Опущення сечового міхура у чоловіків та жінок: причини, симптоми, лікування, вправи

Цистоцеле – опущення сечового міхура, досить поширене явище, особливо серед жінок. Викликана подібна патологія ослабленням тонусу м’язів підтримуючої орган тканини. За її еластичність відповідає рівень естрогену в організмі. При його зниженні, відповідно, відбувається опущення.

Зміст

  • 1 Особливості патологічного процесу
  • 2 Причини опущення сечового міхура
  • 3 Як проявляється
  • 4 Діагностичні заходи
  • 5 Загальні рекомендації з лікування
    • 5.1 Консервативна терапія
    • 5.2 Оперативне втручання
  • 6 Комплекс вправ
  • 7 Використовуваний при цистоцеле бандаж
  • 8 Профілактика

Особливості патологічного процесу

У жінок зниження природного рівня естрогену відбувається під час вагітності, пологів і при настанні менопаузи. Сечовий міхур підтримує м’язово-зв’язковий апарат, який в нормальному стані має тонус, достатній для виконання підтримуючої функції. Під впливом несприятливих факторів його м’язи перестають утримувати орган в природному положенні, і відбувається опущення сечового міхура. При цьому процес змінюється його анатомічна форма, він стає дугоподібним.

Цистоцеле також характеризується деформацією сечовивідних каналів. Їх нормальна пряма форма після опущення органу згинається, стає коротшим і утворює так званий кишеню, в якому накопичуються залишки сечі після випорожнення.

Ризик виникнення патології найбільш високий у жінок, які багато разів переносили вагітність і пологи. Проявляється захворювання приблизно після 40 років. У разі опущення сечового міхура в піхву настає повне нетримання урини.

Причини опущення сечового міхура

До несприятливих факторів, вплив яких провокує появу цистоцеле, відносяться:

  • Підняття тягарів;
  • Вроджені патології розвитку м’язової тканини промежини;
  • Різка втрата м’язової маси;
  • Наявність зайвої ваги;
  • Хронічні запори;
  • Тривалий кашель при захворюваннях органів дихання;
  • Злоякісні пухлини органів малого таза.

Вплив цих факторів є сприяючим як для чоловіків, так і для жінок. В останніх ще додаються пологи і вагітність. У ці періоди ослаблення м’язової тканини, найбільш виражена.

Ризик появи цистоцеле зростає у жінок при багатоплідній вагітності.

Різке зниження рівня естрогену відбувається у жінок при клімаксі. Порушується тонус м’язів і їх еластичність. Вони більше не здатні виконувати покладену на них підтримуючу функцію.

Як проявляється

Ознаки опущення сечового міхура наростають поступово. Найпершим показником патологічного стану є порушене сечовипускання. Бажання опустошиться є, а при відвідуванні туалету відбувається утруднення виходу сечі назовні або взагалі цього не відбувається.

З плином часу стають помітні й інші симптоми цистоцеле:

  • Постійне відчуття наповненості сечового міхура;
  • Болючість сечовипускального процесу;
  • Больові відчуття при статевому акті;
  • Розвиток циститу;
  • Тяжкість в області органів малого тазу при тривалому статичному положенні стоячи;
  • Посилення дискомфорту при фізичних навантаженнях, під час чхання або кашлю.

З часом захворювання прогресує. У жінок міхур опускається в піхву. Виявляє це лікар під час звичайного гінекологічного огляду. При відсутності лікування відбувається патології хворі ризикують отримати загальну інтоксикацію організму на тлі відсутності сечовипускання. Його порушення відбувається внаслідок зміни кута між сечовивідних каналом і міхуром. В цій ситуації також зростає ризик інфікування сечостатевої системи.

На фото опущення сечового міхура у жінок
opushhenie mochevogo puzyrya u muzhchin i zhenshhin: prichiny, simptomy, lechenie, uprazhneniya56

Діагностичні заходи

При діагностуванні опущення сечового міхура проводиться опитування хворого на предмет скарг, вивчається історія його хвороби і з’ясовується, які чинники могли спровокувати розвиток патології.

Також діагностика включає в себе:

  • Проведення ультразвукового дослідження органів малого тазу;
  • Магнітно-резонансну томографію;
  • Рентгеноконтрастнуюцистоуретерографию;
  • Цистоскопію сечового міхура;
  • Уринодинамическое дослідження сфінктерів сечового міхура;
  • Гінекологічний огляд (для жінок).

Для дослідження у пацієнта береться сеча і кров. За результатами отриманих даних ставиться остаточний діагноз.

Загальні рекомендації по лікуванню

Як лікувати опущення сечового міхура багато в чому визначається стадією розвитку патології.

У більш ранньому періоді це можуть бути:

  • Спеціальні вправи для зміцнення м’язового апарату тазу.
  • Курс гормональних препаратів: вводяться вагінально свічки або креми.
  • Використання вагінальних песаріїв, використовуваних для підтримки опускається органу.

На пізніх стадіях патологічного стану нічого крім оперативного втручання не поліпшить якість життя пацієнта. Вид проведеної маніпуляції встановлюється залежно від ступеня тяжкості клінічного випадку.

Консервативна терапія

Консервативний метод лікування доцільно застосовувати тільки на початковій стадії опущення сечового міхура.

Курс включає в себе:

  • Використання підтримуючих песаріїв;
  • Носіння бандажа;
  • Гімнастика для зміцнення м’язів.

