Запальний процес, що розвивається в сірчаної оболонці шлунка, має назву перигастрит. Найчастіше ця патологія проявляється як ускладнення виразкових процесів шлунка. У перігастріта немає характерних симптомів, а процес поширення запалення часто призводить до утворення спайок на поверхні. Клінічна картина захворювання, методи діагностики і лікування розглянуті у нашій інформації.
Зміст
- 1 Причини та патогенез
- 2 Симптоми перігастріта
- 3 Діагностика
- 4 Лікування
Причини та патогенез
Прогресуючий запальний процес в серозної оболонці шлунка призводить до зміни багатьох параметрів. Накопичується ексудативна рідина, порушується нормальний відтік лімфи і кровообіг.
Механізм природного захисту організму представлений також і утворенням фібрину в ділянці локалізації запалення. Таким чином, проводиться відділення здорових тканин і попередження поширення патології.
Основними причинами появи є:
- Запальні захворювання органів черевної порожнини (апендицит, холецистит).
- Прорив стінок порожнистих органів і агресивний вплив вмісту.
- Механічні травми живота.
- Хімічні та термічні опіки органу.
- Ускладнення після хірургічного втручання на травному тракті.
Захворювання часто виникає в тандемі з перидуоденитом — запальному процесі серозної оболонки дванадцятипалої кишки. При цьому на поверхні серозної оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки утворюється тонка плівка фіброзної тканини. Це може призвести до розвитку спайкового процесу та змін форми і функціонала внутрішніх органів.
Симптоми перігастріта
Перигастрит часто проходить безсимптомно і не має характерних ознак. Зазвичай в гострій стадії присутні тупі болі в правій стороні епігастральній області. Крім того, можуть спостерігатися розлади травної функції, дискомфорт і порушення в роботі кишечника.
Зважаючи безсимптомного початку, більшість пацієнтів звертаються за лікарською допомогою вже запущених стадіях захворювання. У таких випадках больовий синдром відрізняється інтенсивністю, крім того, спостерігаються розлади травної функції, поява неприємного запаху з рота, порушення нормального випорожнення кишечника.
Також слід враховувати, що гостру форму захворювання часто провокують виразкові процеси шлунка і перитоніт.
У таких випадках симптоматика основної хвороби не дозволяє виділити окремий недугу. При хронічній формі перігастріта симптоматика не відрізняється інтенсивними проявами. У переважній більшості випадків перигастрит визначається випадково при плановому огляді у лікаря за зовсім іншої причини.
Діагностика
Визначення захворювання часто утруднено безсимптомними проявами. Зазвичай діагностується основне захворювання, а потім його наслідок, проявляється у вигляді перігастріта.
Найбільш інформативним є рентгенологічне обстеження з контрастним речовиною. Крім того, можливу патологію можна «побачити» за допомогою лапароскопічної проби, за якої можна оцінити ступінь поширення запалення, його тип і оптимальну тактику лікування.
Лікування
Терапія перігастріта включає фармакологічні, фізіологічні та оперативні методики. Обов’язковий щадний режим і дієтичне харчування.
Лікування зазвичай проходить в стаціонарних умовах і передбачає прийом нестероїдних протизапальних засобів. Крім того, необхідна комплексна підтримка організму, адже при запущених стадіях травна функція помітно знижена.
Серед фізіологічних процедур найбільшу ефективність показали:
- Електрофорез.
- УВЧ.
- СВЧ
- Грязьові ванни.
- Ванни з мінеральними солями.
В період ремісії показано санаторно-курортне лікування в спеціалізованих пансіонах. Крім того, обов’язково обмежувати фізичну активність і уникати стресових ситуацій.
Оперативне втручання ефективно у разі перитоніту або важких деформацій шлунка. В цьому випадку проводиться роз’єднання зрощених стінок органів, висічення спайок і рубців.
В періоді реабілітації проводиться моніторинг стану пацієнта, призначається медикаментозна терапія за індивідуальними показаннями, а також фізіопроцедури.
Перигастрит являє собою досить поширене захворювання шлунково-кишкового тракту, при якому рідко відбуваються незворотні процеси в органі. Звичайно запальний процес передається від довколишнього органу і провокує утворення фіброзної тканини на оболонці.
Крім того, перигастрит часто проявляється спільно з перидуоденитом, при якому запалення зачіпають оболонку дванадцятипалої кишки. Такі патології надзвичайно важко діагностувати, адже характерних ознак і симптомів у захворювання немає. Клінічна картина перігастріта, а також способи діагностики і лікування патології розглянуті у нашій інформації.
