Пролапс трикуспідального клапана (ПМК) – патологічний стан серця, викликане проваливанием в діастолу стулок трикуспідального клапана в праве предсердье, що провокує розвиток клапанної недостатності і супроводжується частковим поверненням кров’яного потоку в праве предсердье – регургітацією.
Даний недуга складно назвати поширеним захворюванням. Він діагностується рідко: один випадок на кілька десятків тисяч чоловік. Найчастіше захворювання виявляється в сполученні з пролапсом мітрального клапана, який на відміну від першого діагностується в кожного 5 жителя нашої земної кулі.
Згідно зі статистичними дослідженнями, пролапс МК частіше визначається у представників чоловічої статі, і в більшості клінічних випадків є результатом перенесених захворювань серця.
Зміст
- Чому виникає ПТК?
- Класифікація
- Клінічна картина
- Комплекс діагностичних заходів
- Особливості та сучасні підходи до лікування захворювання
Чому виникає ПТК?
Патологічне провалювання трикуспідального клапана буває вроджений і набутий. Найчастіше вроджені аномальні вади стулок клапана і його фіброзного кільця виникають в результаті внутрішньоутробного дії на плід токсичних факторів. Відбувається це приблизно на 3-9 тижні вагітності, коли в організмі майбутнього малюка йде закладка життєво важливих органних структур. Вроджена недостатність тристулкового клапана також може виникати з-за патології сполучної тканини, як генетичних (синдром Морфана), так і придбаних.
Придбаний пролапс трикуспідального клапана розвивається вдруге, на тлі інших патологічних станів:
- ревматизму;
- ревматоїдного артриту;
- наркоманії (рідше алкоголізму);
- карціноідного синдрому (розвиток карциноїдної пухлини провокує появу в крові гормону, який завдає непоправної шкоди клапанним структурам серця);
- інфекційні ураження серця (інфекційний ендокардит);
- пошкодження хорд і м’язів трикуспидальног клапана;
- травми грудної клітки.
У здоровому серці клапан повністю закривається, при пролапсі ТК закривається не повністю
Класифікація
У сучасній кардіологічній практиці прийнято виділяти чотири ступеня пролапсу тристулкового клапана:
I ступінь – характеризується появою незначною регургітації, що не порушує загального стану організму хворої людини;
II ступінь – зворотний приплив крові у шлуночок збільшується, а сила струменя досягає 2 см;
ІІІ ступінь – виражена регургітація з порушеннями з боку функціонування серцевого м’яза;
IV ступінь — сильна регургітація, коли назад у шлуночок потрапляє близько 40% від загальної кількості крові.
Прийнято виділяти первинну і вторинну форми ПТК. Первинний варіант захворювання протікає без проявів легеневої гіпертензії, коли патологічний процес формується на тлі первинних відхилень у нормальному функціонуванні серцевого органу. Вторинний пролапс МК – хвороба, що настала внаслідок легеневої гіпертензії і збільшення в розмірах правих відділів серця.
Клінічна картина
На ранніх етапах формування пролапсу ТК або при розвитку патологічного процесу 1 ступеня тяжкості у хворого, як правило, відсутні будь-які скарги з боку роботи серця, а захворювання вдається запідозрити лише в ході лікарського огляду. Перші симптоми хвороби з’являються, коли збільшується об’єм регургітації. При виражених формах недостатності тристулкового клапана у пацієнтів виникають наступні клінічні прояви патологічного процесу:
- почуття розбитості, втоми і швидка стомлюваність;
- набряк дистальних відділів нижніх кінцівок і передньої черевної стінки;
- видима пульсація шийних вен;
- зменшення діурезу;
- серцебиття з порушеннями ритму (тахікардія);
- болі в області серця;
- задишка;
- у важких випадках – кровохаркання.