Часто на тлі цистоцеле розвиваються запальні захворювання сечостатевої системи, які лікують курсом антибактеріальних або гормональних препаратів. Коли подібне проведення лікування не дає позитивної динаміки, а стан здоров’я пацієнта погіршується, потрібне оперативне втручання.

Оперативне втручання

Показанням до хірургічного втручання є відсутність поліпшень при консервативній методикою лікування.

Проведення операції дозволяє:

  • Знизити або повністю прибрати симптоматичне прояв опущення;
  • Поліпшити якість життя і прибрати дискомфорт у хворого;
  • Відновити природну анатомічну позицію сечового міхура;
  • Поліпшити сексуальну функцію;
  • Запобігти появі ускладнень і подальший розвиток патології.

У жінок при операції головна мета втручання полягає в пластиці і зміцнення м’язово-зв’язкового апарату органу та передньої частини піхви.

Обсяг і ступінь хірургічного втручання визначається лікуючим лікарем. Жінкам, у яких вже наступила менопауза, за тиждень до передбачуваної операції дають приймати естроген. Вони допоможуть нормалізувати кровообіг і дозволять швидше відновитися після всіх проведених маніпуляцій.

При реконструктивном втручання переднього відділу тазу операція проводиться трансвагінально (через піхву). Називається маніпуляція кольпорафией. При її проведенні робиться спеціальна петля, яка фіксує і підтримує сечовий міхур у потрібному положенні. Проводиться під місцевою анестезією або при спиномозковому знеболюванні.

При реконструктивном втручання середнього відділу тазу фіксування органу проводиться за рахунок фіксації до крижів або зв’язкам, які з ними сполучені. Доступ до місця втручання здійснюється через піхву або через живіт (трансабдомінально).

Післяопераційний період не обходиться без прийому антибактеріальних ліків. В цей час варто утриматися від сильного кашлю, чхання і підняття тяжкості (більше 5-7 кілограмів).

Варто утриматися від тривалого перебування у положенні стоячи. Під час актів дефекації не можна натужуватись. І весь час відновного періоду, який триває 4-6 тижнів, не можна вести статеве життя.

Якщо повернення на місце сечового міхура був проведений хірургічним методом, то протягом усього життя людини не можна піднімати тяжкості вагою більше 10 кілограмів.

Комплекс вправ

Гімнастика, виконання якої дозволяє зміцнити м’язовий апарат тазового дня, називається вправами Кегеля. Їх ефективно проводити в якості профілактики опущення міхура, а також для тренування м’язів вже неохайного органу. Виконання вправ допустимо на будь-якій стадії цистоцеле. Їх можна робити при будь-якій зручній можливості, так як вони непомітні для оточуючих.

Дійте в наступній послідовності:

  • Як можна сильніше втягніть м’язи тазового дна, ніби перериваєте виходить струмінь сечі.
  • Утримуйте м’язи в такому тонусі кілька секунд, після на 3 секунди розслабте.
  • Збільшуйте тривалість напруги м’язів до 10 секунд.
  • У день зробіть 3 серії, кожна по 10-15 повторень.
  • При виконанні вправ дихайте у звичному ритмі: вільно, рівно і глибоко. Ця гімнастика дозволить зміцнити м’язи за 4-6 тижнів, у більш запущених випадках – за 3 місяці.

    Також можна робити вправи за методикою Юнусова: довільно скорочуйте тазові м’язи в процесі сечовипускання, повністю припиняючи відтік сечі і відновлюючи його назад. Не менш ефективно стимулює м’язи «виштовхування». Його виконання нагадує потугу при пологової діяльності. Вправу слід робити, докладаючи невелике зусилля, ритмічно і регулярно.

    Необов’язково робити відразу всі відомі вам гімнастики для м’язів тазового дна. Протягом дня слід повторити 3 серії кожного з вправ. Також рекомендується більше ходити пішки, займатися плаванням, підніматися по сходах, кататися на велосипеді або імітувати рух на ньому вдома, лежачи на спині.

    Вправи при опущенні сечового міхура
    opushhenie mochevogo puzyrya u muzhchin i zhenshhin: prichiny, simptomy, lechenie, uprazhneniya57

    Використовується при цистоцеле бандаж

    Бандаж, носіння якого необхідно для запобігання опущення сечового міхура, виконаний з особливо міцного матеріалу.

    Його основні функції:

  • Підтримка м’язової тканини;
  • Запобігання подальшого опущення органу.
  • Бандаж може використовуватися як самостійний курс лікування, а може бути доповненням в інших терапевтичних методик. Носити його можна перед операцією або у відновлювальному періоді.

    Профілактика

    З метою профілактики опущення сечового міхура слід виконувати вправи Кегеля. Жінкам його обов’язково треба робити при вагітності. В післяродовий період не можна піднімати тяжкості, навантаження повинна рівномірно розподілятися по всьому тілу.

    Своєчасно необхідно займатися лікуванням сильного кашлю і запорами. Слід уникати ожиріння і появи зайвої ваги, так як він буде додатковим навантаженням на сечовий міхур. Не можна різко худнути. Слід уникати стресових ситуацій, вони також негативно позначаються на здоров’ї і можуть спровокувати цистоцеле. Уважне ставлення до собі дозволить уникнути опущення сечового міхура.
    На відео причини, симптоми і лікування опущення сечового міхура:

    Оцініть статтю
    Діагноз хвороб