Набряк легенів: симптоми у літніх людей, ознаки, невідкладна допомога, лікування дорослих

Зміст статті

• 1 Визначення набряку легенів
• 2 Види набряку легенів
• 3 Причини набряку легенів
• 4 Механізм розвитку набряку легенів
• 5 Симптоми: від перших ознак до небезпечної форми
• 6 Діагностика, диференціальна діагностика
• 7 Невідкладна допомога хворому, лікування
• 8 Наслідки і ускладнення набряку легенів, профілактика

Набряк легенів дуже небезпечний синдром, так як більшість випадків закінчуються смертю. Причини набряку легенів будуть розглянуті нижче, а зараз виділимо фактори, що сприяють розвитку даного захворювання.

Фактори,що провокують набряк наступні:

• Неправильний спосіб життя;
• Надто пізнє звернення до фахівця.

Зупинимося на цих причинах більш детально. Здебільшого людина веде сидячий спосіб життя, неправильно харчується, що веде до надмірної ваги, порушення обміну речовин.

У більшості людей є шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем, прийом наркотиків) що неминуче призводить до захворювань серцево-судинної системи.

Так, наприклад інфаркт міокарда може служити причиною набряку легенів, а інфаркт міокарда з’являється у людини через порушення кровообігу

Найпоширеніша причина порушення кровообігу: закупорка коронарних судин бляшками бляшками. Холестеринові бляшки в свою чергу можуть бути наслідком ожиріння, куріння та інших негативних факторів.

Що ж стосується наступного пункту, то тут людина, знаючи про свої проблеми зі здоров’ям, закриває очі на симптоми, навмисне не звертаючись до лікаря, часом не замислюючись про те, що це веде його, на жаль, до миттєвої смерті.

Визначення набряку легенів

Набряк легенів — це синдром,що характеризується патологічним наявністю великого об’єму рідини в інтерстиції, легеневих альвеолах, що супроводжується задишкою, задухою і посиніння шкірних покривів.

Види набряку легенів

Існують кілька різновидів набряку легень: гідростатичний і мембранний.

Гідростатичний набряк характерний збільшенням інтерстиціальної рідини внаслідок підвищеного тиску в кровоносних судинах легень.

Підвищення ж проникності капілярів легень характерно для мембранного набряку.

Причини набряку легенів

Про яких хворобах і порушеннях свідчить симптом?

Можна виділити наступні причини цього синдрому:

• Аномалії серцево-судинної системи порушують ліві відділи серця, які відповідають за малий коло кровообігу (легеневий).
  При яскраво виражених патологіях і не наданням належної професійної допомоги, в легеневому колі кровообігу зростає тиск, що збільшує ризик появи цього синдрому;
• Гостра закупорка тромбом кровоносної судини легеневої артерії або її гілок. Хворі, які страждають варикозним розширенням вен, гіпертонією, схильні до утворення тромбів.
  При певних умовах негативних для пацієнта відбувається утворення тромбу або ж відрив вже наявного.
  По кровоносних судинах тромб може потрапити в легеневу артерію і її гілки, у разі якщо діаметр посудини збігається з діаметром тромбу, то відбувається закупорка, яка веде до збільшення тиску в легеневій артерії з подальшим підвищенням тиску в капілярах.
• Присутність в тілі людини ендогенних і екзогенних токсинів, а також хвороби, у процесі яких виділяються токсини, які мають здатність завдати шкоди цілісності альвеоло-капілярної оболонки.
  Сюди входить передозування певними ліками, зокрема Фентаніл, Апрессін. Ендотоксини, які виділяються бактеріями при сепсисі, мають токсичну дію.
  Також причиною може бути ураження легень радіацією, гостра форма захворювання легень, вживання таких наркотичних речовин як кокаїн допомогою вдихання. Деструктивні процеси альвеоло-капілярної оболонки призводять до більшої проникності, внаслідок чого рідина потрапляє під внесосудистое простір і нарешті, до набряку легенів;
• Хвороби, що ведуть до зменшення концентрації протеїнів в крові людини, тобто до низького онкотическому тиску (хвороби нирок, печінки);
• Краш-синдром, пневмоторакс, плеврити, пошкодження грудної клітки;
• До появи синдрому може призвести зросле гідростатичний тиск крові, з-за внутрішньовенної некерованою інфузією розчинів.

Механізм розвитку набряку легенів

Синдром розвивається з наступного:

Збільшується гідростатичний тиск. Коли підвищується тиск в капілярах, які беруть участь у формуванні легеневого кола кровообігу, то погіршується проникність стінки капіляра, що призводить до висновку рідини в інтерстиціальну тканину легені, дренувати яку лімфатична система не в змозі.
Таким чином, легеневі альвеоли просочується рідиною.
В такому стані вони не можуть брати участь в газообміні, згодом чого ми спостерігаємо задуху, а потім посиніння шкірних покривів (з-за надлишку вуглекислого газу) а також гіпоксію;

Через зниження онкотичного тиску крові з’являється різниця між онкотическим тиском крові і онкотическим тиском інтерстиціальної рідини, що б вирівняти з’явилася різницю, рідина з кровоносної судини надходить у міжклітинний простір;

Порушення цілісності структури альвеоло-капілярної оболонки і проникнення рідини в інтерстицій.

Симптоми: від перших ознак до небезпечної форми

Щоб точно виявити цей синдром необхідно пам’ятати, як виглядають симптоми набряку легенів.

По швидкості перебігу їх поділяють на:

• Моментальні;
• Гострі;
• Підгострі;
• Затяжні.

Послужити початку синдрому може емоційне потрясіння, фізична активність, зміни положення тіла людини в просторі (з вертикального на горизонтальне)

Безпосередньо перед початком синдрому з’являються ознаки, такі як:

• прискорене дихання;
• тривалий кашель;
• поява вологих хрипів і їх подальше наростання;
• поява і зростання задишки.

