальцій і вітамін – молоко і його похідні, риба, печінка, жовток яйця;
- Рухова активність – кальцій навіть при самих сприятливих умовах погано засвоюється, якщо немає навантаження на кістки – у дітей з другого року життя в цьому плані набагато більше можливостей, ніж на першому році, де виконання цієї рекомендації обмежується масажем, пасивною гімнастикою і спонуканням до дії;
- Повноцінний і достатній за віковими мірками сон в чистому провітреному приміщенні, на свіжому повітрі – по погоді.
Важливо! У переважній більшості випадків цих заходів буває досить, щоб позбавити дитину не тільки від захворювання, але і від загрози його виникнення в подальшому.
Таким чином, рахіт у дітей поступово перестає бути виключно медичним явищем. Сьогодні його відносять і до соціальних процесів, оскільки передумови для розвитку хвороби безпосередньо залежать від догляду за маленькими дітьми. Саме такий підхід дозволив викорінити важкі форми хвороби.
У силах кожного з батьків запобігти захворювання або усунути його перші прояви. Тісний контакт з педіатром і виконання його призначень забезпечує здоров’я малюка.
Пам’ятайте, що поставити правильний діагноз може тільки лікар, не займайтеся самолікуванням без консультації і постановки діагнозу кваліфікованим лікарем.
Рекомендуємо також прочитати статтю
- Рахіт у немовлят: ознаки, лікування та профілактика
- Вітамін Д немовляті: як давати і який вибрати
Будьте здорові!
