Синдром Фредеріка (код за МКХ–10 — I44.2) називають набір ознак, який характерний для блокади провідності імпульсів, що поєднується з передсердної фібриляцією. Діагностується патологія нерідко і вимагає невідкладного медичного втручання. Якими симптомами проявляється хвороба серця, і як її лікувати?
Зміст
- Як розвивається синдром?
- Причини розвитку патології
- Як розпізнати хворобу?
- Діагностичні заходи
- Лікувальні методи
- Профілактика
Як розвивається синдром?
Коли розвивається синдром Фредеріка, передсердя скорочуються довільно, а не тоді, коли це дійсно потрібно. Цей патологічний процес називається передсердної фібриляцією. Іноді на зміну їй приходить тріпотіння, при якому спостерігається регулярний, але занадто частий ритм. Крім того, всередині серця порушується кровообіг.
З-за фібриляції електричні імпульси з передсердь рухаються в шлуночки по провідних каналах. Коли виникає синдром Фредеріка, дане пересування сигналів повністю припиняється. Цей процес є атріовентрикулярною блокадою.
Внаслідок блокади шлуночки серця не отримують імпульси, тому в них формуються осередки, які самі виробляють електричні сигнали. Такий стан є фізіологічним, так як призначений для попередження зупинки серця. Ритм шлуночка заміщує необхідні скорочення, але їх частота значно менше норми.
Серцеві шлуночки скорочуються повільно, перекачуваної крові стає все менше, в результаті клітини не отримують достатню кількість кисню. З-за цих процесів у людини з’являються симптоми синдрому Фредеріка.
Причини розвитку патології
Синдром Фредеріка не є окремим захворюванням. Він належить до станів, які супроводжують інші захворювання серця. Тому виникнення даного процесу може відбуватися при наступних хворобах:
Всі зазначені вище патології призводять до склерозу кровоносних судин. В результаті цього в міокарді розростається сполучна тканина, що викликає заміщення кардіоміоцитів, які проводять електричні імпульси. Внаслідок цього порушується провідність сигналів і виникає блокада.
Лікарі виділяють кілька факторів ризику, які здатні привести до проблем з роботою серця, у тому числі і до синдрому Фредеріка. До таких явищ належать:
- Лікування деякими лікарськими препаратами.
- Надмірна фізична навантаження.
- Наявність в історії хвороби порушень роботи серця або судин.
- Спадкова схильність.
- Нейроциркуляторна дистонія.
- Дисбаланс електролітів.
Як розпізнати хворобу?
Основний прояв синдрому Фредеріка — це аритмія. Даний стан являє собою порушення ритму серця. Виникнення цього збою може вказувати на серйозні серцеві захворювання, які здатні спровокувати розвиток синдрому.
При ранньому розвитку патології шлуночки намагаються самостійно компенсувати відсутність електричних імпульсів. Вони самі виробляють сигнали, щоб уникнути кисневого голодування організму. З-за цього жодних клінічних ознак синдрому людина не відчуває, а патологія продовжує стрімко розвиватися.
Але з часом шлуночки не справляються з компенсацією, клітини не отримують достатньо кисню. Тоді у хворого виникають такі симптоми:
- погіршення самопочуття після фізичної активності;
- напади запаморочення;
- слабкість у всьому тілі.
З прогресуванням синдрому у пацієнта виявляють гостру серцеву недостатність, пульс стає частим, з’являється задишка, на ногах виникають набряки. Якщо людина починає падати в непритомність, то прогноз різко погіршується.
Так як клінічні ознаки не проявляють себе на ранній стадії, своєчасно виявити розвиток синдрому Фредеріка можна тільки на профілактичних обстеженнях у кардіолога. Кожен чоловік повинен не менше одного разу на рік перевіряти роботу свого серця.
Діагностичні заходи
При зверненні пацієнта в поліклініку доктор з’ясовує, що його турбує, вивчає історію хвороби. Потім проводить зовнішній огляд пацієнта і слухає його серце. Вже за аускультації можна запідозрити порушення в роботі даного органу.
Для постановки точного діагнозу потрібне проведення інструментальної діагностики. В першу чергу призначається кардіограма. При синдромі Фредеріка на ЕКГ фіксується, що зубців Р, які показують повноцінне предсердное скорочення, зовсім немає. На їх місці відображаються часті невеликі хвилі ff, які говорять про фібриляції. Також можлива поява великих поодиноких хвиль FF, які свідчать про тріпотінні передсердь.
Якщо ритм шлуночка утворюється в атріовентрикулярної частини, то на ЕКГ видно вузькі шлуночкові комплекси. Якщо ж сигнали виробляються в провідній галузі, то комплекси розширюються і деформуються.
Далі хворим рекомендують пройти добове моніторування, електрокардіограму за Холтером. Завдяки цьому діагностичному способом вдається визначити, яка частота ритму спостерігається у різні часові проміжки, як серце реагує на фізичну активність, є завмирання серцебиття, екстрасистолія виникає або тахікардія.
Ще одним інформативним методом виявлення синдрому Фредеріка є ехокардіографія (УЗД серця). З її допомогою можна оцінити стан органу, його діяльність, виявити дефекти.
Лікувальні методи
Якщо в ході діагностики пацієнта був виявлений синдром Фредеріка, призначається лікування, які має кілька цілей. В першу чергу, важливо запобігти несподіване виникнення смерті з-за серйозних порушень роботи серця. Потім потрібно полегшити стан хворого, усунувши симптоми патології, і попередити поява серцевої недостатності.
Лікування синдрому включає в себе терапевтичний і медикаментозний метод. Перший спосіб передбачає, що пацієнти повинні дотримуватися основних принципів дієтичного харчування, утримуватися від надмірних фізичних навантажень. Якщо це можливо, то доктора скасовують препарати, які посилюють серцеву блокаду. Такими медикаментами є засоби проти аритмії, антагоністи кальцію та інші.
Медикаментозний метод лікування застосовується для того, щоб усунути чинники, які призвели до розвитку повної блокади серця. Також прийом препаратів необхідний для поліпшення стану хворого, ліквідації синдрому Фредеріка.
Якщо в процесі діагностики виявлена блокада 3 ступеня, що супроводжується мерехтінням шлуночків, то потрібне оперативне втручання. Його метою є відновлення провідності імпульсів.
При хірургії можливе застосування однокамерної шлуночкової стимуляції. У процесі цієї процедури в шлуночок вводять два електроди, які стимулюють міокард і призводять до його скорочення. Якщо шлуночок почне скорочуватися без потреби, то його стимуляція відразу заблокується.
Який метод лікування вибрати, вирішує лікар, грунтуючись на результатах обстеження пацієнта. Прогноз після терапії залежить від того, наскільки вчасно вона була проведена, яка тяжкість розвитку синдрому, скільки років хворому. Якщо при важкій формі не проводилася операція, то тривалість життя людини становить близько 2 років.
Профілактика
Лікарі не називають яких-небудь специфічних заходів для запобігання розвитку синдрому Фредеріка. Цей стан виникає внаслідок різних патологій серця. Щоб уникнути проблем з роботою цього органу, людям слід дотримуватися основних принципів здорового способу життя.
Рекомендується наступне:
Таким чином, синдром Фредеріка — серйозне патологічний стан, що вказує на порушення роботи серця і призводить до тяжких наслідків. Від своєчасності виявлення та лікування захворювання залежить подальше життя людини.