Спочатку у хворого з’явиться відчуття здавлювання, болі в області грудної клітини, після почастішає дихання, з’являється задишка.

Хворому буде важко вдихнути і видихнути, з’явиться брак повітря.

У нього частішає серцебиття, з’являється липкий холодний піт. Колір шкірних покривів стає синюшним.

На початку нападу з’являється сухий кашель, який згодом переходить у вологі хрипи з виділенням пінистого харкотиння рожевого відтінку, мокрота може виходити і через ніс в більш важкому випадку.

Важливим і характерним для набряку легенів симптомом є клекотливе дихання. В таких моментах хворий відчуває страх, туманність в голові. Чим довше триває синдром, тим слабкіше АТ, пульс стає ниткоподібним.

Якщо всі ці симптоми протікають блискавично (кілька хвилин), врятувати хворого майже не представляється можливим. Підгострій і затяжний форм характерно поступове, разменное наростання симптомів.

Літні люди схильні набряку легень внаслідок тривалого вживання великих доз ацетилсаліцилової кислоти, а також їх малорухомому способі життя із-за чого виникають застої в легеневому колі кровообігу.

Через токсичної дії саліцилатів можливо появи набряку легенів. Така різновид не кардіогенного легеневого набряку властива людям похилого віку з хронічною інтоксикацією саліцилатами.

Порушення цілісності легеневих структур пов’язане з інтоксикацією даного ліки може супроводжуватися збільшенням пропускної здатністю судин, що призводить до надмірного накопичення рідини в інтерстиції.

Діагностика, диференційна діагностика

• Діагностувати набряк легень можна шляхом симптомів і клінічної картини, а також збір анамнезу, якщо хворий знаходиться в тверезому розумі. Підтвердити діагноз можна шляхом перкусії грудної клітки, аускультації (вологі хрипи), вимірювання пульсу (ниткоподібний), а також АТ (як правило, підвищується), лабораторними та інструментальними методами діагностики:
• БАК аналізи. Використовують для виявлення причин стали розвитку синдрому (гіпопротеїнемія, інфаркт міокарда);
• Якщо причиною виникнення даного синдрому була тромбоемболія легеневої артерії, то змінюється коагулограма;
• Проводиться дослідження концентрації газів у крові;
• Проводиться рентген грудної клітини для того, щоб підтвердити присутність рідини в паренхіматозної тканини легенів;
• Електрокардіографія дозволяє виявити патології серця, які стали причиною появи легеневого набряку. На ньому можуть бути зареєстровані ознаки інфаркту міокарда або ішемії, потовщення стінок камер серця та інші;
• Ехокардіографія проводиться, якщо на ЕКГ були знайдені аномалії, для їх точного диференціювання;
• Проводиться катетеризація легеневої артерії.

Для того, щоб відрізнити легеневий набряк від бронхіальної астми потрібно пам’ятати наступні пункти:

Зібрати анамнез. Здебільшого він (анамнез) – серцевий, алергічний – у бронхіальної астми;

Визначити вид задишки. Інспіраторний – характерний для набряку легенів, або експіраторний – характерний для бронхіальної астми;

Дихання, клекотливе у хворих з набряком, а свистяче характерно для хворих на бронхіальну астму;

Піниста рожева мокрота характерна для набряку легенів, в’язка – для бронхіальної астми;

Під час перкусії чутні звуки з коробковим відтінком (набряк легенів), коробкові звуки – бронхіальна астма.

В процесі аускультації чути вологі хрипи. Свистячі звуки характерні для бронхіальної астми;

На ЕКГ перевантажені ліві відділи. Праві – бронхіальна астма.

Невідкладна допомога хворому, лікування

Невідкладна долікарська допомога хворому полягає в наступному: надати хворому горизонтальне положення, сидяче або підлозі сидяче, надати доступ до свіжого повітря, якщо на ньому присутня одяг сковує груди, то її необхідно розстебнути, дати таблетку нітрогліцерину під мову і викликати швидку.

При цьому, якщо у нього спостерігається страх, напад паніки, намагатися заспокоїть його. Лікування хворого в інтенсивній терапії обов’язково відбувається під найсуворішим наглядом дихання і гемодинаміки.

Доктор прописує лікування для кожного пацієнта індивідуально, беручи до уваги причини спричинили набряк легенів, клініку і особисті особливості пацієнта

Введення більшості препаратів здійснюється шляхом катетеризації підключичної вени. Як правило, хворому показана інгаляція 100% киснем через 96% спиртовий розчин, наркотичні анальгетики, і сечогінні препарати.

Наслідки і ускладнення набряку легенів, профілактика

Незалежно від того,які причини і умови спричинили набряк легенів, прогноз, як правило, не втішний: якщо спостерігається гострий альвеолярний набряк легенів, то смертність досягає п’ятдесяти відсотків.

При інфаркті міокарда, або анафілактичного шоку летальність становить понад дев’яносто відсотків!

Але навіть якщо синдром вдалося успішно купірувати, все одно є ймовірність ішемічного ураження внутрішніх органів, пневмосклерозу, застійної пневмонії. Якщо причина, що викликала набряк не знайдено і не усунуто, зростає ризик його повторення.

Профілактика синдрому в першу чергу націлена на своєчасне виявлення і лікування першопричини. Для цього потрібно регулярно проходить медичні огляди.

У свою чергу ви собі можете допомогти тим, що будете займатися фізкультурою, правильно харчуватися (не переїдати, вживати достатню кількість білків і вітамінів), відмовитися від вживання наркотичних засобів (сигарет, алкоголю та ін.) уникати емоційних потрясінь.