Діагностика        07 Серпня 2018        1090         Коментарі Вимкнено до Надлобковая капілярна пункція сечового міхура: показання, техніка виконання, ускладнення

Надлобковая капілярна пункція сечового міхура: показання, техніка виконання, ускладнення

Патології, пов’язані з неможливістю звільнення сечового міхура природним способом, вирішуються хірургічним шляхом. Після звернення за професійною допомогою пацієнт направляється на діагностичне обстеження з метою визначення джерела хвороби та вибору найбільш підходящої процедури для вирішення проблеми.

Зміст

  • 1 Суть процедури
  • 2 Показання до проведення
  • 3 Протипоказання
  • 4 Підготовка пацієнта до пункції сечового міхура
  • 5 Техніка виконання
  • 6 Ускладнення після процедури

Суть процедури

Пункція сечового міхура відноситься до невідкладних маніпуляціям, часто застосовуваним у медичній практиці. Процедура представлена операцією, при якій проводиться прокол сечового міхура (при гострій затримці сечі) і подальше її виведення з організму хворого.

Показання до проведення

Надлобковая капілярна пункція призначається в разі переповнення сечового міхура, коли пацієнт не може самостійно помочитися. Зазначена маніпуляція необхідна при неможливості застосування катетеризації.

Втручання рекомендується до проведення при травматизациях зовнішніх статевих органів і уретрального каналу, при опіках і в післяопераційному періоді. Вторинним напрямком методики є її здійснення з діагностичними цілями – для отримання якісних проб урини.

Чистий матеріал виходить за рахунок відсутності прямого контакту з статевими органами. Маніпуляція дозволяє детально вивчити клінічну картину хвороби, порівняно з забором сечі через катетер. Капілярний метод відноситься до надійних варіантів дослідження урини для новонароджених і маленьких дітей.

Позитивною якістю процедури є мінімальна ймовірність можливого ризику ускладнень.

Протипоказання

Пункція має багато заборон на застосування:

  • процедура не проводиться на порожній або недостатньо заповнений сечовий міхур – порушення може призвести до розвитку ускладнень;
  • шкірні покриви на місці передбачуваного впровадження схильні інфекції;
  • органи, розташовані в черевній порожнині, розтягнуті або нестандартно збільшені;
  • в органах відділу сечовипускального і черевної порожнини спостерігаються патології – кістози, поликистозы яєчників, піхвове або маточне розтягнення тощо;
  • раніше здійснене хірургічне втручання по білій лінії живота;
  • запальні процеси в сечовому міхурі – цистити;
  • рубцювання;
  • пахові грижі;
  • проблеми з нормативної згортанням кров’ю – коагулопатії;
  • геморагічний діатез та ін

Підготовка пацієнта до пункції сечового міхура

Перед проведенням призначеної процедури хворий проходить діагностику УЗД — для уточнення місця розташування уретрального каналу, сечового міхура. Безпосередньо перед самою операцією медична сестра видаляє зайві волосся на певній ділянці, обробляє шкірні покриви антисептичним розчином. Хірург повторно визначає межі органу шляхом пальпації.

Для проведення хірургічного втручання використовується наступний стандартний набір:

  • 0,5% розчин Новокаїну;
  • 70 і 90% етиловий спирт;
  • антисептичний розчин;
  • водний 1% розчин йодоната;
  • довга голка – від 10 до 15 см;
  • лейкопластир або клеол;
  • перев’язувальний матеріал;
  • станок для гоління;
  • таз;
  • шприц – для виведення сечі;
  • шприц на 20 мл

Техніка виконання

Надлобная капілярна або внебрюшінние пункція легко здійснюється при повністю заповненому сечовому міхурі. Орган в цей момент досягає рівня пупка, знаходиться в розтягнутому стані. Зовнішня стінка не захищена очеревиною, видимих перешкод для проколу немає.

Пацієнта размешают на хірургічному столі в горизонтальному положенні на спині, верхні і нижні кінцівки фіксуються ременями. Таз пацієнта трохи піднятий. Після визначення верхньої ділянки сечового міхура проводиться місцеве знеболювання – вище лобкового зчленування на 3 см вводиться 0,5% розчин Новокаїну. Анестезія проводиться пошарово – по білій лінії живота.

Прокол сечового міхура здійснюється за допомогою 1-15 см голки, з діаметром у 1,5 мм. Пройшовши через всі шари, вона досягає органу, який впроваджується на 4-7 див. Забір сечі проводиться в повільному темпі – з метою запобігання спонтанного кровотечі.

Після закінчення процедури в порожнину та поруч розташовану клітковину вводяться антибіотики. Точка проколу обробляється антисептиком, закривається спеціальною наклейкою.

Приватні і великі клініки виробляють методику з контролем УЗД – для виключення випадкового пошкодження органів, розташованих в черевній порожнині. При необхідності операцію повторюють до трьох разів на добу або встановлюють дренаж. Процедура займає від 10 до 20 хвилин – в залежності від обсягів сечового міхура.

Техніка виконання пункції сечового міхура

Ускладнення після процедури

Негативні реакції організму на метод зустрічаються у випадках виключення. Порушення вимог септики або антисептики здатне спровокувати утворення запальних процесів – при проникненні в ранові поверхні патогенної мікрофлори.

Специфічні ускладнення представлені розлиттям урини в клітковині, розташованої навколо міхура, подальшим утворенням флегмони – гострого гнійного запалення, що не має чітко окреслених кордонів.

При недостатній кваліфікації хірурга може статися випадковий прокол очеревини або прорив сечового міхура і органів, розташованих поряд з ним.

Всі зазначені ускладнення в подальшому потребуватимуть госпіталізації хворого та екстреної боротьби з проблемами, що виникла з вини медичного персоналу.

Незважаючи на можливість утворення негативних реакцій організму, пункція органу часто є єдиним варіантом допомоги пацієнту.

Успішність маніпуляцій безпосередньо залежить від хірурга, операційної медсестри відділу, відповідального за стерилізацію інструментів.