Подагра являє собою специфічну хворобу суглобів, яка зустрічається у дорослих, яка виникає через збій в обмінних процесах, великого скупчення сечової кислоти в організмі, порушеного обміну пуринових сполук.
Небезпека даної патології полягає в тому, що вона вражає не тільки суглоби, але і здатна зачіпати нирки. Розглянемо більш детально причини її виникнення, характерні симптоми, код за КБ-10, діагностику, лікування.
Зміст
- 1 Етіологія захворювання
- 2 Причини
- 2.1 Група ризику
- 2.2 Підвищене надходження пуринових утворень
- 2.3 Гальмування виведення сечовини
- 2.4 Катаболізму пуринових нуклеотидів
- 2.5 Спосіб життя
- 2.6 Провокують захворювання
- 3 Ознаки
- 4 Діагностика
- 5 Особливості лікування подагри
- 6 Наслідки і ускладнення
- 7 Прогноз
Етіологія захворювання
Подагру в різних її проявах фахівці відносять до 13-го кваліфікаційного класу в МКБ-10 (Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини). Його позначають літерою М і цифрою 10, яка вказує на її різновид.
Подагра в сучасній медицині вважається рідкісною хворобою. У Європі вона зустрічається лише у 2% населення, у Росії цей показник становить 0,1%. У чоловіків її діагностують частіше. Вона виникає після 40 років (у чоловіків), після 55 (у жінок). При подагрі виявляють 2 види ураження суглобів:
- суглобово-навколосуглобових тофуси;
- гострий подагричний артрит.
Розвивається патологія раптово. Зазвичай перший прояв різке, частіше фіксують вночі. Хворий відчуває різкі, колючі болі. Спочатку біль ниючий, потім за годину-дві посилюється.
У більшій частині випадків хвороба діагностують в області суглоба великого пальця стопи (90%). Рідше подагра вражає наступні зчленування:
- склепіння стоп;
- коліна;
- голеностопы;
- верхні кінцівки;
- тазостегнові;
- хребет.
Запалення подагричного типу може виявлятися на навколосуглобових шкірі, тканинах. У цьому випадку пацієнт відчуває сильні болі, підвищення температури, набряклість, почервоніння в області поразки.
Механізм виникнення подагри
Причини
Основну причину виникнення подагри встановити лікарям не вдається, але частіше усього у неї виявляють генетичні корені. Причиною появи даної хвороби є поступове підвищення рівня сечової кислоти в крові.
Протягом розвитку даної патології у всіх системах організму відладжується урат натрію (У вигляді кристалів). Ця речовина є похідним сечової кислоти. Відладжується воно в суглобах маленькими частинками, руйнуючи зчленування частково або ж повністю.
Основними причинами виникнення подагри у сучасних людей вважаються наступні:
- зловживання спиртними напоями;
- прийом їжі, що містить високий рівень калорій;
- зловживання продуктами з рослинним білком;
- стреси, фізичні навантаження;
- перегрівання, надмірне охолодження сполук;
- прийом певної групи медикаментів (діуретики, аспірин, цитостатики);
- інфекційні, хронічні хвороби внутрішніх органів;
- зайва вага;
- хронічна ниркова недостатність;
- ураження печінки, нирок, щитовидної залози;
- порушення в серцево-судинної системі.
Група ризику
Схильність до подагрі у людей успадковується як аутосомного рецесивного ознаки. Ризик розвитку подагри вища у тих людей, у яких в родині зустрічалися випадки даної патології. Подагра однозначно має генетичні «коріння».
Згідно з проведеним дослідженням в Тайвані, з населенням у 23 млн. осіб, дослідники встановили, що наявність хвороби у родичів 1-ої, 2-ої ступеня споріднення підвищує ризик розвитку хвороби у нащадків.
Спадкова схильність представлена в основному ферментопатией (генетична хвороба, при якій кількість певного ферменту в організмі знижена). При відсутності ферменту, необхідного для метаболізму пуринових підстав, може виникати подагра. Найбільш
значущими вважаються дефекти таких ферментів:
- аденін-фосфорибозилпирофосфат-синтетаза;
- гіпоксантин-гуанинфосфорибозилтрансфераза;
- 5-фосфорибозил-1-синтетаза.
Хвороба виникає в літньому віці. У чоловіків після 40, у жінок – після 55 років. У жінок розвиток подагри спровоковано станом менопаузи, адже гормон естроген впливає на виведення сечової кислоти з організму. У молодого населення (підлітки, діти) вона практично не спостерігається.
Підвищене надходження пуринових утворень
Часто через дієти підвищується надходження в організм високо-пуринових утворень. Спалах подагри здатне спровокувати споживання людиною наступних продуктів:
- спаржа;
- сушені боби, горох;
- анчоуси;
- сардини;
- гриби;
- яловичі нирки, мозок;
- гребінці;
- сардини;
- печінка;
- соус;
- скумбрія;
- солодощі (тварини залози);
- м’ясні продукти.
Гальмування виведення сечовини
Пурини проникають в організм людини з їжею (вище ми перераховували основні продукти, що містять ці речовини). Також сам організм виробляє пурини. Вони розщеплюються на сечову кислоту (її також виділяють нирки). Зайва сечова кислота (кристали) закріплюється в тканинах, де відсутня кровопостачання. Тому подагра частіше вражає суглоби, хрящі, сухожилля і нирки.
При хронічних хворобах нирок спостерігається гальмування виведення сечової кислоти з уриною. Подагра в цьому випадку носить вторинний характер.
Катаболізму пуринових нуклеотидів
Катаболізм представлений розпадом складних сполук на більш прості. Сечова кислота формується завдяки катаболізму пуринових підстав. Посилений катаболізм пуринових нуклеотидів організму може спровокувати подагру.