На прийомі у лікаря пацієнти з 2,3 і 4 ступенями пролапсу трикуспідального клапана скаржаться на відчуття розбитості, втрату працездатність і важкість у животі, а також ногах. Нерідко у таких хворих на перший план виступають скарги, пов’язані із зменшенням обсягів виробленої сечі, що помилково сприймається ними за патологію нирок.
Симптоми ПТК з боку серця:
- гіпертрофія правих відділів серця;
- симптоми ураження інших клапанів;
- пансистолический шум, який посилюється на вдиху;
- аускультативно вислуховується над серцем звуки «хлопающего вітрила»
На пролапс тристулкового клапана, крім змін з боку серця, вказує також збільшення в розмірах печінки, диспепсичні порушення, тяжкість у правому підребер’ї і портальна гіпертензія.
Згідно зі статистичними даними, найбільш часто пролапс з недостатністю трикуспідального клапана діагностується у пацієнтів, які регулярно вживають наркотичні речовини.
Це пов’язано з тим, що прийом дурманних засобів в антисанітарних умовах є однією з найголовніших причин виникнення інфекційного або токсичного ендокардиту, в результаті якого стулки клапана втрачають свою еластичність і здатність до повного змикання в діастолу.
Комплекс діагностичних заходів
Діагностика ПТК – важливий етап в процесі лікування захворювання. Вона повинна бути комплексної та своєчасної, що дозволить збільшити шанси пацієнта на одужання. Передбачити розвиток хвороби у хворого лікар може на основі скарг, а також даних об’єктивного обстеження: пальпації, перкусії, аускультації серця.
Підтвердити діагноз дозволяють наступні методи інструментального дослідження:
- електрокардіографія, що дозволяє визначити дилатацію правого шлуночка;
- ехокардіографія, що дає можливість діагностувати наявність прогинання стулок тристулкового клапана і регургітації;
- катетеризація правих відділів серця, за допомогою якої можна визначити підвищення тиску в серцевих камерах і легенів;
- рентгенографія органів грудної порожнини дозволяє підтвердити діагноз легеневої гіпертензії;
- комп’ютерна томографія і МРТ для виявлення розширення правих відділів серця.
Ехокардіограма серця з пролапсом трикуспідального клапана
Особливості та сучасні підходи до лікування захворювання
Лікування пролапсу трикуспідального клапана на практиці реалізується медикаментозним і оперативним шляхом. Вибір методу терапії залежить від декількох чинників: індивідуальних особливостей організму хворого, ступеня розвитку патологічного процесу, наявності ускладнень з боку серця, а також супутніх захворювань. Іноді лікарі рекомендують відмовитися від прийому будь-яких препаратів. Це доцільно у випадках, коли у пацієнта немає характерної симптоматики недуги або вона проявляється в незначній мірі.
Медикаментозне лікування проводиться переважно щодо пролапсу трикуспідального клапана 1 ступеня. Воно спрямоване на відновлення клапанних структур і не дає патологічного процесу можливості прогресувати. З метою надання допомоги таким хворим лікарі призначають їм лікарські засоби з діуретичним дією, а також препарати з групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, серцевих глікозидів, антикоагулянтів, бета-блокаторів.
Більш складні варіанти пролапсу тристулкового клапана потребують оперативної корекції. На пізніх стадіях захворювання лікарі пропонують своїм пацієнтам планове хірургічне втручання з реконструкцією (пластикою) фіброзного кільця клапана або його протезування. Останнім віддають перевагу при неефективності проведеної пластики, ендокардітах інфекційного генезу, грубих змінах структури і будови клапанного апарату.
Ефективність народних засобів лікування пролапсу трикуспідального клапана не доведена. Профілактика захворювання полягає у відмові від куріння і вживання алкогольних напоїв, своєчасному виявленні і лікуванні основних захворювань, раціональному і збалансованому харчуванні, помірних фізичних навантаженнях. Несприятливим прогнозом недуги вважається розвиток стійкої трикуспідального недостатності. Хворі з ПТК гинуть від наростання симптомів серцевої недостатності, запалення легенів або емболії легеневої артерії.
