Зміст
- 1 Геній в історичних прикладах
- 2 Деякі умови розвитку мозку у дітей
- 2.1 Ігрова середовище стимулює роботу мозку
- 2.2 Іноземна мова
- 2.3 Фізична активність
- 3 Короткі підсумки
Як відомо, геній — у глибокому значенні цього слова — народжується раз в пів століття і це вже точно не регулюється ніякими педагогічними програмами і методами. Але ось виростити талановитого музиканта, художника, архітектора, письменника цілком під силу кожному з батьків. Граней у обдарованості досить багато, і часто вона маскується під якісь психологічні або фізіологічні здібності дитини.
Геній в історичних прикладах
Геніальність пов’язана з тим, що людина бачить світ по-своєму і творить його інакше, ніж ті, хто його оточує. Дуже часто генії не вписуються в загальну систему освіти і виглядають в очах оточуючих не устигаючими. Лев Толстой у 1844 році був зарахований до Імператорського Казанського університету, однак, був відрахований з першого курсу. В. Р. Бєлінський навчався в Московському університеті на філософському факультеті й був відрахований за нездатності. Іван Бунін у 1881 р. вступив в Єлецьку гімназію, з якої був відрахований через 4 роки. Ісаак Ньютон був найгіршим учнем у класі.
Однак людям, зокрема батьків, як правило, важко впізнати в таких «невдах» справжніх геніїв. У розумінні батьків, геній – це саме той чоловік, який завжди розумніший, талановитіший, на голову вище всіх інших дітей. Саме тому зараз так модно стало такий напрямок, як «Школа раннього розвитку». Практично з самого народження дітям показують «картки Домана», вчать читати Марії Монтессорі, розповідають про атомної фізики та будують слово «мама» з кубиків Зайцева. Вся теорія «раннього розвитку» заснована на тому, що мозок розвивається тільки до трьох, в кращому випадку до п’яти років. Тобто чим молодша дитина, якого почали активно навчати, тим більше він зможе запам’ятати і тим більше освоїть. Останнім часом навіть почали виходити книги-інструкції про те, що читати і що робити вагітній жінці, щоб у неї народився розумний малюк.
Тобто якщо дитина старше 5 років, на ньому вже можна поставити хрест? Зовсім ні. Останні західні дослідження довели, що становлення мозку триває протягом усього життя людини. Але для цього існують певні умови.
Деякі умови розвитку мозку у дітей
Ігрова середовище стимулює роботу мозку
Теорія, основана на дослідах з щурами: у тих, кому поставили різнокольорові будиночки і лабіринти, обсяг мозку зріс на 25%. Вчені ці дані проектують і на людину. Потрібно всього-то, створити захоплюючу ігрову зону для дітей, заповнити її іграшками, які були б у вільному доступі для дитини (так-так, не прибрані високо на полицю, щоб не дай Бог, дитина їх не зламала) і навчити дитину грати. Грати, до речі, теж треба вчити. Деякі речі дитина, звичайно, зрозуміє і інстинктивно, але от як акуратно малювати фарбами, складати конструктори і грати в «дочки-матері» краще, все-таки, показати на власному прикладі.
Іноземна мова
Багато прихильники раннього розвитку з самого народження починають показувати дітям картки з іноземними літерами і плакати з назвами слів. Однак, цей факт теж вельми спірне. Більшість психологів вважає, що додатковий мову краще почати вивчати в 5-7 років, коли дитина вже добре вивчить рідну. А хтось взагалі вважає, що найбільш плідний час це 14 років. Згідно думку дитячого психолога Л. Данилової, якщо вже так не терпиться завантажити дитини знанням іноземної мови, простіше завчити якийсь простий віршик чи пісеньку, які в 14-16 років стануть основою для решти всієї бази мови.
Фізична активність
Знову ж таки, багато батьків бачать розвиток дитини тільки в тому, щоб показувати йому картки і розповідати енциклопедичні знання зрозумілою мовою. Але коли справа доходить до шведських стінок або лазаний по канату, то вступають традиційні «Туди не лізь, впадеш!» і «Не бігай так швидко, поранишься!». Хто б міг подумати, що фізичні вправи активно розвивають не тільки м’язи в тілі малюка, але і мозок (адже мозок, як відомо, теж м’яз). Карабканье вгору, приміром, стимулює віру в себе, а «впав — піднявся» вчить вставати після кожного падіння і бігти далі.
Короткі підсумки
Підводячи підсумок, можна сказати одне: займатися з дитиною в будь-якому віці краще, ніж не займатися з ним взагалі. Не важливо, скільки йому років: рік, п’ять чи п’ятнадцять. Але вибираючи між «вивченням за картками» і «грою з мамою», краще вибрати гру, адже генієм він може і не стати, а щасливим бути зобов’язаний.