Спровокувати підвищення катаболізму пуринових нуклеотидів здатні:
- прийом цитостатиків;
- гемоліз;
- хірургічні втручання;
- радіотерапія, хіміотерапія.
Спосіб життя
У виникненні подагри не останню роль відіграє спосіб життя пацієнта. Патологія виникає при:
- зайвій вазі;
- атрофії м’язів через малорухливого способу життя;
- неправильне харчування, яке провокує набір ваги, уповільнення метаболізму;
- надмірне навантаження на ноги, стопи.
Провокують захворювання
Подагра може розвиватися не тільки в первинній формі, але і у вторинній, коли її виникненню сприяли наявні в організмі порушення:
- хвороби нирок;
- ендокринні патології;
- хвороби крові.
Ознаки
При подагрі пацієнта турбують такі симптоми:
- набряклість;
- почервоніння;
- підвищення температури в зоні ураження;
- сильний біль.
Поразка навколосуглобових тканин супроводжується такими ознаками:
- натягнутість дерми;
- блиск шкірних покривів;
- підвищена чутливість шкіри.
Наростання больового синдрому при подагрі супроводжується такими станами:
- лихоманка;
- зростання ШОЕ крові;
- озноб;
- підвищення рівня лейкоцитів.
Ознаки і симптоми подагри
Діагностика
При підозрі на подагру пацієнта направляють на консультацію до ревматолога, уролога. Йому призначають здачу необхідних аналізів. Поза подагричної атаки змін у загальному аналізі крові немає. На момент нападу спостерігається нейтрофільний зсув лейкоцитарної формули вліво, збільшується ШОЕ.
На період загострення патології при біохімічному аналізі крові спостерігається збільшення наступних показників:
- гаптоглобин;
- фібрин;
- сечова кислота;
- сіалові кислоти;
- серомукоїд;
- ? – і ?2 – глобуліни.
Рентгенографія надає характерні зміни при подагричному поліартриті (хронічному). Дослідження виявляє остеопороз. На тлі даної патології лікар визначає вогнища просвітлення в зоні епіфізів, суглобів з розміром в 2 – 3 см. Якщо процес запущений, лікар бачить руйнування кісткових епіфізів, їх заміщення скупченням уратних мас. Рентгенограма показує специфічні ознаки подагри через 5 років від маніфестації патології.
Паркан суглобової рідини проводиться у вигляді пункції. У синовіальній рідині при подагрі виявляється урат натрію. Дослідження матеріалу, взятого при біопсії тофусів, показує наявність кристалів сечової кислоти. УЗД показує уратні конкременти.
До діагностичних маркерів подагри відносять:
- мікроскопічні урати у складі синовіальної рідини;
- тофуси з відкладеними кристалічними уратів (підтверджується лабораторно);
- не менше, ніж 6 з наведених нижче ознак патології: відсутність росту мікрофлори при дослідженні бакпосіву суглобової рідини, моноартикулярный тип ураження, більше 1-й гострої атаки артриту в анамнезі, біль, припухлість I плюсне-фалангового зчленування з одного боку, асиметрична припухлість з’єднання, тофусоподобные вузлики, гіперурикемія, почервоніння дерми над зоною ураження, одностороннє ураження зводу стопи, субкортикальні кісти без ерозій, які визначаються рентгенологічно.
Особливості лікування подагри
В основі терапії подагри – контроль над вмістом сечової кислоти, який забезпечується пригніченням її вироблення, прискоренням виведення речовини з організму. Фахівець призначає дієту, при якій виключено споживання таких страв і продуктів:
- м’ясо тварин;
- м’ясні, рибні бульйони;
- печінка;
- нирки;
- алкоголь;
- легені.
У раціоні обмежується споживання овочів, бобових культур.
Медикаментозне лікування спрямоване на:
- купірування гострих атак подагри (НПЗП, місцеві мазі, гелі, алкалоїди);
- попередження подагричних атак;
- запобігання відкладення уратів всередині суглобів, нирок.
Активувати виведення сечової кислоти з організму застосовують урикозуричних препаратів (Азапропаноза», «Пробенециду»).
Якщо збирається внутрисуставный випіт, виконують його пункційну евакуацію. Знизити концентрацію сечової кислоти, уратних солей допомагають сеанси екстракорпоральної гемокоррекціі. УФО допомагає усунути напад подагри.
Прояви подагри на фото
Наслідки і ускладнення
Основним і найбільш небезпечним ускладненням подагри виступає розвиток подагричного артриту. Також може виникнути сечокам’яна хвороба, при якій формуються камені з урата, закристализированной сечової кислоти.
«Тофуси» або подагричні вузли являють собою конгломерати кристалів урата натрію. Вони наділені здатністю відкладатися у всіх частинах тіла. Коли такі відкладення застряють всередині суглобів, навколосуглобових тканин, активується реакція імунітету, адже зазначені відкладення організм розглядає, як чужорідне тіло. У цьому випадку накопичуються лейкоцити, починається запальний процес (подагричний артрит).
Камені в нирках, які виникають в нирках при подагрі можуть спровокувати ниркову недостатність. Підсумком цього стану може бути летальний результат.
Стадії подагри
Прогноз
Своєчасне виявлення, початок правильної терапії гарантує сприятливий результат. Погіршити прогноз подагри можуть такі чинники:
- молодий вік (молодше 30 років);
- прогресування нефропатії;
- обтяжений соматичний анамнез (наявність артеріальної гіпертензії, цукрового діабету);
- поєднання інфекцій сечовивідного тракту з сечокам’яною хворобою.
Якщо в сім’ї є родичі, які страждають на подагру, іншим членам родини необхідно стежити за рівнем сечової кислоти.
Про ознаки та симптоми подагричного артриту, дивіться у нашому відео:
