Діагностика        02 Березня 2018        318         0

Назва антибіотиків в уколах при пневмонії, застуді у дорослих

Антибіотики – це група лікарських препаратів, природного або напівсинтетичного походження, які пригнічують зростання або здійснюючи повну загибель живих клітин (прокаріотів і найпростіших).

Назва антибіотиків в уколах при пневмонії, застуді у дорослих

Виділяють дві підгрупи антибіотиків:

  • бактеріостатичну (бактерії втрачають можливість розмножуватися, але залишаються живими)
  • бактерицидну (бактерії гинуть, а потім природним шляхом виводяться з організму).

За основу класифікації беруть загальний склад засоби. Виділяють бета-лактамні антибіотики (пеніциліни і цефалоспорини), макроліди, тетрацикліни, аміноглікозиди, левомицетины, гликопептидные і протитуберкульозні.

Антибіотики широкого спектру дії — це комбіновані препарати, завдяки впливу на різні типи бактерій, мають високу ефективність у лікуванні великої кількості захворювань. Вузького спектру – це мають вплив на один певний вид бактерій.

Коли варто лікуватися антибіотиками, показання

Згідно з інструкцією до застосування, кожен антибіотик має мінімально необхідний термін застосування, частоту і дозування. У зв’язку з прямим зв’язком негативного впливу цих препаратів на шлунково-кишковий тракт, а як результат на загальний стан захисних функцій організму, виникає питання актуальності прийому в тому чи іншому випадку.

Даремний прийом даного виду засобів впливу на вірусні інфекції, до яких відносять:

  • Застудні захворювання, грип, нежить, гострий бронхіт, а також біль у горлі, не викликана стрептококами.
  • Вушні вірусні інфекції

Слід виділити основні показання для лікування антибіотиками:

  • Гнійні процеси (набряк обличчя або очниці при синуситі)
  • Тонзиліт з висівом стрептокока групи А
  • Ангіна анаеробна, властивий гнильний запах, виразки
  • Гострий середній Отит, який підтверджений отоскопией
  • Атипова пневмонія
  • Пневмонія
  • Синусит, якщо зберігається зміни в пазухах, при ГРВІ, якщо з моменту захворювання пройшло не менше 10-14 днів.

Назва антибіотиків в уколах при пневмонії, застуді у дорослихЗбудниками бактеріальних інфекцій дуже часто вважають ті бактерії, які постійно мешкають в носоглотки і ротової порожнини.

Вони не несуть шкоди організму, так як їх збільшення суворо контролюють клітини імунної системи.

У разі дисбалансу цього взаємодії і проявляється вірусно-бактеріальні захворювання.

Внутрішньовенні антибіотики – це препарати, що мають специфіку введення, безпосередньо в кров. Внутрішньовенне введення є альтернативою антибіотиків зовнішнього та перорального застосування.

Спектр їх впливу в прямої залежності від насиченості препарату в крові, до них можна віднести: аміноглікозиди, фторхінолони, тетрацикліни, азитроміцин, ванкоміцин

Для внутрішньовенного введення використовують катетери, інфузійні насоси, звичайні шприци. Фактично в катетер або в мішок зі стерильним сольовим розчином доповнюють антибіотик для рівномірного вливання. Який вибрати метод виходить від загального стану здоров’я хворого, і характеристик препарату.

Для лікування внутрішньовенними антибіотиками неминучими є обов’язкові додаткові обстеження, можливо тестування на виявлення різновиди інфекції. Для дозування орієнтиром є вага хворого, щоб уникнути перенасичення, так званої передозування, або ж недостатньої кількості в боротьбі з мікроорганізмами.

Внутрішньовенні антибіотики забезпечують миттєвий ефект. Їх в основному використовують проти запущених станів, інфекцій з ускладненнями, адже вони гарантують швидке вплив даних препаратів, що дуже важливо в певних непередбачених по складності ситуаціях.

Забезпечення моментальної дії, при якому ліки досягає місця дислокації інфекції, шляхом попадання його в кров безпосередньо.

Внутрішньом’язові антибіотики

Назва антибіотиків в уколах при пневмонії, застуді у дорослихДля введення антибіотиків внутрішньом’язово слід враховувати, що м’язова тканина має величезну кількість лімфатичних і кровоносних судин, що забезпечує введення ліків швидко, із забезпеченням максимального всмоктування.

Щоб відповісти на питання чи всі антибіотики можливо вводити внутрішньом’язово і внутрішньовенно, або, можливо, є препарати, які можливо вводити тільки одним з перерахованих вище методів.

Виділяють антибіотики, які мають виключно бактеріостатичний ефект. Інші антибіотики, в залежності від дозування, при більш високій — бактерицидний, а при мінімальних дозах -бактеріостатичний.

У підсумку, виділяють такі закономірності концентрації препарату і часу впливу на бактерії:

  • Максимальна концентрація в крові має місце при введенні ліків внутрішньовенно, за чим слід моментальне зменшення концентрації, у зв’язку з розподілом його по тканинах, після чого, слід природним шляхом виведення через нирки або печінку.
  • Більш тривалий вплив антибіотика, за рахунок повільного всмоктування в кров з м’язових тканин, що обов’язково впливає на максимальну концентрацію, вона значно нижче, ніж при вливанні ліки внутрішньовенно.
  • Найнижча концентрація при пероральному прийомі препарату, повільне засвоєння організмом, і також повільне виведення.

Фактично для внутрішньом’язових антибіотиків характерно час впливу, адже при внутрішньовенному введенні ефект недостатній у зв’язку з великими коливаннями насиченості в крові. Приклад цих препаратів: пеніциліни, цефалоспорини, карбапенемы, монобактами, макроліди, линкозамиды.

Механізм дії антибіотиків в уколах у дорослих

Антибіотик, не залежно від того, яким шляхом він був введений в результаті він виявляється у крові. Внутрішньом’язове введення і внутрішньовенне у вигляді уколів не суперечить, а навпаки сприяє поширенню препарату по всьому організму.

Слід виділити можливість лікарського засобу, в уколах, по-різному накопичуватися в різних органах у дорослого

Пеніцилін і ампіцилін відмінно підходить при лікуванні отиту, хоча ампіцилін має краще здатність накопичуватися в області середнього вуха, що в даній ситуації буде більш результативним.

Лінкоміцин має відмінну здатність проникнення в кістки, ця здатність застосовується в лікуванні остеомієліту, — гнійного запалення кістки. Цей препарат буде дієвим лише у вигляді ін’єкцій, так як за перорального введення не має здатності всмоктуватися в кров.

Правила лікування антибактеріальними препаратами:

  • Призначення антибактеріальних препаратів можливе тільки медичним фахівцем
  • У лікуванні вірусних інфекцій антибіотики не використовують, можна отримати абсолютно протилежний результат
  • Суворо дотримуватися режиму прийому ліків, дозування, кратність
  • Заборонено самостійно робити корекцію дозування, або відміняти прийом
  • Забороняється поєднувати антибактеріальні препарати з фізичними навантаженнями до повного одужання
  • Забороняється вживання алкогольних напоїв
  • Правильний режим харчування допоможе максимально уникнути дисбактеріозу

Техніка виконання проби на чутливість до антибіотиків – це процедура обов’язкова на ранній діагностиці захворювання, у прийнятті рішення механізму лікування хворого.

Слід виділити основні етапи процедури:

  • Підготувати лікарський засіб, розчинник (підійде вода для ін’єкцій або хлорид натрію відповідної концентрації), стерильну вату, етиловий спирт 70%. Обов’язково стерильні інструменти: голки, шприци, рукавички
  • Психологічна підготовка хворого до маніпуляції є обов’язковою

При нашкірній пробі, слід:

  • Гігієнічно обробляються руки, одягаються стерильні рукавички;
  • Розводиться антибіотик ізотонічним розчином натрію хлориду з розрахунку 1 мл розчинника на 100 000 ОД
  • Шприц набирається 0,1 мл розчину препарату
  • Добирається в шприц 0,9 мл розчинника
  • Готувати в лоток на стерильну серветку шприц, 2 ватні кульки, змочених у спирті, накриваються стерильною серветкою;
  • Протирається проспиртованным ватною кулькою, середню третину долонній поверхні передпліччя;
  • Відзначивши час, наноситься одна крапля
  • Результат зчитується наступним чином:

    • у разі будь-якої реакції протягом 30 хвилин, ліки для пацієнта не підходить
    • якщо ніякої реакції через 30 хвилин не виявлено можна робити скарифікаційну пробу, яка схожа за механізмом підготовки до 6?го пункту механізму нашкірній проби, далі є такі доповнення:
    • Проробляється голкою дві паралельні не криваві подряпини
    • Фіксується час
    • Дезинфекцію використаного інструменту.

    Читання проби відбувається за схожим перерахованим вище пунктам, прив’язка до тимчасового проміжку в 30 хвилин, в разі негативного результату, проводять внутрішньошкірну пробу

    Внутрішньошкірна проба:

  • Вводиться 0,1 мл розчину препарату під шкіру
  • Фіксується час;
  • Дезінфікується використаний інструмент
  • При зчитуванні результату необхідно дотримуватися принципів:

    • Враховуються часові проміжки в 20 хв, 1 год, 2 год і через кожні наступні 2 год до 24 год від початку дії
    • Позитивний результат вважається у випадку будь-якої реакції(набряк, почервоніння);
    • При негативному результаті цей препарат підходить пацієнту для лікування;
    • Фіксація обов’язково в історію хвороби результату.